|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| | | | |
| − |
| |
| − | http://elartu.tstu.edu.ua/handle/123456789/349 Презентація доповіді (університетський репозиторій).
| |
| − |
| |
| − | = Планування експерименту =
| |
| − | <div class="tright" style="clear:none">[[Файл:Eksperument.jpg|thumb|center|]]</div>
| |
| − | Завдання, для вирішення яких може використовуватися планування експерименту, надзвичайно різноманітні. До них відносяться: пошук оптимальних умов,
| |
| − | побудова інтерполяційних формул, вибір істотних факторів, оцінка та уточнення констант теоретичних моделей, вибір найбільш прийнятних з деякої безлічі гіпотез про механізми явищ, дослідження діаграм склад - властивість і т.д.
| |
| − | Пошук оптимальних умов є одним з найбільш поширених науково - технічних завдань. Вони виникають в той момент, коли встановлена можливість проведення процесу і необхідно знайти найкращі (оптимальні) умови його реалізації.
| |
| − | Такі завдання називаються завданнями оптимізації. Процес їх рішення називається процесом оптимізації або просто оптимізацією. Вибір оптимального складу багатокомпонентних сумішей та сплавів, підвищення продуктивності діючих установок, підвищення якості продукції, зниження витрат на її отримання - ось приклади задач оптимізації.
| |
| − |
| |
| − | = “Чорний ящик” =
| |
| − | == Схема чорного ящика (його функціональна структура) ==
| |
| − |
| |
| − | Далі слідує поняття - об'єкт дослідження. Для його опису зручно користуватися поданням про кібернетичної системи, яка схематично зображена на рис.1.
| |
| − | Таку схему називають «чорним ящиком».
| |
| − | Чорний ящик - термін, що використовується в точних науках (зокрема, системотехніці, кібернетики та фізики) для позначення системи, механізм роботи якої дуже складний, невідомий або не важлива в рамках цієї задачі. Такі системи зазвичай мають якийсь «вхід» для введення інформації та «вихід» для відображення результатів роботи. Стан виходів звичайно функціонально залежить від стану входів і т.д.
| |
| − | Якщо механізм роботи не важливий, то залежність результатів від вхідних даних, як правило, відома; концепція чорного ящика при цьому використовується, щоб не відволікатися на внутрішню будову. Проте такий підхід може дати помилку при використанні пристрою на межі його можливостей.
| |
| − |
| |
| − | [[Файл:1.png|thumb|center|Схематичне зображення чорного ящика]]
| |
| − |
| |
| − | <center>Рис.1 - Схема представлення об'єкта дослідження</center>
| |
| − |
| |
| − | Представлення об'єкта у вигляді такої схеми базується на принципі «чорного ящика». Тобто ми маємо наступні групи параметрів:
| |
| − | # керуючі (вхідні) Хі, які називаються факторами;
| |
| − | # вихідні параметри Уі., які називаються параметрами стану;
| |
| − | # Wi-впливи.
| |
| − |
| |
| − | Стрілки праворуч зображують чисельні характеристики цілей дослідження. Ми їх позначаємо літерою ігрек (у) і називаємо параметрами оптимізації. У літературі зустрічаються інші назви:
| |
| − | *критерій оптимізації,
| |
| − | *цільова функція,
| |
| − | *вихід «чорного ящика» і т.д.
| |
| − |
| |
| − | == Математична модель чорного ящика ==
| |
| − |
| |
| − | Для проведення експерименту необхідно мати можливість впливати на поведінку «чорного ящика». Всі способи такого впливу ми позначаємо літерою ікс (х) і називаємо факторами. Їх також називають також входами «чорного ящика».
| |
| − | <div class="tright" style="clear:none">[[Файл:2.png|thumb|center|Схема чорного ящика]]</div>
| |
| − |
| |
| − | При вирішенні задачі використовують математичні моделі дослідження. Під математичною моделлю ми розуміємо рівняння, що зв'язує параметр оптимізації з чинниками.
| |
| − |
| |
| − | Це рівняння в загальному вигляді можна записати так:
| |
| − | <math>y=\varphi(x_1,x_2,...,x_K)</math>, де символ <math>\varphi()</math>, як завжди в математиці, замінює слова: «функція від».
| |
| − | Така функція називається функцією відгуку.
| |
| − |
| |
| − | Кожен фактор може приймати в досліді одне з декількох значень. Ці значення називаються рівнями. Для полегшення побудови «чорного ящика» і експерименту фактор повинен мати певне число дискретних рівнів. Фіксований набір рівнів факторів визначає одне з можливих станів «чорного ящика».
| |
| − | Одночасно це є умовою проведення одного з можливих дослідів. Якщо перебрати всі можливі набори станів, то виходить безліч різних станів «чорного ящика».
| |
| − | Це буде число можливих різних дослідів.
| |
| − |
| |
| − | Число можливих
| |
