Критерій узгодженості Стьюдента

Критерій узгодженості Стьюдента - статистичний критерій згоди, заснований на порівнянні з розподілом Стьюдента (t-розподілом). Розроблений англійським хіміком-харчовиком Вільямом Госсетом (псевдонім — Стьюдент). Для практичного вивчення робочих процесів закон нормального розподілу часто не підходить, хоча існують підстави вважати, що змінна розподілена нормально. Це пов'язано з тим, що як аргумент до нормального розподілу входять математичне сподівання M та СКВ \sigma, які звичайно залишаються невідомими, тому його замінюють розподілом Стьюдента, який застосовується для нормально розподіленої послідовності.

Закон розподілу

t=\frac{x_0}{\sqrt{{m^{-1}}*{\left (x_1^2+x_2^2+...+x_m^2 \right)}},

де x_0,x_1,...,x_m - взаємно незалежні нормально розподілені випадкові величини з M=0 і довільними дисперсіями D.

Закон Стьюдента свідчить, що p(t) залежить від числа ступенів вільності f=N-1 та величини S. Критерій t може набувати різних форм, а t-розподіл лежить в основі теорії малих вибірок, яка відіграла значну роль в плануванні експериментів.

Криві розподілу

Криві розподілу

Максимуми частоти нормального та t-розподілів лежать при одному й тому ж значенні абсциси. Проте на відміну від нормального розподілу висота і ширина кривих нормованого t-розподілу залежать від числа ступенів вільності f відповідного СКВ. Чим менше f, тим більш похилий хід має крива при одному й тому ж значенні S. При f \to \ \infty t-розподіл переходить у нормальний розподіл. Відповідно до цього для ходу кривої, який залежить від f, межі інтегрування p при заданій надійній імовірності \gamma все більше віддаляються від середнього значення зі зменшенням числа ступенів вільності f. Так, для \gamma = 0,95 виміряні значення не лежать в області x ± 25. Цей інтервал стає тим ширшим, чим менше вимірювань було проведено.

Застосування

Як свідчить структура відношення Стьюдента, t-розподіл використовується при розв'язанні першої групи задач(задачі порівняння середнього значення виміряного ряду змінних із заданими значеннями або з середнім іншого ряду), проте його також застосовують при виявленні грубих помилок та ін.

Порівняння із заданим значенням

Нульова гіпотеза H_0:\; \bar x = \mu (вибіркове середнє рівне заданому числу \mu).

Критерій (при рівні значимості \alpha):

  • проти альтернативи H_1:\; \bar x \neq \mu
якщо |t| \gt t_{\alpha/2}, то нульова гіпотеза відхиляється;
  • проти альтернативи H'_1:\; \bar x \lt \mu
якщо t \lt t_{\alpha} , то нульова гіпотеза відхиляється;
  • проти альтернативи H_1:\; \bar x > \mu
якщо t \gt t_{1-\alpha} , то нульова гіпотеза відхиляється;

де t_{\alpha} є \alpha-квантилем розподілу Стьюдента з m-1 ступенями свободи.