Коефіцієнт Дарсі

Анрі Дарсі (10.06.1803 - 02.01.1858)

Анрі Філібер Гаспар Дарсі (10 червня 1803, Діжон, - 2 січня 1858, Париж) - французький інженер-гідравлік, котрий обгрунтував закон Дарсі (1856), що зв'язує швидкість фільтрації рідини в пористому середовищі з градієнтом тиску. Ім'ям Дарсі названа одиниця вимірювання проникності пористого середовища.

Коефіцієнт Дарсі (гідравлічний коефіцієнт тертя).

Для круглих труб сталого перерізу втрати напору на тертя визначають за формулою Дарсі:

[math]\mathcal{E}=\text{ }\!\!\lambda\!\!\text{ *}\frac{\text{L}}{\text{D}}[/math]

де λ — гідравлічний коефіцієнт тертя по довжині.

Тоді формула Дарсі набуває вигляду:

[math]\text{ }\!\!\Delta\!\!\text{ h=}\lambda *\frac{\text{L}}{\text{D}}*\frac{{{\text{V}}^{2}}}{2\text{g}}[/math]

де L і D — відповідно довжина та діаметр трубопроводу; u — середня швидкість руху рідини; λ — коефіцієнт гідравлічного тертя, який залежить від в'язкості, яка входить до числа Рейнольдса та відносної шорсткості стінок труби (Δ — абсолютна висота шорсткості) тобто . або для втрати тиску:

[math]\text{ }\!\!\Delta\!\!\text{ p=}\lambda *\frac{\text{L}}{\text{D}}*\frac{{{\text{V}}^{2}}}{2}*\rho[/math]

Якщо визначаються втрати на тертя для труби не круглого поперечного перерізу, то за D береться гідравлічний діаметр.

Слід відзначити, що втрати напору на гідравлічних опорах не завжди пропорційні швидкісному напору.

Визначення гідравлічного коефіцієнта тертя по довжині

Експериментально встановлено,що гідравлічний коефіцієнт тертя,як правило залежить від режиму руху рідини,який характеризується числом Рейнольдса(Re)і внутрішньої поверхні трубопроводу,який характеризується відносною шорсткістю (ε).Вплив цих факторів на величину λ при ламінарному і турбулентному режимах проявляється по-різному.

При ламінарному режимі: [math]\operatorname{Re}=\frac{\vartheta \cdot d}{\nu }\,\le \,2320[/math] (ν Кінематична в'язкість)стан поверхності стінки не впливає на опір рідини і λ= f(Re).Значення коефіцієнта λ в цьому випадку визначається за формулою :

[math]\lambda \text{=}\frac{64}{\operatorname{Re}}[/math]

де Re — число Рейнольдса.

Іноді для гнучких труб у розрахунках приймають

[math]\lambda \text{=}\frac{68}{\operatorname{Re}}[/math]

Турбулентний режим течії характеризується інтенсивним перемішуванням рідини як у поперечному (по перерізу потоку), так і в поздовжньому (по довжині потоку) напрямках.Проте в діапазоні чисел Рейнольдса [math]2320\,\le \,\operatorname{Re}\,\le \,{{10}^{5}}[/math] безпосередньо поблизу стінок трубопроводу існує шар рухомої рідини, перебіг в якому зберігається ламінарним.

Для турбулентної течії існують складніші залежності. Одна з найпоширеніших формул — це формула Блазіуса:

[math]\lambda \text{=}\frac{0,316}{^{4}\sqrt{\operatorname{Re}}}[/math]

Визначення коефіцієнта Дарсі для місцевих опорів .

Для кожного виду місцевих опорів існують свої залежності для визначення коефіцієнта ξ. До числа найбільш поширених місцевих опорів відносяться раптове розширення труби, раптове звуження труби і поворот труби.

Рис. 1. Гідравлічний конфузор: Q1 - потік рідини в широкому перетині труби; Q2 - потік рідини у вузькому перерізі труби

1. При раптовому розширенні труби:

[math]\varepsilon \text{=(1-}\frac{{{S}_{1}}}{{{S}_{2}}}{{\text{)}}^{2}}[/math]

де S₁ і S₂ - площі поперечного перерізу труби, відповідно перед розширенням і після нього.

2. При раптовому звуженні труби коефіцієнт Дарсі визначається за формулою:

[math]\varepsilon \text{=(}\frac{1-{{S}_{2}}/{{S}_{1}}}{2}\text{)}[/math]

де S₁ і S₂ - площі поперечного перерізу труби, відповідно, перед звуженням і після нього.

Рис. 2. Залежність коефіцієнта Дарсі від кута δ повороту труби

3. При поступовому звуженні труби (конфузор):

[math]\varepsilon \text{=}\frac{{{\lambda }_{}}}{8\sin \text{ }\!\!\alpha\!\!\text{ /2 }}*(1-\frac{1}{{{n}^{2}}})[/math]

де - [math]n\text{=}\frac{{{S}_{1}}}{{{S}_{2}}}[/math] ступінь звуження; λ - коефіцієнт втрат на тертя по довжині при турбулентному режимі.

4. При різкому (без закруглення) повороті труби (коліно) коефіцієнт Дарсі визначається за графічним залежностям (рис. 2).

Література

Левицький Б.Ф., Лещій Н.П. Гідравліка.Загальний курс - Львів: Cвіт,1994.-264с.

О.М. Коваленко,Т.О. Шевченко Інженерна гідравліка. Розділ I. Рух рідини в закритих руслах – Харків: ХНАМГ, 2007.-76 с

Идельчик И.Е. Справочник по гидравлическим сопротивлениям. – М.: Машиностроение, 1975. – 559 с.

Дробинс В. Ф. Гидравлика и гидравлические машины. – М.: Просвещение, 1982.

Установка для изучения потерь напора при турбулентном установившемся движении (тип ГВ5). – Одесоргнаучкомплектснаб. – 39 с.