Відмінності між версіями «Бінгамівська рідина»

 
(Не показано 15 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
Бінгамівська рідина: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах рідина веде себе як твердий матеріал, а при силовому впливі починає текти. Вона названа на честь Євгена С. Бінгама який запропонував її математичну форму.
+
'''Бінгамівська рідина''': модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах ведуть себе як тверді матеріали, але при силовому впливі починають текти. Мінімальне зусилля, що необхідно прикласти до системи, щоб вона почала текти називається напруженням зсуву (τ0):
Вона використовується в якості загальної математичної моделі грязьового потоку в морській інженерії, і в обробці шламів.
+
 
Зміст
+
<math>\tau =\left\{ \begin{matrix}
 +
  {{\tau }_{0}}+\eta \tfrac{du}{dx},\tfrac{du}{dx}>0  \\
 +
  -{{\tau }_{0}}+\eta \tfrac{du}{dx},\tfrac{du}{dx}<0  \\
 +
\end{matrix} \right.</math>
 +
 
 +
 
 +
В'язкість деяких рідин, при сталих умовах навколишнього середовища і швидкості зсуву, змінюється з часом. Якщо в'язкість рідини з часом зменшується, то рідину називають тиксотропною, а якщо, навпаки, збільшується, то — реопексною. Обидві поведінки можуть спостерігатися як разом з описаними вище типами плину рідин, так і при певних градієнтах швидкостей. Часовий інтервал може сильно змінюватись для різних речовин: деякі матеріали досягають сталого значения в'язкості за декілька секунд, інші – за декілька днів. Реопексні матеріали зустрічаються досить рідко, на відміну від тиксотропних, до яких відносяться мастила, друкарські чорнила, фарби.
  
 
== Пояснення ==
 
== Пояснення ==
На малюнку 1
+
'''На малюнку 1''' показаний графік поведінки звичайних в'язких (або ньютонівських) рідин червоним кольором, наприклад в трубі.
 +
 
 +
== Визначення ==
 +
 
 +
<math>\frac{\partial u}{\partial y}=\left\{ \begin{matrix}
 +
  0,\tau <{{\tau }_{0}}  \\
 +
  \left( \tau -{{\tau }_{0}} \right)/\mu ,\tau \ge {{\tau }_{0}}  \\
 +
\end{matrix} \right.</math>

Поточна версія на 22:55, 19 червня 2011

Бінгамівська рідина: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах ведуть себе як тверді матеріали, але при силовому впливі починають текти. Мінімальне зусилля, що необхідно прикласти до системи, щоб вона почала текти називається напруженням зсуву (τ0):

[math]\tau =\left\{ \begin{matrix} {{\tau }_{0}}+\eta \tfrac{du}{dx},\tfrac{du}{dx}\gt 0 \\ -{{\tau }_{0}}+\eta \tfrac{du}{dx},\tfrac{du}{dx}\lt 0 \\ \end{matrix} \right.[/math]


В'язкість деяких рідин, при сталих умовах навколишнього середовища і швидкості зсуву, змінюється з часом. Якщо в'язкість рідини з часом зменшується, то рідину називають тиксотропною, а якщо, навпаки, збільшується, то — реопексною. Обидві поведінки можуть спостерігатися як разом з описаними вище типами плину рідин, так і при певних градієнтах швидкостей. Часовий інтервал може сильно змінюватись для різних речовин: деякі матеріали досягають сталого значения в'язкості за декілька секунд, інші – за декілька днів. Реопексні матеріали зустрічаються досить рідко, на відміну від тиксотропних, до яких відносяться мастила, друкарські чорнила, фарби.

Пояснення

На малюнку 1 показаний графік поведінки звичайних в'язких (або ньютонівських) рідин червоним кольором, наприклад в трубі.

Визначення

[math]\frac{\partial u}{\partial y}=\left\{ \begin{matrix} 0,\tau \lt {{\tau }_{0}} \\ \left( \tau -{{\tau }_{0}} \right)/\mu ,\tau \ge {{\tau }_{0}} \\ \end{matrix} \right.[/math]