Капілярний тиск

Бабурнич Іван, КТс-31


Текст заголовка

Визначення


Капіля́рний тиск (рос. давление капиллярное; англ. capillary pressure, нім. Kapillardruck m) – різниця тисків (±Δp), що виникає внаслідок впливу сил поверхневого натягу на рівновагу або рух вільної поверхні рідини, границі рідини з твердим тілом, а також границі поділу між незмішуваними рідинами, окремий випадок поверхневих явищ.


Визначення


Прикладом капіярного явища є піднімання змочувальної або опускання незмочувальної рідини в капілярних (тонких) трубках чи порах твердого тіла (мал).123.jpg


Пояснення



Ці явища зумовлені виникненням капілярного тиску ρ, зв'язаного з поверхневим натягом σ формулою Лапласа: ρ = 2σ/r, де r — радіус кривини поверхні рідини. Для змочувальних рідин р є додатною величиною, для не змочувальних — від'ємною. Висота h підняття змочувальної (опускання незмочувальної) рідини визначається: h = 2σ/(р1 — р2) rg, де g — прискорення вільного падіння, ρ1 і р2 — густини відповідно рідини та її пари. К. я. відіграють значну роль в природі, особливо у водному режимі грунтів та в обміні речовин рослин. Широко застосовуються в техніці (напр., у процесах сушіння, просочування тощо)