Відмінності між версіями «Гідропередача»

Рядок 26: Рядок 26:
  
 
[[Файл:Hydraulic circuits 275px.png|thumb|300px|[[Принципова гідравлічна схема]] гідростатичної передачі з відкритою (вгорі) і закритою циркуляцією (внизу) рідини]]
 
[[Файл:Hydraulic circuits 275px.png|thumb|300px|[[Принципова гідравлічна схема]] гідростатичної передачі з відкритою (вгорі) і закритою циркуляцією (внизу) рідини]]
'''Гідростати́чна переда́ча (гідроб'є́мна переда́ча&nbsp;— ГОП)'''&nbsp;— [[ гідропередача ]], основними елементами яких є об'ємна гідропомпа (гідронасос) та гідродвигуни<ref>ДСТУ 3725-98 Устави електричних споруд експлуатаційні. Електротяга. Терміни та визначення.</ref>, у яких механічна енергія передається за рахунок статичного [[напір|напору]] ([[гідронасос]]-[[Гідравлічний двигун|гідродвигун]]-рухомий [[механізм]]).
+
'''Гідростати́чна переда́ча (гідроб'є́мна переда́ча&nbsp;— ГОП)'''&nbsp;— [[ гідропередача ]], основними елементами яких є об'ємна гідропомпа (гідронасос) та гідродвигуни <ref>ДСТУ 3725-98 Устави електричних споруд експлуатаційні. Електротяга. Терміни та визначення.</ref> , у яких механічна енергія передається за рахунок статичного [[напір|напору]] ([[гідронасос]]-[[Гідравлічний двигун|гідродвигун]]-рухомий [[механізм]]).
 
 
  
 
===Види===
 
===Види===
Рядок 34: Рядок 33:
 
Може використовуватись як механізм для передавання вертально-поступного, вертально-повертального або обертального руху за рахунок гідростатичного напору рідини.
 
Може використовуватись як механізм для передавання вертально-поступного, вертально-повертального або обертального руху за рахунок гідростатичного напору рідини.
  
Гідростатичні передачі можуть забезпечувати жорсткий (в межах нестискуваності рідини) зв'язок між вхідною і вихідною ланками гідропередачі, передаючи створюваний насосом тиск до гідродвигуна ([[гідроциліндр]]а або [[гідромотор]]а) через робочу рідину як проміжне тіло, яке переміщається в замкнутому просторі
+
Гідростатичні передачі можуть забезпечувати жорсткий (в межах нестискуваності рідини) зв'язок між вхідною і вихідною ланками гідропередачі, передаючи створюваний насосом тиск до гідродвигуна ([[гідроциліндр]]а або [[гідромотор]]а) через робочу рідину як проміжне тіло, яке переміщається в замкнутому просторі.
 +
 
 +
=== Будова і принцип роботи ===
 +
Гідростатичні передачі зазвичай складаються з [[Об'ємний насос|об'ємних насосів]] (поршневих поступальних або роторних, [[Насос пластинчастий|роторно-пластинчастих]] чи [[шестеренна гідромашина|шестеренних]]), що приводяться від двигуна і об'ємних [[Гідравлічний двигун|гідродвигунів]], з'єднаних з валом рушія, колектора, [[Гідробак|резервуара]] для робочої рідини і трубопроводів [[Гідролінія|гідроліній]].
 +
 
 +
При однакових параметрах насоса і гідродвигуна [[крутний момент]] чи [[сила|зусилля]] від двигуна до рушія передається без зміни. Гідростатична передача за рахунок зміни продуктивності насоса забезпечує плавне регулювання у широкому діапазоні частоти обертання вала чи швидкості лінійного переміщення гідродвигуна.
 +
 
 +
Гідростатична силова передача дає можливість здійснювати реверсування руху і гальмування машини. Відпадає необхідність встановлення на машині потужних гальмівних пристроїв, за винятком стоянкових гальм. Гальмівні функції можуть бути покладені на гідростатичну передачу. Правда, для швидкохідних транспортних машин в цьому випадку гідростатична передача повинна мати охолоджувач, через який можна було б здійснювати швидке розсіювання енергії гальмування.
 +
 
 +
=== Використання ===
 +
Гідростатична передача знаходить широке застосування в автомобілебудуванні, тракторобудуванні, в сільськогосподарському, будівельному і дорожньому машинобудуванні як основа для створення [[Гідрооб'ємна трансмісія|гідрооб'ємних трансмісій]].
 +
 
 +
За наявності гідростатичної силової передачі забезпечується висока надійність роботи машини, двигун та інші агрегати мають природний захист від перевантаження; ймовірність заглушення [[двигун внутрішнього згоряння|двигуна внутрішнього згоряння]] від перевантаження стає мінімальною. Наявність гідравлічного потоку від насоса до мотора обумовлює демпфувальні властивості всієї передачі, двигун машини працює стабільніше і зазнає меншого [[знос]]у.
 +
 
 +
За своїми характеристиками гідростатична передача аналогічна до електропередачі на постійному струмі, однак має перевагу за масою і габаритами. [[ККД]] її становить 0,75…0,9. Потужність устаткування з гідростатичними передачами зазвичай знаходиться в межах 40…2000 кВт.
 +
 
 +
=== Примітки ===
 +
<references/>
 +
{{reflist}}
 +
 
 +
== Джерела ==
 +
* Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т.&nbsp;М.&nbsp;Башта, С.&nbsp;С.&nbsp;Руднев, Б.&nbsp;Б.&nbsp;Некрасов и др.&nbsp;— 2-е изд., перераб.&nbsp;— М.: Машиностроение, 1982.&nbsp;— 423 c.
 +
* ''Антонов&nbsp;А.&nbsp;С., Запрягаев М.&nbsp;М.'' Гидрообъёмные передачи транспортных и тяговых машин. Л.: «Машиностроение», 1968.&nbsp;- 209 с.
 +
* ''Антонов&nbsp;А.&nbsp;С.'' Силовые передачи колёсных и гусеничных машин. Теория и расчёт.&nbsp;— Л.: Машиностоение (Ленинградское отделение), 1975.&nbsp;- 480 с.

Версія за 10:52, 30 травня 2016

Гідропереда́ча (рос.гидропередача; англ. positive displacement hydraulic transmission; нім. Strömungsgetriebe n, hydraulisches Getriebe n) — частина насосного гідроприводу, призначена для передавання руху від приводного двигуна до ланок машини.

Гідравлічна передача (рос.гидравлическая передача, англ. hydraulic transmission, нім. Hydrotransmission f, Flüssigkeitsgetriebe n) — сукупність гідравлічних механізмів, яка дає можливість передавати енергію від ведучої ланки до веденої за допомогою рідини.

Складається в основному з гідравлічного насоса і гідравлічного двигуна.

За принципом дії розрізняють гідропередачі

  • Гідростатичні (гідрооб'ємні) — гідравлічні передачі, основними елементами яких є об'ємні гідропомпа (гідронасос) та гідродвигуни[1], у яких енергія передається за рахунок статичного напору (насос-гідродвигун-рухомий механізм). Поділяються на схеми з відкритою і закритою циркуляцією робочої рідини;
  • Гідродинамічні — гідравлічні передачі, в яких потужність передається за рахунок зміни моменту кількості руху робочої рідини в загальній робочій порожнині лопатевих коліс[2] за рахунок динамічного напору. Поділяються на гідромуфти та гідротрансформатори).

Основні переваги гідропередач:

  • широкі границі та безступінчатість зміни передаткового відношення;
  • плавність та безшумність роботи;
  • нечутливість до перевантаження;
  • дистанційність та простота управління.

Гідравлічні передачі знаходять основне застосування у верстатобудуванні та транспортному машинобудуванні.

Застосовуються у автомобілях, тепловозах, літаках тощо.

Гідростати́чна переда́ча

Принципова гідравлічна схема гідростатичної передачі з відкритою (вгорі) і закритою циркуляцією (внизу) рідини

Гідростати́чна переда́ча (гідроб'є́мна переда́ча — ГОП) — гідропередача , основними елементами яких є об'ємна гідропомпа (гідронасос) та гідродвигуни [1] , у яких механічна енергія передається за рахунок статичного напору (гідронасос-гідродвигун-рухомий механізм).

Види

Поділяються на схеми з відкритою і закритою циркуляцією робочої рідини. У гідростатичних передачах насос і двигун можуть бути виконані в одному агрегаті або роздільно.

Може використовуватись як механізм для передавання вертально-поступного, вертально-повертального або обертального руху за рахунок гідростатичного напору рідини.

Гідростатичні передачі можуть забезпечувати жорсткий (в межах нестискуваності рідини) зв'язок між вхідною і вихідною ланками гідропередачі, передаючи створюваний насосом тиск до гідродвигуна (гідроциліндра або гідромотора) через робочу рідину як проміжне тіло, яке переміщається в замкнутому просторі.

Будова і принцип роботи

Гідростатичні передачі зазвичай складаються з об'ємних насосів (поршневих поступальних або роторних, роторно-пластинчастих чи шестеренних), що приводяться від двигуна і об'ємних гідродвигунів, з'єднаних з валом рушія, колектора, резервуара для робочої рідини і трубопроводів гідроліній.

При однакових параметрах насоса і гідродвигуна крутний момент чи зусилля від двигуна до рушія передається без зміни. Гідростатична передача за рахунок зміни продуктивності насоса забезпечує плавне регулювання у широкому діапазоні частоти обертання вала чи швидкості лінійного переміщення гідродвигуна.

Гідростатична силова передача дає можливість здійснювати реверсування руху і гальмування машини. Відпадає необхідність встановлення на машині потужних гальмівних пристроїв, за винятком стоянкових гальм. Гальмівні функції можуть бути покладені на гідростатичну передачу. Правда, для швидкохідних транспортних машин в цьому випадку гідростатична передача повинна мати охолоджувач, через який можна було б здійснювати швидке розсіювання енергії гальмування.

Використання

Гідростатична передача знаходить широке застосування в автомобілебудуванні, тракторобудуванні, в сільськогосподарському, будівельному і дорожньому машинобудуванні як основа для створення гідрооб'ємних трансмісій.

За наявності гідростатичної силової передачі забезпечується висока надійність роботи машини, двигун та інші агрегати мають природний захист від перевантаження; ймовірність заглушення двигуна внутрішнього згоряння від перевантаження стає мінімальною. Наявність гідравлічного потоку від насоса до мотора обумовлює демпфувальні властивості всієї передачі, двигун машини працює стабільніше і зазнає меншого зносу.

За своїми характеристиками гідростатична передача аналогічна до електропередачі на постійному струмі, однак має перевагу за масою і габаритами. ККД її становить 0,75…0,9. Потужність устаткування з гідростатичними передачами зазвичай знаходиться в межах 40…2000 кВт.

Примітки

  1. ДСТУ 3725-98 Устави електричних споруд експлуатаційні. Електротяга. Терміни та визначення.


Джерела

  • Гидравлика, гидромашины и гидроприводы: Учебник для машиностроительных вузов/ Т. М. Башта, С. С. Руднев, Б. Б. Некрасов и др. — 2-е изд., перераб. — М.: Машиностроение, 1982. — 423 c.
  • Антонов А. С., Запрягаев М. М. Гидрообъёмные передачи транспортных и тяговых машин. Л.: «Машиностроение», 1968. - 209 с.
  • Антонов А. С. Силовые передачи колёсных и гусеничных машин. Теория и расчёт. — Л.: Машиностоение (Ленинградское отделение), 1975. - 480 с.