Відмінності між версіями «Обговорення:Принципова гідравлічна схема»

(Замінено вміст на «Іконникова В. КТ-31 == 7.6.16 == До захисту. --~~~~»)
 
(Не показано 4 проміжні версії ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Принципова гідравлічна схема''' — це технічний документ, інформація якого представлена у вигляді умовних графічних зображень чи позначень про будову виробу, його складові частини та взаємозв'язки між ними.
+
Іконникова В.   КТ-31
  
[[Файл:принципова схема.png|200px|thumb|right|Рис.1 Принципова гідравлічна схема гідроприводу (код Г3)]]
+
== 7.6.16 ==
 
+
До захисту. --[[Користувач:Shkod|Shkod]] ([[Обговорення користувача:Shkod|обговорення]]) 10:06, 7 червня 2016 (CEST)
 
 
Гідравлічні та пневматичні схеми в залежності від основного призначення діляться на наступні типи:
 
*структурні;
 
*принципові;
 
*з'єднань.
 
 
 
 
 
== Структурні гідравлічні (пневматичні) схеми ==
 
 
 
 
 
 
 
Елементи і пристрої зображують на структурній схемі у вигляді прямокутників, усередині яких вписані найменування їх функціональної частини. Згідно ГОСТу 2.721-68 всі елементи зв'язані між собою лініями взаємозв'язку (суцільні основні лінії), якими прийнято вказувати напрям потоків робочого середовища. Графічна побудова схеми надає якомога наочне уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин у виробі. В разі наявності на схемі великого числа функціональних частин допускається замість найменувань, типів і позначень проставляти порядкові номери справа від зображення або над ним, як правило, зверху вниз в напрямку зліва направо. Найменування, типи і позначення зрештою вказують у таблиці, яка розміщається на полі схеми. Цей вид схем позначається у шифрі основного напису символами Г1 (або П1, для пневматичних).
 
 
 
== Принципові гідравлічні (пневматичні) схеми ==
 
 
 
 
 
 
 
Принципова схема містить всі гідравлічні (пневматичні) елементи або пристрої необхідні для того, щоб здійснювати і контролювати у виробі задані гідравлічні (пневматичні) процеси, і всі гідравлічні (пневматичні) зв'язки між ними. В такому випадку використовують графічні умовні позначки:
 
 
 
 
 
*для гідроакумуляторів, кондиціонерів, баків та інших елементів мереж згідно ГОСТу 2.780-68;
 
*для апаратури керування згідно ГОСТу 2.781-96;
 
*для насосів та двигунів згідно ГОСТу 2.782-96;
 
*для пневмо- гідрокомунікацій (гідроліній) згідно ГОСТу 2.784-96.
 
 
 
 
 
ауважимо, що елемент повинен мати свою позиційну позначку, яка складається з літерного позначення і порядкового номера. Літерне позначення – це скорочене найменування елемента, складене з його початкових або характерних букв, наприклад: клапан — К, дросель — ДР. Порядкові номери елементів (пристроїв) слід присвоювати, починаючи з одиниці, в межах групи елементів (пристроїв), яким на схемі присвоєно однакову літерну позиційну позначку, наприклад, Р1, Р2, Р3 і т.д., К1, К2, К3 і т.д.<br><br>
 
 
 
''Літерні позиційні позначення основних елементів виглядають так:''<br>
 
 
 
*Пристрій (загальна познака) — А<br>
 
 
 
*Гідроакумулятор (пневмоакумулятор) — АК<br>
 
 
 
*Апарат теплообмінний — AT<br>
 
 
 
*Гідробак — Б<br>
 
 
 
*Вологовіддільник — ВД<br>
 
 
 
*Вентиль — ВН<br>
 
 
 
*Гідровитискувач — ВТ<br>
 
 
 
*Пневмоглушник — Г<br>
 
 
 
*Гідродвигун (пневмодвигун) поворотний — Д<br>
 
 
 
*Подільник потоку — ДП<br>
 
 
 
*Гідродросель (пневмодросель) — ДР<br>
 
 
 
*Гідрозамок (пневмозамок) — ЗМ<br>
 
 
 
*Гідроклапан (пневмоклапан) — К<br>
 
 
 
:* Гідроклапан (пневмоклапан) витримки часу — КВ<br>
 
:* Гідроклапан (пневмоклапан) тиску — КД<br>
 
:* Гідроклапан (пневмоклапан) зворотний — КО<br>
 
:* Гідроклапан (пневмоклапан) запобіжний — КП<br>
 
:* Гідроклапан (пневмоклапан) редукційний — КР<br>
 
 
 
*Компресор — КМ<br>
 
 
 
*Гідромотор (пневмомотор) — М<br>
 
 
 
*Манометр — МН<br>
 
 
 
*Гідродинамічна передача — МП<br>
 
 
 
*Маслорозпилювач — МР<br>
 
 
 
*Олив'ярка — МС<br>
 
 
 
*Гідродинамічна муфта — МФ<br>
 
 
 
*Насос — Н<br>
 
 
 
:* Насос аксіально-поршневий — НА<br>
 
:* Насос-мотор — НМ<br>
 
:* Насос пластинчастий — НП<br>
 
:* Насос радіально-поршневий — HP<br>
 
 
 
*Пневмогідроперетворювач — ПГ<br>
 
 
 
*Гідропреретворювач — ПР<br>
 
 
 
*Гідророзподільник — Р<br>
 
 
 
:* Реле тиску — РД<br>
 
:* Гідроапарат (пневмоапарат) золотниковий — РЗ<br>
 
:* Гідроапарат (пневмоапарат) клапанний — РК<br>
 
:* Регулятор потоку — РП<br>
 
 
 
*Ресивер — PC<br>
 
 
 
*Сепаратор — С<br>
 
 
 
*Суматор потоків — СП<br>
 
 
 
*Термометр — Т<br>
 
 
 
[[Файл:Нумерація елементів в принциповій схемі.jpg|thumb|200px|right|Рис.2 Нумерація елементів в принциповій схемі]]
 
 
 
*Гіродинамічний трансформатор — ТР<br>
 
 
 
*Пристрій випуску повітря — УВ<br>
 
 
 
*Гідропідсилювач — УС<br>
 
 
 
*Фільтр — Ф<br>
 
 
 
*Гідроциліндр (пневмоциліндр) — Ц<br>
 
 
 
 
 
 
 
На принциповій схемі повинно бути однозначно визначено всі елементи, які входять до складу виробу і зображені на схемі.
 
Дані про елементи повинні бути занесені в перелік елементів. Зв'язок переліку з умовними графічними познаками елементів повинна здійснюватися через позиційні познаки. Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми чи виконують у вигляді самостійного документа.
 
Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами Г3 (П3').
 
 
 
Елементи у схемі нумерують. Номери розташовують по порядку, починаючи з одиниці, у напрямку потоку рідини або повітря. Приклад нумерації показаний на рис.2.
 
 
 
 
 
 
 
 
 
== Схеми з'єднань ==
 
 
 
[[Файл:Нумерації ліній зв'язку.jpg|thumb|200px|right| Рис.3 Нумерації ліній зв'язку]]
 
 
 
 
 
Окрім всіх гідравлічних і пневматичних елементів на схемах з'єднань показують також трубопроводи та елементи з'єднань трубопроводів. При цьому з'єднання трубопроводів показують у вигляді спрощених зовнішніх обрисів, а самі трубопроводи — суцільними основними лініями.
 
 
 
Схема з'єднання (монтажна) - це схема, що показує з'єднання частин виробу (установки) і визначає трубопроводи, якими здійснюються ці сполуки, а також місця їх приєднання і введення. Деякі умовні графічні позначення для принципових схем наведено в табл.1.
 
 
 
Слід зауважити, що розташування графічних позначень елементів і пристроїв на схемі повинно приблизно відповідати дійсному розміщенню елементів і пристроїв у виробі. Допускається на схемі не відображати розташування елементів і пристроїв у виробі, якщо схему виконують на декількох аркушах або розміщення елементів і пристроїв на місці експлуатації невідоме.
 
 
 
На схемі біля графічних познак елементів і пристроїв вказують позиційні познаки, присвоєні їм на принциповій схемі. Біля або всередині графічного позначення пристрою і близько графічного позначення елемента допускається вказувати його найменування та тип і (або) позначення документа, на підставі якого пристрій застосовано, номінальні значення основних параметрів (тиск, подача, витрата і т.п.).
 
 
 
Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами Г4 (П4).
 
 
 
 
 
 
 
 
 
== Умовні позначення на гідравлічних схемах ==
 
 
 
При читанні принципових схем користуються умовними графічними позначеннями, наведеними в таблиці у відповідних стандартах.
 
 
 
 
 
{| border="1" cellpadding="5" cellspacing=5
 
|+ Таблиця 1
 
|-
 
! '''Умовне позначення''' !! '''Назва''' !! !! '''Умовне позначення''' !! '''Назва'''
 
|-
 
! ''Лінії зв’язку (трубопроводи)'' || || || ''Регулюючий орган'' ||
 
|-
 
! [[Файл:1_val.gif‎]]
 
| - всмоктування, напору, зливу  || || [[Файл:11_val.gif‎]] || - нормально закритий 
 
|-
 
! [[Файл:2_val.gif‎]]
 
| - управління || || [[Файл:12_val.gif‎]]|| - нормально відкритий 
 
|-
 
! [[Файл:3_val.gif‎]]
 
| - дренажні ||  || '''''Клапани'''''
 
|-
 
! [[Файл:4_val.gif‎]]
 
| З’єднання ліній зв’язку  || ||[[Файл:13_val.gif‎]] || - запобіжний з власним управлінням (прямої дії)
 
|-
 
! [[Файл:5_val.gif‎]]
 
| Перехрещування лінії зв’язку  || ||[[Файл:14_val.gif‎]] || - диференційний (що підтримує тиск р1-р2=const)  
 
|-
 
! [[Файл:6_val.gif‎]]
 
| Трубопровід гнучкий  ||  || '''''Гідроциліндри двосторонньої дії'''''
 
|-
 
! [[Файл:7_val.gif‎]]
 
| Підвід рідини  || ||[[Файл:15_val.gif‎]] || - з одностороннім штоком
 
|-
 
! [[Файл:8_val.gif‎]]
 
| Злив рідини  || || [[Файл:16_val.gif‎]]|| - з двостороннім штоком
 
|-
 
! [[Файл:9_val.gif‎]]
 
| Гідробак  || || [[Файл:17_val.gif‎]]|| - з диференційним поршнем
 
|-
 
! [[Файл:10_val.gif‎]]
 
| Фільтр|| || [[Файл:18_val.gif‎]] || - плунжерний односторонньої дії
 
|-
 
! ''Насоси''
 
|  ||  || '''''Розподілювачі''''' 
 
|-
 
! - [[Файл:19_val.gif‎]]
 
| з постійним потоком  || ||[[Файл:29_val.gif‎]] || - чотирьохлінійний двопозиційний
 
|-
 
! [[Файл:20_val.gif‎]]
 
| - регульовані  || ||[[Файл:30_val.gif‎]] || - чотирьохлінійний трьох- позиційний
 
|-
 
! ''Гідродвигуни''
 
|  || ||  '''''Типи управління розподілювачем''''' ||
 
|-
 
! [[Файл:21_val.gif‎]]
 
| - з постійним напрямком потоку  ||  || [[Файл:31_val.gif‎]] || - ручне
 
|-
 
! [[Файл:22_val.gif‎]]
 
| - регульовані  || ||[[Файл:32_val.gif‎]] || - від кулачка
 
|-
 
! [[Файл:23_val.gif‎]]
 
| Гідроклапан зворотній  || || [[Файл:33_val.gif‎]] ||  - пружиною
 
|-
 
! [[Файл:24_val.gif‎]]
 
| Кран || || [[Файл:34_val.gif‎]] || - від рукоятки з фіксатором
 
|-
 
! ''Дроселі''
 
|  || || [[Файл:323_val.gif‎]] ||''від електромагніта''   
 
|-
 
! [[Файл:26_val.gif‎]]
 
| - нерегульований  || ||[[Файл:35_val.gif‎]] || - гідравлічне
 
|-
 
! [[Файл:27_val.gif‎]]
 
| - регульований  || ||[[Файл:36_val.gif‎]] || - електрогідравлічне
 
|-
 
! [[Файл:2932_val.gif‎]]
 
| Гідропідсилювач  || ||[[Файл:37_val.gif‎]] || Камера мембранна двосторонньої дії
 
|}
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Разом з тим на принципових схемах допускається поряд з умовними графічними позначеннями зображати елементи та пристрої у вигляді схематичних розрізів. Такий розріз міститься на схемі, що представлена на рис. 4. Також тут наведений приклад принципової схеми, яка виконана відповідно до вищевказаних вимог.
 
 
 
[[Файл:Принципова гідравлічна схема.jpg|thumb|400px|center|Рис.4 Принципова гідравлічна схема]]
 
 
 
 
 
== Примітки ==
 
 
 
ГОСТ 2.701-2008 Единая система конструкторской документации. Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению.
 
 
 
ГОСТ 2.704-76 Единая система конструкторской документации. Правила выполнения гидравлических и пневматических схем.
 
Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические в схемах. Обозначения общего применения.
 
 
 
ГОСТ 2.780-68 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Кондиционеры рабочей среды, емкости гидравлические и пневматические
 
 
 
ГОСТ 2.781-96 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Аппараты гидравлические и пневматические, устройства управления и приборы контрольно-измерительные
 
 
 
ГОСТ 2.782-96 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Машины гидравлические и пневматические.
 
 
 
ГОСТ 2.784-96: Единая система конструкторской документации. Обозначения условные графические. Элементы трубопроводов.
 
 
 
 
 
 
 
== Джерела ==
 
   
 
Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник / В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К:Вища школа, — 1995.- 463 с. — ISBN 5-11-004086-9.
 
 
 
Кулінченко В. Р. Гідравліка, гідравлічні машини і гідропривід: Підручник. -Київ: Фірма «Інкос», Центр навчальної літератури, 2006. -616с.
 
 
 
Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т. М. Башта, С. С. Руднев, Б. Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982.
 

Поточна версія на 10:06, 7 червня 2016

Іконникова В. КТ-31

7.6.16

До захисту. --Shkod (обговорення) 10:06, 7 червня 2016 (CEST)