Гнучке виробництво

Гнучкий виробничий комплекс

Гнучке виробництво - це передова організація виробництва, що грунтується на широкому застосуванні інформаційних технологій в управлінні, плануванні та виробленні рішень і тим самим забезпечує широку номенклатуру продукції, швидко й економічно переходить від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури, а також допускає зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва Гнучкі́ виробни́чі систе́ми (галузь знань) — галузь науки і техніки, котра охоплює розроблення і дослідження методів структуроутворення, проектування, моделювання та вивчення властивостей складних розподілених у просторі автоматизованих систем виробничого призначення, побудова яких ґрунтується на використанні устаткування, що програмно переналагоджується, та інтеграції процесів наскрізного технологічного циклу з проектуванням виробів, технологічною підготовкою виробництва й автоматизованим управлінням виробництвом.

Властивості

Гнучкість виробництва - це його здатність виготовляти широку номенклатуру виробів та швидко й економічно здійснювати перехід від випуску одних до випуску інших найменувань виробів. У відповідності з цим гнучке виробництво повинно характеризуватись такими трьома властивостями:

• виробляти широку номенклатуру продукції;
• швидко й економічно переходити від випуску одних до випуску інших найменувань виробів у межах встановленої їх номенклатури;
• допускати зміни номенклатури виготовлюваних виробів без зміни технологічного оснащення виробництва

Гнучке виробництво в народному господарстві

Значення наукових і технічних проблем гнучких виробничих систем для народного господарства полягає у створенні й удосконаленні методів і засобів технологічного, інформаційного та математичного забезпечення, які підвищують рівень гнучкості й автоматизації виробничих процесів, забезпечують їх автономне функціонування у різних галузях народного господарства. Як наслідок, досягається підвищення продуктивності, надійності, ритмічності та поліпшення інших показників діяльності як окремих автоматизованих технологічних одиниць, так і інтегрованих систем загалом, а також створюються умови для усунення людини зі сфери працемістких і небезпечних робіт та інтелектуалізації її діяльності.

Пропорційна варіація факторів виробництва

У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними. Підприємство, намагаючись збільшити обсяги виробництва продукції, залучає все більше ресурсів, тобто збільшує масштаб виробництва. При цьому спостерігається різна віддача (ефект) від зміни масштабу виробництва.

Зростаюча віддача від масштабу відбувається тоді, коли обсяг виробництва продукції зростає відчутніше, ніж обсяги використання ресурсів. Наприклад, при подвоєнні факторів виробництва обсяг випуску продукції зростає більш ніж у два рази.

Зростаючий ефект масштабу виробництва може досягатися завдяки впливу таких факторів:

1. Поділ праці. На більших підприємствах можлива спеціалізація, що призводить до підвищення продуктивності праці і зниження витрат.

2. Поліпшення управління. На більших підприємствах виділяють спеціалістів, які безпосередньо займаються маркетингом, рекламою, постачанням, науково-технічною роботою і т. д. Це дає змогу збільшити ефективність діяльності підприємства.

3. Збільшення масштабів виробництва не вимагає пропорційного збільшення всіх ресурсів. Наприклад, збільшення вдвічі кількості верстатів на заводі не вимагає такого ж збільшення механіків, електриків, охоронців, бухгалтерів, а також витрат на освітлення, опалення, вентиляцію і т. д.

Постійна (стала) віддача від масштабу виробництва спостерігається тоді, коли обсяги виробництва продукції та обсяги використання ресурсів зростають пропорційно. Збільшення вдвічі ресурсів виробництва призводить до подвоєння обсягів випуску продукції.

Спадна віддача від масштабу виробництва відбувається тоді, коли випуск продукції зростає менш відчутніше, ніж зростають обсяги використаних факторів виробництва. Наприклад, збільшення вдвічі ресурсів призводить до підвищення випуску продукції лише в півтора рази.

Спадаючий масштаб виробництва виникає через вплив таких факторів:

1. Значна інерція великих систем, втрата ними гнучкості, необхідної в умовах нестабільного ринку.

2. Вихід підприємства за межі порога керованості (великі розміри підприємства створюють громіздку систему управління. "а-трудняється координація проміжних ланок, обмін інформацією, а цс приводить до зниження ефективності управлінських рішень).

Переваги та недотіки

Переваги

• Швидкі, більш дешеві зміни від однієї частини до іншої, поліпшення використання капіталу
• Низькі прямі витрати праці, у зв'язку зі скороченням чисельності працівників
• Невелика кількість інвентару, завдяки точності планування та програмування
• Послідовна і краща якість, за рахунок автоматизованого контролю
• Низька вартість / на одиницю продукції, завдяки більш високій продуктивності, використовуючи ту ж кулькість робочих
• Економія від непрямої праці, від зниження помилок, доробки, ремонту і браку

Недоліки

• Обмежена здатність адаптуватися до змін типу продуктів або продуктів (наприклад, машини мають обмежені можливості і інструменити.
• Великий аналіз попереднього планування діяльності
• Дорога, вартість- мільйони доларів
• Технологічні проблеми точного позиціонування компонентів і точні терміни, необхідні для обробки компонентів
• Складні системи виробництва

Актуальність гнучкого виробництва

Стратегія виробництва сьогодні в тому, щоб забеспечити найбільшу втгоду від виробництва. Це можливо тільки коли виробнича система знаходиться під повним контролем автоматизованої технології. Маючи на увазі виробництво, можна прийти до висновку, що для промисловості потрібно досягати високу гнучкость, роблячи інноваційні технічні та організаційні зусилля. Наприклад структура компанії Volvo, яка робить автомобілі на рухомих паллетах, а не конвеєрах. Процес досягнення в гнучкості. Крім того, система виробництва Volvo має більшу гнучкість, оскільки вона використовує кілька операторів, які незалежать від темпу механічної лінії.

Насправді, потреба у гнучких процесів забезпечить швидку і низьку вартість переходу з одного продукту на іншій. Це можливо за допомогою гнучких робітників або ж техніки, чи численні навички б розвинули в собі здатність легко переключатися з одного виду завдань на інший.

Джерела

Н.П.Меткин, М.С.Лапин, С.А.Клейменов, В.М.Критський. Гибкие производственные системы. - М.: Издательство стандартов, 1989. - 309с.

А.П. Гавриш, Л.С Ямпольский. Гибкие робототехнические системы - Киев, Головное издательство издательского объединения "Вища школа", 1989г. - 408с.