Специфікація

Матеріал з Вікі-знання або навчання 2.0 в ТНТУ
Перейти до: навігація, пошук

Специфікація – (пізньолат. Specificatio, від лат. Species – рід, вид, різновид та facio – роблю): 1. визначення і перелік специфічних особливостей, уточнена класифікація чого-небудь; 2. інженерний термін, що визначає набір вимог і параметрів, які задовольняє певне єство.

Згідно визначення, наведеному в Єдиній системі конструкторської документації (ЄСКД), специфікація – основний конструкторський документ, що визначає склад складальної одиниці, комплексу, комплекту. В специфікації міститься детальний перелік вузлів та деталей якого-небудь виробу, конструкції, пристосування і т.п., що входять в склад складального чи робочого креслення.

Специфікація, доповнена цінами на позиції та додатковими умовами (ціна, упаковка, вимоги та терміни поставки, реквізити сторін) може являтись невід’ємною частиною договору про поставку, або виступати в ролі комерційної пропозиції. Такого роду специфікації формуються в якості відповіді на технічне завдання (ТЗ) до договору про поставку (виготовлення) механізмів, обладнання і т.п., або по опитувальному листі. Специфікація може містити набір технічних (ТУ) та інших вимог, але цей набір, як правило, підтверджує технічні вимоги по ТЗ. Сама по собі специфікація не являється ТЗ, а лише відповіддю на нього по вимогах поставки. Специфікація до рахунку – частина розрахункового документу.

Зміст

Зміст документу

Специфікація може містити:

  • описову назву, номер чи інший ідентифікатор специфікації
  • час останнього перегляду і відмітку, ким був здійснений перегляд
  • логотип чи торгову марку, що вказує, кому належить право на копіювання, власника та виникнення документу
  • зміст документу, якщо він довгий
  • відповідальну особу чи організацію з питань по специфікації, по оновленнях та відхиленнях
  • важливість, область застосування специфікації та її призначення
  • терміни, визначення та абревіатури для пояснення суті специфікації
  • способи перевірки для всіх встановлених вимог та характеристик
  • матеріальні вимоги: фізичні, механічні, електричні, хімічні та ін. (цільові та допустимі)
  • вимоги по експлуатаційному тестуванню (цільові та допустимі)
  • зображення, фотографії та технічні ілюстрації
  • вимоги по майстерності
  • вимоги до сертифікаційності
  • вимоги по техніці безпеки
  • екологічні вимоги
  • контроль по забезпеченню якості, взірець для перевірки, перевірка, критерій для прийому роботи
  • особа чи організація, відповідальна за виконання специфікації
  • виконання і доставка
  • умови по відхиленнях, повторній перевірці, перегляді, коригуванню змін та характеристик
  • посилання і цитати в тексті специфікації, які можуть буди потрібні для встановлення ясності документу
  • підписи та дозволи, якщо вони необхідні
  • контроль змін (з допомогою спеціалізованих комп’ютерних програм) для послідовної розробки, перевірки і виконання, якщо документ призначений для внутрішнього використання
  • додатки, які розкривають деталі, додають ясності, або пояснення по оплаті

Вимоги щодо оформлення

Загальні вимоги

Специфікацію складають на окремих аркушах на кожну складальну одиницю, комплекс і комплект на формах, зображених на рис. 1 і 2. У специфікацію вносять складові частини, що входять в специфіковуваний виріб, а також конструкторські документи, що стосуються цього виробу і його не специфіковуваних складових частин.

рис. 1. Специфікація. Перший аркуш.
рис. 2. Специфікація. Наступні аркуші.

Специфікація в загальному випадку складається з розділів, які розташовують у такій послідовності:

  • Документація;
  • Комплекси;
  • Складальні одиниці;
  • Деталі;
  • Стандартні вироби;
  • Інші вироби;
  • Матеріали;
  • Комплекти.

Наявність тих чи інших розділів визначається складом специфіковуваних виробів. Найменування кожного розділу вказують у вигляді заголовка у графі "Найменування" і підкреслюють. Допускається об'єднувати розділи "Стандартні вироби" і "Інші вироби" під найменуванням "Інші вироби».

Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (в залежності від стадії розробки, обсягу записів і т.п.). Допускається резервувати і номери позицій, які проставляють в специфікацію при заповненні резервних рядків.

Допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301). При цьому її розташовують над основним написом і заповнюють в тому ж порядку і в тій самій формі, що і специфікацію, виконану на окремих аркушах. Для виробів допоміжного виробництва і одиничного виробництва разового виготовлення допускається суміщення специфікації зі складальним кресленням на аркушах будь-якого формату, встановленого ГОСТ 2.301. Правила виконання та обігу таких суміщених документів встановлюють у галузевих стандартах. Сумісному документу привласнюють позначення основного конструкторського документа. Основний напис виконують за ГОСТ 2.104 (форма 1). Для виробів, що розробляються на замовлення Міністерства оборони, суміщення специфікації зі складальним кресленням на будь-яких форматах, крім А4, не допускається.

Примітка – допущення про суміщення специфікації зі складальним кресленням (крім виконаних на форматі А4) приймається розробником за погодженням із замовником (при його наявності).

Порядок заповнення розділів

Документація

У розділ "Документація" вносять документи, що становлять основний комплект конструкторських документів специфіковуваних виробів, крім його специфікації, відомості експлуатаційних документів та відомості документів для ремонту, а також документи основного комплекту записуваних в специфікацію не специфіковуваних складових частин (деталей), крім їх робочих креслень. Документи всередині розділу записують у такій послідовності:

  • Документи на Специфіковані виріб;
  • Документи на неспеціфіціруемие складові частини.

Експлуатаційні та ремонтні документи записують в тій послідовності, в якій вони перераховані в ГОСТ 2.601 і ГОСТ 2.602. Листи затвердження (при їх наявності) записують після документа, до якого вони розроблені.

Комплекси

У розділи "Комплекси", "Складальні одиниці" і "Деталі" вносять комплекси, складальні одиниці і деталі, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Запис зазначених виробів рекомендується проводити в алфавітному порядку поєднання букв кодів організацій-розробників. В межах цих кодів – в порядку зростання класифікаційної характеристики, при однаковій класифікаційній характеристиці – за зростанням порядкового реєстраційного номера.

Стандартні вироби

В розділі "Стандартні вироби" записують вироби, застосовані по стандартах:

  • Міждержавних;
  • Державним;
  • Галузевим;
  • Підприємств (для допоміжного виробництва, ініціативних розробок або якщо їх застосування встановлено договором на розробку вироби).

В межах кожної категорії стандартів запис рекомендується робити по групах виробів, об'єднаних за їх функціональним призначенням (наприклад підшипники, кріпильні вироби, електротехнічні вироби і т.п.), в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, в межах кожного найменування – в порядку зростання позначень стандартів, а в межах кожного позначення стандарту – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

Інші вироби

В розділ "Інші вироби" вносять вироби, застосовувані за технічними умовами. Запис виробів рекомендується проводити по групах, об'єднаним за їх функціональним призначенням, в межах кожної групи – в алфавітному порядку найменувань виробів, а в межах кожного найменування – в порядку зростання основних параметрів або розмірів виробу.

Матеріали

У розділ "Матеріали" вносять усі матеріали, що безпосередньо входять в специфіковуваний виріб. Матеріали рекомендується записувати за видами в наступній послідовності:

  • етали чорні;
  • Метали магнітоелектричні та феромагнітні;
  • Метали кольорові, благородні і рідкісні;
  • Кабелі, проводи й шнури;
  • Пластмаси та прес-матеріали;
  • Паперові та текстильні матеріали;
  • Лісоматеріали;
  • Гумові і шкіряні матеріали;
  • Мінеральні, керамічні і скляні матеріали;
  • Лаки, фарби, нафтопродукти та хімікати;
  • Інші матеріали.

У межах кожного виду матеріалу рекомендується записувати в алфавітному порядку найменувань, а в межах кожного найменування – за зростанням розмірів або інших технічних параметрів. У розділ "Матеріали" не записують матеріали, необхідна кількість яких не може бути визначено конструктором за розмірами елементів виробу і внаслідок цього встановлюється технологом. До таких матеріалів відносять, наприклад: лаки, фарби, клей, мастила, замазки, припої, електроди. Вказівки про застосування таких матеріалів дають в технічних вимогах на полі креслення.

Комплекти

У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту і вживані по конструкторським документам комплекти, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб і поставляються разом з ним, а також упаковку, призначену для виробу, і записують їх у такій послідовності:

  • Відомість експлуатаційних документів;
  • Відомість документів для ремонту;
  • Комплект монтажних частин;
  • Комплект змінних частин;
  • Комплект запасних частин;
  • Комплект інструменту і приладдя;
  • Комплект укладань;
  • Інші комплекти (за присвоєними їм назвами);
  • Упаковка.

Якщо комплектів одного і того ж найменування декілька, то їх записують в межах одного найменування в порядку зростання позначень. Якщо до складу комплекту входить не більше трьох найменувань, то специфікацію комплекту можна не складати, а вироби, що входять в комплект, повинні бути записані безпосередньо в специфікацію відповідного виробу в розділі "Комплекти". При цьому найменування комплекту, до якого відносяться вироби, що вносяться до специфікації, записують в графу "Найменування" у вигляді заголовка і не підкреслюють.

Специфікацію комплекту монтажних частин складають на комплект монтажних частин виробів і матеріалів, призначених для зв'язку складових частин комплексу між собою і монтажу комплексу або складальної одиниці на місці експлуатації.

У специфікацію комплекту змінних частин вносять вироби, що передбачаються для переналагодження виробів в експлуатації (змінні зубчасті колеса, об'єктиви, шунти до амперметра і т.п.).

У специфікацію комплекту запасних частин вносять вироби та матеріали, необхідні для заміни непридатних відповідних складових частин виробу при експлуатації.

У специфікацію комплекту інструменту і приладів вносять інструмент, прилади, пристосування і матеріали, що використовуються при експлуатації виробу. Запис за розділами можна робити в такій послідовності:

  • Інструмент;
  • Належності;
  • Пристосування;
  • Матеріали.

У специфікацію комплекту вкладочних засобів вносять вироби (шафи, ящики, сумки, чохли, футляри, папки, палітурки), призначені для використання при експлуатації виробу.

У специфікацію упаковки вносять вироби та матеріали, необхідні для упакування виробів.

Якщо комплекти поставляють окремо від виробу, для якого вони призначені, то в специфікацію виробу їх не записують. При необхідності в кінці специфікації виробу поміщають примітку, в якій наводять позначення всіх специфікацій комплектів, які призначені для експлуатації та ремонту відповідної кількості примірників (груп) даного виробу, але поставляються окремо від нього.

Заповнення граф

Графи специфікації заповнюють наступним чином:

Формат

В графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують в графі "Позначення". Якщо документ виконаний на декількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перераховують всі формати в порядку їх збільшення. Для документів, записаних в розділі "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють. Для деталей, на які не випущені креслення, у графі "Формат" вказують БЧ. Для документів, виданих друкарським, літографським і подібними способами на форматах, передбачених відповідними державними стандартами для типографських видань, в графі "Формат" ставлять прочерк.

Зона

В графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер позиції записуваної складової частини (при розбитті поля креслення на зони за ГОСТ 2.104). Якщо є повторювані номери позицій, то в специфікації в графі "Зона" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" вказують всі зони.

Позиція

В графі "Поз." вказують порядкові номери складових частин, які безпосередньо входять в специфіковуваний виріб, в послідовності запису їх в специфікації. Для розділів "Документація", "Комплекти" графу "Поз." не заповнюють.

Позначення

В графі "Позначення" вказують:

  • в розділі "Документація" - позначення записуваних документів;
  • в розділі "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - позначення основних конструкторських документів на записувані в ці розділи вироби. Для деталей, на які не випущені креслення, - присвоєне їм позначення.
  • в розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" і "Матеріали" графу "Позначення" не заповнюють. Якщо для виготовлення стандартного виробу випущена конструкторська документація, в графі "Позначення" вказують позначення випущеного основного конструкторського документа.

Найменування

В графі "Найменування" указують:

  • в розділі "Документація" для документів, що входять в основний комплект документів специфіковуваних виробів і складаються на даний виріб – тільки найменування документів, наприклад: "Складальне креслення", "Габаритне креслення", "Технічні умови". Для документів на не специфіковувані складові частини – найменування виробу та найменування документа;
  • в розділах специфікації "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі", "Комплекти" - найменування виробів відповідно до основним написом на основних конструкторських документах цих виробів. Для деталей, на які не випущені креслення, вказують найменування, матеріал та інші дані, необхідні для виготовлення;
  • в розділі "Стандартні вироби" - найменування і позначення виробів відповідно до стандартів на ці вироби;
  • в розділі "Інші вироби" - найменування та умовні позначення виробів відповідно до документів на їх поставку з указівкою позначень цих документів. Якщо виріб застосовано по документу, що містить посилання на інший (загальний) документ (наприклад на загальні технічні умови), то в графі "Найменування" записують тільки позначення першого документа (загальний документ не вказують);
  • в розділі "Матеріали" - позначення матеріалів, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали. Для запису ряду виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами та іншими даними та застосованих за одним і тим же документом (і записуваних в специфікацію за позначенням цього ж документа), допускається загальну частину найменування цих виробів або матеріалів з позначенням зазначеного документа записувати на кожному аркуші специфікації один раз у вигляді загального найменування (заголовка). Під загальним найменуванням записують для кожного із зазначених виробів і матеріалів тільки їх параметри і розміри.

Примітка-Зазначеним спрощенням не допускається користуватися, якщо основні параметри або розміри виробів позначають тільки одним числом або буквою. Для подібних випадків запис роблять у такий спосіб: Шайби ГОСТ 18123 Шайба 3 Шайба 4 і т.д.

Кількість

В графі "Кол." вказують:

  • для складових частин виробу, записуваних в специфікацію, кількість їх на один специфіковуваний виріб;
  • в розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфіковуваний виріб із зазначенням одиниць виміру. Допускається одиниці виміру записувати в графі "Примітка" в безпосередній близькості від графи "Кол.".
  • в розділі "Документація" графу не заповнюють;

Примітка

В графі "Примітка" вказують додаткові відомості для планування та організації виробництва, а також інші відомості, пов'язані з записаним в специфікацію виробів, матеріалів і документів, наприклад, для деталей, на які не випущені креслення, - масу. Для документів, випущених на двох і більше аркушах різних форматів, вказують позначення форматів, перед перерахуванням яких проставляють знак "зірочки", наприклад, *) А4, А3.

Специфікація виробів при плазовому методі проектування

Плазовий метод проектування - це такий метод проектування, при якому розробляється достатня кількість перетинів (плазів) деталі для повного розуміння її будови і легкої можливості побудови будь-якого іншого перетину даної деталі. Його найчастіше використовували при побудові великогабаритних корпусних деталей (корпуси кораблів, літаків і т.п.) до розвитку САПР.

Специфікацію виробів при плазовому методі виробництва складають за рис. 3 та 4. Графи "Формат", "Зона", "Поз.", "Позначення", "Кол." і "Примітка" заповнюють по правилам, зазначеним для рис. 1 та 2.

рис. 3. Форма специфікації при плазовому методі. Головний аркуш.
рис. 4. Форма специфікації при плазовому методі. Наступні аркуші.

У графі "Найменування" в розділі "Деталі" для деталей, на які не випущені креслення, вказують тільки найменування деталей. В інших розділах графу заповнюють аналогічно правилам, зазначеним для форми 1. Графи "Маса" і "Матеріал" заповнюють наступним чином:

  • В графі "Маса" вказують:
    • для деталей, на які не випущені креслення – масу однієї деталі;
    • для матеріалів – масу матеріалу на даний специфіковуваний виріб;
  • В графі "Матеріал" для деталей, на які не випущені креслення, вказують позначення матеріалів, встановлені в стандартах і технічних умовах на ці матеріали.

Примітка - Для деталей, на які випущені креслення, графи "Маса" і "Матеріал" заповнювати не допускається.

Посилання

  1. ГОСТ 21.110-95: Правила выполнения спецификации оборудования, изделий и материалов
  2. ГОСТ 2.106-96: Текстовые документы
  3. ГОСТ 2.004-88: Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документов на печатающих и графических устройствах ЭВМ
  4. ГОСТ 2.102-68: Виды и комплектность конструкторских документов
  5. ГОСТ 2.104-68: Основные надписи
  6. ГОСТ 2.113-75: Групповые и базовые конструкторские документы
  7. ГОСТ 2.124-85: Порядок применения покупных изделий
  8. ГОСТ 2.301-68: Форматы
  9. ГОСТ 2.601-95: Эксплуатационные документы
  10. ГОСТ 2.602-95: Ремонтные документы
  11. ГОСТ 2.419-68: Правила выполнения документации при плазовом методе производства
Особисті інструменти
реклама