Ефект Прандтля - Глоерта

Ефект Прандтля – Глоерта.

Ефект названий на честь двох вчених, які відкрили це явище. Людвіг Прандтль (1875 – 1953) німецький вчений у галузі механіки, один із засновників експериментальної аеродинаміки. Герман Глоерт (1892 – 1934) британський вчений, спеціаліст в області аеродинаміки.

Явище, що полягає у виникненні хмари позаду об'єкта, що рухається на близькозвуковій швидкості (від 965 до 1448 км/год) в умовах підвищеної вологості повітря. Найчастіше спостерігається у літаків. При дуже високій вологості цей ефект виникає також при русі на менших швидкостях. Причина його виникнення полягає в тому, що літак який летить на високій швидкості створює область підвищеного тиску повітря попереду себе і область зниженого тиску позаду. Після прольоту літака область зниженого тиску починає заповнюватися навколишнім повітрям. В силу досить високої інертності повітряних мас заповнюється вся область низького тиску - повітрям із прилеглих областей. Цей процес є адіабатичним процесом, де займаний повітрям обсяг збільшується, а його температура знижується. Якщо вологість повітря досить велика, то температура може знизитися до такого значення, що буде нижчою за точки роси. Тоді водяна пара яка міститься в повітрі конденсується у вигляді дрібних крапельок, які утворюють невелику хмару. З часом, як тиск повітря нормалізується, температура в ньому зростає до нормальної температури повітря, стає вище точки роси, і хмара швидко розчиняється в повітрі. Зазвичай час його життя цього ефекту не перевищує часток секунди. Тому при польоті літака здається, що хмара рухається слідом за ним - внаслідок того, що явище постійно утворюється відразу позаду літака, а потім зникає.

В деяких випадках це небажаний ефект, тому що обмежує видимість позаду літака.

[[1]] - АН-22.