Політика ізольованого програмного забезпечення

Політика ізольованого програмного забезпечення - визначає безпечний порядок взаємодії суб'єктів системи, який унеможливлює породження нових суб'єктів та їхній вплив на систему захисту через небезпечну модифікацію чи конфігурацію її параметрів. Відповідно до політики ізольованого програмного середовища вся множина інформаційних потоків у системі розподіляється на дві підмножини потоків, що не перетинаються, потоки несанкціонованого доступу і потоки легального доступу. Потоки несанкціонованого доступу підлягають фільтрації. Таке розподілення та фільтрацію має здійснювати певний суб'єкт, який дістав назву монітор безпеки об'єктів.