Відмінності між версіями «Частотні характеристики»
Yunko (обговорення • внесок) (Створена сторінка: В процесі --~~~~) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | + | Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій. | |
− | - | + | |
+ | Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою <math>j_{1}w </math> : | ||
+ | |||
+ | :<center><math>X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \</math>, | ||
+ | |||
+ | то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою <math>j_{2}w </math> : | ||
+ | |||
+ | y(t) = U sin [wt + j2(w)]. | ||
+ | |||
+ | При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз j(w) = j2(w) – j1(w) мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі: | ||
+ | |||
+ | W(jw) = K(w) e jj (w). | ||
+ | |||
+ | Ця функція може бути представлена у вигляді | ||
+ | |||
+ | W(jw) = A(w) + jB(w), | ||
+ | |||
+ | де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції: | ||
+ | |||
+ | A(w) = K(w) cosj(w); | ||
+ | |||
+ | B(w) = K(w) sin j(w). | ||
+ | |||
+ | При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до ¥) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0. |
Версія за 20:07, 25 квітня 2011
Реакція елемента на вхідний гармонічний сигнал пов’язана з поняттям частотних функцій.
Якщо на вхід лінійного елемента подати гармонічний вплив – синусоїдальні коливання з циклічною частотою w, амплітудою Х і початковою фазою [math]j_{1}w[/math] :
[math]X(t) = X\cdot \sin \left (\ wt + j_{1}w\right ) \[/math],
то після закінчення певного часу на виході будуть також синусоїдальні коливання, але з іншою амплітудою Y і початковою фазою [math]j_{2}w[/math] :
y(t) = U sin [wt + j2(w)].
При різних значеннях w відношення амплітуд K(w) вихідного Y і вхідного Х коливань а також різниця фаз j(w) = j2(w) – j1(w) мають різні значення. Зв’язок між параметрами вхідного і вихідного коливань при різних частотах описується амплітудно-фазовою частотною функцією (АФЧХ) або комплексним коефіцієнтом передачі:
W(jw) = K(w) e jj (w).
Ця функція може бути представлена у вигляді
W(jw) = A(w) + jB(w),
де A(w) і B(w) – відповідно дійсна і уявна частотні функції:
A(w) = K(w) cosj(w);
B(w) = K(w) sin j(w).
При графічній побудові функції W(jw) в комплексній площині в залежності від зміни w (наприклад, від 0 до ¥) кінець вектора W(jw) описує на комплексній площині деяку криву (годограф), яка є амплітудно-фазовою характеристикою. Зі збільшенням частоти w даються взнаки інерційні властивості елемента і амплітуда вихідних сигналів зменшується при незмінній амплітуді вхідних коливань, а відставання по фазі вихідних сигналів відносно вхідних збільшується. Найбільше значення амплітуди вихідних сигналів відповідає частоті w = 0.