|
|
| (Не показані 11 проміжних версій ще одного користувача) |
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''Принципова гідравлічна схема''' — це технічний документ, інформація якого представлена у вигляді умовних графічних зображень чи позначень про будову виробу, його складові частини та взаємозв'язки між ними.
| + | Іконникова В. КТ-31 |
| | | | |
| − | [[Файл:принципова схема.png|200px|thumb|right|Рис.1 Принципова гідравлічна схема гідроприводу (код Г3)]]
| + | == 7.6.16 == |
| − | | + | До захисту. --[[Користувач:Shkod|Shkod]] ([[Обговорення користувача:Shkod|обговорення]]) 10:06, 7 червня 2016 (CEST) |
| − | | |
| − | Гідравлічні та пневматичні схеми в залежності від їх основного призначення діляться на наступні типи:
| |
| − | *структурні;
| |
| − | *принципові;
| |
| − | *з'єднань.
| |
| − | | |
| − | | |
| − | == Структурні гідравлічні (пневматичні) схеми ==
| |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | Елементи і пристрої зображують на структурній схемі у вигляді прямокутників, усередині яких вписують найменування їх функціональної частини. За ГОСТ 2.721-68 всі елементи зв'язані між собою лініями взаємозв'язку (суцільні основні лінії), на яких прийнято вказувати напрям потоків робочого середовища. При графічній побудові схеми слід давати якомога наочніше уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин у виробі.
| |
| − | Коли на схемі присутня велика кількість функціональних частин допускається замість найменувань, типів і позначень проставляти порядкові номери справа від зображення або над ним, як правило, зверху вниз в напрямку зліва направо. В результаті найменування, типи і позначення вказують у таблиці, що поміщається на полі схеми. Цей вид схем позначаються у шифрі основного напису символами Г1 (або П1, для пневматичних).
| |
| − | | |
| − | | |
| − | == Принципові гідравлічні (пневматичні) схеми ==
| |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | Принципова схема містить всі гідравлічні (пневматичні) елементи або пристрої необхідні для того, щоб здійсненити і контролювати у виробі задані гідравлічні (пневматичні) процеси, і всі гідравлічні (пневматичні) зв'язки між ними. В такому випадку використовують графічні умовні познаки:
| |
| − | | |
| − | | |
| − | *для гідроакумуляторів, кондиціонерів, баків та інших елементів мереж згідно ГОСТу 2.780-68;
| |
| − | *для апаратури керування згідно ГОСТу 2.781-96;
| |
| − | *для насосів та двигунів згідно ГОСТу 2.782-96;
| |
| − | *для пневмо- гідрокомунікацій (гідроліній) згідно ГОСТу 2.784-96.
| |
| − | | |
| − | | |
| − | Елемент повинен мати своє позиційне позначення, яке складається з літерного позначення і порядкового номера. Літерне позначення – це скорочене найменування елемента, складене з його початкових або характерних букв, наприклад: клапан — К, дросель — ДР. Порядкові номери елементів (пристроїв) слід присвоювати, починаючи з одиниці, в межах групи елементів (пристроїв), яким на схемі присвоєно однакову літерну позиційну познаку, наприклад, Р1, Р2, Р3 і т.д., К1, К2, К3 і т.д.
| |
| − | | |
| − | Літерні позиційні позначення основних елементів виглядають так:
| |
| − | | |
| − | Пристрій (загальна познака) — А<br>
| |
| − | | |
| − | Гідроакумулятор (пневмоакумулятор) — АК<br>
| |
| − | | |
| − | Апарат теплообмінний — AT<br>
| |
| − | Гідробак — Б<br>
| |
| − | | |
| − | Вологовіддільник — ВД<br>
| |
| − | | |
| − | Вентиль — ВН<br>
| |
| − | | |
| − | Гідровитискувач — ВТ<br>
| |
| − | | |
| − | Пневмоглушник — Г<br>
| |
| − | | |
| − | Гідродвигун (пневмодвигун) поворотний — Д<br>
| |
| − | | |
| − | Подільник потоку — ДП<br>
| |
| − | | |
| − | Гідродросель (пневмодросель) — ДР<br>
| |
| − | | |
| − | Гідрозамок (пневмозамок) — ЗМ<br>
| |
| − | | |
| − | Гідроклапан (пневмоклапан) — К<br>
| |
| − | *Гідроклапан (пневмоклапан) витримки часу — КВ
| |
| − | *Гідроклапан (пневмоклапан) тиску — КД
| |
| − | *Гідроклапан (пневмоклапан) зворотний — КО
| |
| − | *Гідроклапан (пневмоклапан) запобіжний — КП
| |
| − | *Гідроклапан (пневмоклапан) редукційний — КР
| |
| − | | |
| − | Компресор — КМ<br>
| |
| − | | |
| − | Гідромотор (пневмомотор) — М<br>
| |
| − | | |
| − | Манометр — МН<br>
| |
| − | | |
| − | Гідродинамічна передача — МП<br>
| |
| − | | |
| − | Маслорозпилювач — МР<br>
| |
| − | | |
| − | Олив'ярка — МС<br>
| |
| − | | |
| − | Гідродинамічна муфта — МФ<br>
| |
| − | | |
| − | Насос — Н<br>
| |
| − | *Насос аксіально-поршневий — НА
| |
| − | *Насос-мотор — НМ
| |
| − | *Насос пластинчастий — НП
| |
| − | *Насос радіально-поршневий — HP
| |
| − | | |
| − | Пневмогідроперетворювач — ПГ<br>
| |
| − | | |
| − | Гідропреретворювач — ПР<br>
| |
| − | | |
| − | Гідророзподільник — Р<br>
| |
| − | *Реле тиску — РД<br>
| |
| − | *Гідроапарат (пневмоапарат) золотниковий — РЗ<br>
| |
| − | *Гідроапарат (пневмоапарат) клапанний — РК<br>
| |
| − | *Регулятор потоку — РП<br>
| |
| − | | |
| − | Ресивер — PC<br>
| |
| − | | |
| − | Сепаратор — С<br>
| |
| − | | |
| − | Суматор потоків — СП<br>
| |
| − | | |
| − | Термометр — Т<br>
| |
| − | Гіродинамічний трансформатор — ТР<br>
| |
| − | | |
| − | Пристрій випуску повітря — УВ<br>
| |
| − | | |
| − | Гідропідсилювач — УС<br>
| |
| − | | |
| − | Фільтр — Ф<br>
| |
| − | | |
| − | Гідроциліндр (пневмоциліндр) — Ц<br>
| |
| − | | |
| − | На принциповій схемі повинно бути однозначно визначено всі елементи, які входять до складу виробу і зображені на схемі.
| |
| − | Дані про елементи повинні бути занесені в перелік елементів. Зв'язок переліку з умовними графічними познаками елементів повинна здійснюватися через позиційні познаки. Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми чи виконують у вигляді самостійного документа.
| |
| − | Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами Г3 (П3').
| |
| − | | |
| − | Елементи у схемі нумерують. Номери розташовують по порядку, починаючи з одиниці, у напрямку потоку рідини або повітря. Приклад нумерації показаний на рис.2.
| |
| − | | |
| − | [[Файл:Нумерація елементів в принциповій схемі.jpg|200px|right|Рис.2 Нумерація елементів в принциповій схемі]] | |
| − | | |
| − | | |
| − | == Схеми з'єднань ==
| |
| − | | |
| − | | |
| − | Окрім всіх гідравлічних і пневматичних елементів на схемах з'єднань показують також трубопроводи та елементи з'єднань трубопроводів. При цьому з'єднання трубопроводів показують у вигляді спрощених зовнішніх обрисів, а самі трубопроводи — суцільними основними лініями.
| |
| − | | |
| − | Схема з'єднання (монтажна) - це схема, що показує з'єднання частин виробу (установки) і визначальна трубопроводи, якими здійснюються ці сполуки, а також місця їх приєднання і введення. Деякі умовні графічні позначення для принципових схем наведено в таблиці 1.
| |
| − | | |
| − | Слід зауважити, що розташування графічних позначень елементів і пристроїв на схемі повинно приблизно відповідати дійсному розміщенню елементів і пристроїв у виробі. Допускається на схемі не відображати розташування елементів і пристроїв у виробі, якщо схему виконують на декількох аркушах або розміщення елементів і пристроїв на місці експлуатації невідоме.
| |
| − | | |
| − | На схемі біля графічних познак елементів і пристроїв вказують позиційні познаки, присвоєні їм на принциповій схемі. Біля або всередині графічного позначення пристрою і близько графічного позначення елемента допускається вказувати його найменування та тип і (або) позначення документа, на підставі якого пристрій застосовано, номінальні значення основних параметрів (тиск, подача, витрата і т.п.).
| |
| − | | |
| − | Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами Г4 (П4).
| |
| − | | |
| − | | |
| − | [[Файл:Нумерації ліній зв'язку.jpg|200px|right|Рис.3 Нумерації ліній зв'язку]] | |
| − | | |
| − | | |
| − | == Умовні позначення на гідравлічних схемах ==
| |
| − | | |
| − | При читанні принципових схем користуються умовними графічними позначеннями, наведеними в таблиці у відповідних стандартах.
| |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | {| border="1" cellpadding="5" cellspacing=5
| |
| − | |+ Таблиця 1
| |
| − | |-
| |
| − | ! '''Умовне позначення''' !! '''Назва''' !! !! '''Умовне позначення''' !! '''Назва'''
| |
| − | |-
| |
| − | ! ''Лінії зв’язку (трубопроводи)'' || || || ''Регулюючий орган'' ||
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:1_val.gif]]
| |
| − | | - всмоктування, напору, зливу || || [[Файл:11_val.gif]] || - нормально закритий
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:2_val.gif]]
| |
| − | | - управління || || [[Файл:12_val.gif]]|| - нормально відкритий
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:3_val.gif]]
| |
| − | | - дренажні || || '''''Клапани'''''
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:4_val.gif]]
| |
| − | | З’єднання ліній зв’язку || ||[[Файл:13_val.gif]] || - запобіжний з власним управлінням (прямої дії)
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:5_val.gif]]
| |
| − | | Перехрещування лінії зв’язку || ||[[Файл:14_val.gif]] || - диференційний (що підтримує тиск р1-р2=const)
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:6_val.gif]]
| |
| − | | Трубопровід гнучкий || || '''''Гідроциліндри двосторонньої дії'''''
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:7_val.gif]]
| |
| − | | Підвід рідини || ||[[Файл:15_val.gif]] || - з одностороннім штоком
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:8_val.gif]]
| |
| − | | Злив рідини || || [[Файл:16_val.gif]]|| - з двостороннім штоком
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:9_val.gif]]
| |
| − | | Гідробак || || [[Файл:17_val.gif]]|| - з диференційним поршнем
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:10_val.gif]]
| |
| − | | Фільтр|| || [[Файл:18_val.gif]] || - плунжерний односторонньої дії
| |
| − | |-
| |
| − | ! ''Насоси''
| |
| − | | || || '''''Розподілювачі'''''
| |
| − | |-
| |
| − | ! - [[Файл:19_val.gif]]
| |
| − | | з постійним потоком || ||[[Файл:29_val.gif]] || - чотирьохлінійний двопозиційний
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:20_val.gif]]
| |
| − | | - регульовані || ||[[Файл:30_val.gif]] || - чотирьохлінійний трьох- позиційний
| |
| − | |-
| |
| − | ! ''Гідродвигуни''
| |
| − | | || || '''''Типи управління розподілювачем''''' ||
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:21_val.gif]]
| |
| − | | - з постійним напрямком потоку || || [[Файл:31_val.gif]] || - ручне
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:22_val.gif]]
| |
| − | | - регульовані || ||[[Файл:32_val.gif]] || - від кулачка
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:23_val.gif]]
| |
| − | | Гідроклапан зворотній || || [[Файл:33_val.gif]] || - пружиною
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:24_val.gif]]
| |
| − | | Кран || || [[Файл:34_val.gif]] || - від рукоятки з фіксатором
| |
| − | |-
| |
| − | ! ''Дроселі''
| |
| − | | || || [[Файл:323_val.gif]] ||''від електромагніта''
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:26_val.gif]]
| |
| − | | - нерегульований || ||[[Файл:35_val.gif]] || - гідравлічне
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:27_val.gif]]
| |
| − | | - регульований || ||[[Файл:36_val.gif]] || - електрогідравлічне
| |
| − | |-
| |
| − | ! [[Файл:2932_val.gif]]
| |
| − | | Гідропідсилювач || ||[[Файл:37_val.gif]] || Камера мембранна двосторонньої дії
| |
| − | |}
| |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | Нижче на рис. 4 приведений приклад принципової схеми виконаної відповідно з вище перечисленими правилами.
| |
| − | | |
| − | [[Файл:Принципова гідравлічна схема.jpg|200px|right|Рис.4 Принципова гідравлічна схема]]
| |
| − | | |
| − | На принципових схемах допускається поряд з умовними графічними позначеннями елементи та пристрої зображати у вигляді схематичних розрізів. Такий розріз міститься на схемі, представленій на рис.
| |
| − | | |
| − |
| |
| − | | |
| − | | |
| − | == Примітки ==
| |
| − | | |
| − | | |
| − | ГОСТ 2.701-2008 Единая система конструкторской документации. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.
| |
| − | ГОСТ 2.704-76 Единая система конструкторской документации. Правила выполнения гидравлических и пневматических схем.
| |
| − | Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Обозначения общего применения.
| |
| − | ГОСТ 2.780-68 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Кондиционеры рабочей среды, емкости гидравлические и пневматические
| |
| − | ГОСТ 2.781-96 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Аппараты гидравлические и пневматические, устройства управления и приборы контрольно-измерительные
| |
| − | ГОСТ 2.782-96 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Машины гидравлические и пневматические.
| |
| − | ГОСТ 2.784-96: Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Элементы трубопроводов.
| |
| − | | |
| − | | |
| − | | |
| − | == Джерела ==
| |
| − | | |
| − | | |
| − |
| |
| − | Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник / В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К:Вища школа, — 1995.- 463 с. — ISBN 5-11-004086-9.
| |
| − | | |
| − | Кулінченко В. Р. Гідравліка, гідравлічні машини і гідропривід: Підручник. -Київ: Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006. -616с.
| |
| − | | |
| − | Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т. М. Башта, С. С. Руднев, Б. Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982.
| |
