Відмінності між версіями «Рух твердого тіла в рідині»
Наталя (обговорення • внесок) (Створена сторінка: Одним із найважливіших завдань аеро- і гідродинаміки є дослідження руху твердих тіл в г...) |
Наталя (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
Зміст | Зміст | ||
| − | #[Рух тіла у нев’язкій рідині] | + | #[[Рух тіла у нев’язкій рідині]] |
| − | #[Рух тіла у в’язкій рідині] | + | #[[Рух тіла у в’язкій рідині]] |
| − | #[Несталі рухи тіл в рідинах] | + | #[[Несталі рухи тіл в рідинах]] |
====Рух тіла у нев’язкій рідині==== | ====Рух тіла у нев’язкій рідині==== | ||
---- | ---- | ||
При русі твердого тіла в нев'язкій рідині на нього діють гідродинамічні сили тиску. | При русі твердого тіла в нев'язкій рідині на нього діють гідродинамічні сили тиску. | ||
| − | Нехай тверде тіло рухається з постійною швидкістю <math>vec V_0</math> в нев'язкій | + | Нехай тверде тіло рухається з постійною швидкістю <math>\vec V_0</math> в нев'язкій |
безмежній рідині. | безмежній рідині. | ||
| − | Щоб спростити рішення задачі, слід використати принцип обернення руху. Тоді тіло буде представлятися нерухомим, а рідина - натікаючою на нього зі швидкістю <math>vec V_0</math>. У кожній точці потоку швидкість з часом змінюватися вже не буде, тобто рух рідини стане | + | Щоб спростити рішення задачі, слід використати принцип обернення руху. Тоді тіло буде представлятися нерухомим, а рідина - натікаючою на нього зі швидкістю <math>\vec V_0</math>. У кожній точці потоку швидкість з часом змінюватися вже не буде, тобто рух рідини стане |
сталим (рис. 3.10). | сталим (рис. 3.10). | ||
У силу умови плавного обтікання поверхнею тіла є поверхня потоку, що складається із сукупності ліній потоку, до кожної з яких можна застосувати інтеграл Бернуллі. Оскільки розглядаємо безмежну рідину, гідростатичним тиском цікавитися не будемо і | У силу умови плавного обтікання поверхнею тіла є поверхня потоку, що складається із сукупності ліній потоку, до кожної з яких можна застосувати інтеграл Бернуллі. Оскільки розглядаємо безмежну рідину, гідростатичним тиском цікавитися не будемо і | ||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
| − | Тоді для точки, розміщеної далеко перед тілом, де на потік не впливає присутність тіла, швидкість рівна <math>vec V_0</math>, а тиск – <math>p_0</math>, а для точки на поверхні тіла, дешвидкість рівнf <math>vec V_1</math>, а тиск – <math>p_1</math> маємо: | + | Тоді для точки, розміщеної далеко перед тілом, де на потік не впливає присутність тіла, швидкість рівна <math>\vec V_0</math>, а тиск – <math>\p_0</math>, а для точки на поверхні тіла, дешвидкість рівнf <math>\vec V_1</math>, а тиск – <math>\p_1</math> маємо: |
| − | <math>p_0</math> | + | <math>\p_0</math> |
Звідси тиск в довільній точці поверхні тіла (3.10): | Звідси тиск в довільній точці поверхні тіла (3.10): | ||
Версія за 23:18, 11 червня 2013
Одним із найважливіших завдань аеро- і гідродинаміки є дослідження руху твердих тіл в газах і рідинах, зокрема вивчення тих сил, з якими середовище діє на рухоме тіло. Ця проблема набула особливо великого значення у зв'язку з бурхливим розвитком авіації і збільшенням швидкості руху морських суден.
Зміст
Рух тіла у нев’язкій рідині
При русі твердого тіла в нев'язкій рідині на нього діють гідродинамічні сили тиску. Нехай тверде тіло рухається з постійною швидкістю [math]\vec V_0[/math] в нев'язкій безмежній рідині. Щоб спростити рішення задачі, слід використати принцип обернення руху. Тоді тіло буде представлятися нерухомим, а рідина - натікаючою на нього зі швидкістю [math]\vec V_0[/math]. У кожній точці потоку швидкість з часом змінюватися вже не буде, тобто рух рідини стане сталим (рис. 3.10). У силу умови плавного обтікання поверхнею тіла є поверхня потоку, що складається із сукупності ліній потоку, до кожної з яких можна застосувати інтеграл Бернуллі. Оскільки розглядаємо безмежну рідину, гідростатичним тиском цікавитися не будемо і розглянемо розподіл надлишкового тиску по відношенню до гідростатичного.
Тоді для точки, розміщеної далеко перед тілом, де на потік не впливає присутність тіла, швидкість рівна [math]\vec V_0[/math], а тиск – [math]\p_0[/math], а для точки на поверхні тіла, дешвидкість рівнf [math]\vec V_1[/math], а тиск – [math]\p_1[/math] маємо:
[math]\p_0[/math]
Звідси тиск в довільній точці поверхні тіла (3.10):
Величину pv20/2 називають швидкісним напором Величина ср називають коефіцієнтом тиску. Зручність використання цього коефіцієнта полягає в тому, що він не залежить від виду рідини, а отже, епюра ср визначається лише формою тіла. Це значить, що її можна отримати, моделюючи, обтікання тіла водою обтіканням його повітряним потоком в аеродинамічній трубі, що зазвичай технічно простіше і точніше.
