|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | Анрі Філібер Гаспар Дарсі (фр. Henry Philibert Gaspard Darcy, 10 червня 1803, Діжон, - 2 січня 1858, Париж) - французький інженер-гідравлік, котрий обгрунтував закон Дарсі (1856), що зв'язує швидкість фільтрації рідини в пористому середовищі з градієнтом тиску: «Очевидно, для піску однієї якості витрата, що пропускається ним прямо пропорційна натиску і обернено пропорційна товщині фільтруючого шару (ґрунту)». Ім'ям Дарсі названа одиниця вимірювання проникності пористого середовища.
| |
| | | | |
| − | Під керівництвом Дарсі в м. Діжоні була створена перша в Європі система міських очисних споруд з різними фільтраційними засипками. Це настільки змінило місто в кращу сторону, що вже на наступний день після смерті Дарсі від пневмонії, головній площі міста було присвоєно його ім'я.
| |
| − |
| |
| − | Біографія
| |
| − |
| |
| − | Анрі Дарсі народився у Діжоні, Франція. Незважаючи на смерть свого батька в 1817 році, коли йому було 14 років, його мати була в змозі зайняти гроші, щоб заплатити за його вчителів. У 1821 році він вступив до Ecole Polytechnique (Політехнічна школа) в Парижі, і через два роки переводиться École des Ponts et Chaussées(Школа мостів і доріг), що призводить до праці в Корпорації Доріг і Мостів.
| |
| − |
| |
| − | Анрі зустрів англійську жінка, Генріетту Карей, чия сім'я жила у Діжоні, і одружився з нею в 1828 році.
| |
| − |
| |
| − | Як член Корпорації, він побудував вражаючу водопровідну систему під тиском в Діжоні після провалу спроби постачати чисту, прісну воду шляхом буріння свердловин. Система постачала воду з Rosoir Spring 12.7 км по закритому водопроводу у водосховища біля міста, звідки потім подається в мережу з 28,000 метрів під тиском труб. Система була повністю закрита і під тиском сили тяжіння, і, отже, не вимагає фільтрів або насосів. Він також брав участь у багатьох інших громадських роботах всередині і навколо Діжона, а також у політиці устрія міста Діжон.
| |
| − |
| |
| − | У цей період він модифікував рівняння Проні для розрахунку втрат напору на тертя, яке після подальшої модифікації Юліуса Вейсбаха, стало відомим рівнянням Дарсі-Вейсбаха, яке використовується сьогодні.
| |
| − |
| |
| − | У 1848 році він став головним інженером в Кот-д'Ор. Незабаром після цього він покинув Діжон через політичний тиск, але був призначений головним директором з проблем Води та Тротуарів і получив офіс в Парижі. В цьому положенні, він був у змозі приділяти більше уваги його дослідженням гідравліки, особливо на потік і втрати на тертя в трубах. У цей період він удосконалив дизайн трубки Піто, якою користуються сьогодні.
| |
| − |
| |
| − | Він залишив свій пост в 1855 році через погане здоров'я, але йому було дозволено продовжити свої дослідження в Діжоні. У 1855 і 1856 він провів ряд експериментів, які потім стали відомі як закон Дарсі, спочатку розроблені для опису потоку через піски, з тих пір він був узагальнений на різні ситуації і широко використовується сьогодні. Одиниця проникності рідини, дарсі, названа в його честь.
| |
| − |
| |
| − | Помер від пневмонії під час поїздки в Париж в 1858 році і був похований на Cimetière de Dijon (Кладовище Діжона) у Діжоні.
| |
