Гідродинамічний підшипник

Blue check.png Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням.
Студент: Marina
Викладач: Шкодзінський О.К.
Термін до: 10 січня 2011

До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону.



Гідродинамічний підшипник

Гідродинамічний підшипник (рос.-гидродинамический подшипник,англ.-hydrodynamic bearing) - це підшипник ковзання з мастилом, в якому несучий оливний шар створюється в разі обертання шпинделя внаслідок прилипання оливи до поверхонь шийки і вкладки і затягування її в клиновий зазор між робочими поверхнями в результаті взаємодії між частинками оливи. Для переміщення в′язкої рідини з області з низьким тиском в область підвищеного тиску витрачається енергія від зовнішнього джерела. Прилиплий змащувальний матеріал до робочої поверхні чинить опір стиранню і рухається в область з підвищеним тиском. Точка найбільшого тиску знаходиться на деякій відстані перед точкою мінімального зазору. Вздовж шийки тиск розподіляється за законом, близьким до параболічного. Гідродинамічні підшипники ще називають гіродинамічними опорами.

Принцип роботи гідродинамічного підшипника

Принцип роботи заснований на гідродинамічному ефекті,що полягає у виникненні підіймальної сили в зазорі між рухомими тілами,які розділені шаром рідини чи газу.Сила збільшується з приростом швидкості руху і зменшенням зазору,вона являється рівнодійною тисків масляного клину.

Класифікація гідродинамічних підшипників

Одноклинові

Якщо в підшипнику є один звужувальний зазор, який утворює один оливний клин то такий підшипник називається одноклиновим. Одноклинові підшипники прецизійних і швидкохідних шпинделів мають низку недоліків, з яких найбільш суттєвим є те,що вони не забезпечуютьстабільне положення шпинделя при великих швидкостях і малих навантаженнях. Проте конструктивно вони простіші. Прикладом такого підшипника може бути підшипник з осьовим регулюванням зазору.

Підшипник з осьовим регулюванням зазору

Конічно розрізна вкладка 3 входить у конічний отвір втулки 2 або корпуса. У разі осьового переміщення вкладками гайками 1 і 4 вона деформується і в результаті змінюється зазор, але спотворюється форма вкладки. Нещільне прилягання вкладки до отвору знижує жорсткість опори. Для усунення цього явища в розріз вкладки, яка має форму ластівчиного хвоста, вводять головки болтів 5, аналогічної форми. Під час затягування болтів вкладка розширюється і притискається до поверхні отвору, спотворення отвору вкладки зменшується, тому й підвищується жорсткість опори. Проте в сучасних верстатах вкладки такого типу зустрічаються рідко.



Демонстрація гідродинамічного підшипника
,