Відмінності між версіями «Формула Жуковського»
Tatka (обговорення • внесок) |
Tatka (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
---- | ---- | ||
'''Біографія''' | '''Біографія''' | ||
| − | [[ | + | [[/wiki.tstu.edu.ua/images/a/aa/NikolaiYegorovichZhukovsky.jpg]] |
Микола Єгорович Жуковський народився 17 січня 1847, с. Орєхово (сьогодні Владимирської області) — помер 17 березня 1921, Москва) — видатний російський науковець, творець аеродинаміки як науки, основоположник сучасної гідро- і аеромеханіки, член-кореспондент Петербурзької АН з 1894 року. | Микола Єгорович Жуковський народився 17 січня 1847, с. Орєхово (сьогодні Владимирської області) — помер 17 березня 1921, Москва) — видатний російський науковець, творець аеродинаміки як науки, основоположник сучасної гідро- і аеромеханіки, член-кореспондент Петербурзької АН з 1894 року. | ||
Народився у родині інженера. Навчаючись у гімназії Жуковський мріяв стати інженером залізниці, вчитися в Петербурзькому інституті шляхів сполучення, але це його батьки не могли собі фінансово дозволити. | Народився у родині інженера. Навчаючись у гімназії Жуковський мріяв стати інженером залізниці, вчитися в Петербурзькому інституті шляхів сполучення, але це його батьки не могли собі фінансово дозволити. | ||
Версія за 22:22, 7 червня 2011
Формула Жуковського
Біографія /wiki.tstu.edu.ua/images/a/aa/NikolaiYegorovichZhukovsky.jpg Микола Єгорович Жуковський народився 17 січня 1847, с. Орєхово (сьогодні Владимирської області) — помер 17 березня 1921, Москва) — видатний російський науковець, творець аеродинаміки як науки, основоположник сучасної гідро- і аеромеханіки, член-кореспондент Петербурзької АН з 1894 року. Народився у родині інженера. Навчаючись у гімназії Жуковський мріяв стати інженером залізниці, вчитися в Петербурзькому інституті шляхів сполучення, але це його батьки не могли собі фінансово дозволити. М.Є. Жуковський вступив у Московський університет на фізико-математичний факультет. По закінченні університету в 1868 році, намагався вчитися в Петербурзькому інституті шляхів сполучення, але неуспішно. Працює над дисертацією, викладає в жіночій гімназії, у Московському вищому технічному училищі. Тут він створив кафедру «Теоретична механіка», аеродинамічну лабораторію, навчив багато відомих згодом конструкторів літаків, авіаційних двигунів. Серед його учнів Я. Д. Аккерман, А. А. Архангельский, Н. Б. Делоне, М.А. Артем'єв, Л. С. Лейбензон.
В 1882 р. і 1886 р. в зв’язку з висунутою тоді технічною проблемою створення суден з реактивними двигунами, вчений запровадив методи розрахунку впливу на ємкість затікаючої і витікаючої рідини. Важливим питанням гідродинаміки бала присвячена магістерська дисертація “Кінематика рідкого тіла“ (1876). Теоретичні і експериментальні дослідження складного явища гідравлічного удару дозволили Жуковському М.Є. дати закінчену теорію гідравлічного тарану.
Роботи Жуковського в галузі аеродинаміки стали джерелом основних ідей, на яких будується авіаційна наука. Він всебічно дослідив динаміку польоту птахів, теоретично пророчив ряд можливих траєкторій польоту. У 1904 році Жуковський відкрив закон, що визначає підйомно силу крила літака; визначив основні профілі крил і лопастей гвинта літака; розробив теорію вихрових повітряного гвинта.
В 1902 році під його керівництвом при механічному кабінеті Московського університету була споруджена одна з перших у світі аеродинамічних труб, а в 1904 р. у селищі Кучино, під Москвою, створений перший у Європі аеродинамічний інститут.
У грудні 1918 року за пропозицією Жуковського та при його активній участі Радянським урядом був заснований Центральний аерогідродинамічний інститут (ЦАГИ), першим керівником якого він став. Одночасно були засновані теоретичні курси для військових льотчиків, перетворені потім у Московський авіаційний технікум. На його базі в 1920 році був створений Інститут інженерів Червоного повітряного флоту, із травня 1922 року став Військово-повітряною інженерною академією ім. Жуковського.
Похований на кладовищі Донського монастиря в Москві. Медіа:Example.ogg
