Два види дисперсійного аналізу робочих процесів АПК

Матеріал з Вікі-знання або навчання 2.0 в ТНТУ
Перейти до: навігація, пошук
Blue check.png Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням.
Студент: Івасюк Т. А.
Викладач: Назаревич О. Б.
Термін до: 09 березня 2011

До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону.



Невідредагована стаття
Цю статтю потрібно відредагувати.
Щоб вона відповідала ВИМОГАМ.


{{{img}}}
Імя Тарас
Прізвище Івасюк
По-батькові Анатолійович
Факультет ФІС
Група СН-51
Залікова книжка СН-10-055








Два види дисперсійного аналізу робочих процесів АПК

Самостійний розвиток експериментальних і статистичних методів у сільськогосподарських та переробних галузях привів до того, що деякі різні поняття дістали однакові назви. Прикладом такої роз'єднаності є дисперсійний аналіз. З одного боку, таку назву має група експериментальних методів, з іншого — один із статистичних методів. До експериментальних методів дисперсійного аналізу належить сукупність способів вимірювання розмірів частинок у дисперсійних середовищах (емульсіях, суспензіях, золях, порошках тощо). Крім розмірів окремих частинок, цими методами визначають їхню поверхню, а також розміри пор у пористих тілах. В останньому випадку замість дисперсності користуються поняттям пористості. Перелічимо різні методи експериментального дисперсійного аналізу в порядку спадання розмірів досліджуваних частинок від LaTeX: 10 до LaTeX: 10^-8 мм: ситовий аналіз, седиментаційний аналіз (за швидкістю осідання частинок), кондуктрометричний метод (за зміною електричного опору провідного середовища при попаданні до нього частинки), мікроскопія, фільтрація, центрифугування, ультрацентрифугування, ультрамікроскопія, нефелометрія (за розсіюванням світла на частинках), електронна мікроскопія.

Статистичний дисперсійний аналіз

Статистичний дисперсійний аналіз — один з методів виявлення впливу окремих факторів на показник біологічного або технологічного процесу (параметр онтимізації) разом з регресійним та кореляційним аналізом він становить основу обробки експериментальних даних, здобутих у результаті пасивного і активного експериментів. У даному випадку при дисперсійному аналізі мають справу не з дисперсійністю чи пористістю речовини, а з дисперсіями факторів, тобто мірою розкиду виміряних значень змінної відносно середньої її величини. Цей метод запропонований Р.А. Фішером у 1925 р., заснований на розкладанні дисперсії випадкової величини, яка визначається, на складові, тобто на дисперсії, які зумовлюються різними причинами або групами причин. Порівнюючи потім складові дисперсії між собою за допомогою криіерію Фішера — Снедекора, можна визначити частку загальної мінливості розглядуваного показника за рахунок кожною регульованого в досліді фактору, а також нерегульованих факторів або різних збурень. Важливість цього методу полягає ще і в тому, що він дає змогу виявити дію різних поєднань факторів на результуючу ознаку.

Статистичний дисперсійний аналіз виник у процесі удосконалення методики сільськогосподарської дослідної справи, але невдовзі набув широкого застосування не лише в агротехніці та тваринництві, але і в різних переробних галузях, а також в хімічній технології, педагогіці, психології при розв'язанні багатьох комплексних задач. Широке впровадження статистичних методів обробки експериментальних даних приводить до того, що «статичний дисперсійний аналіз починає застосовуваїися при розв'язанні задач експериментального дисперсійного аналізу.


Список використаних джерел

1. Математичне планування експериментів в АПК / В. О. Аністратенко, В. Г. Федоров.-К.:Вища школа,1993.-374с.

Особисті інструменти
реклама