Відмінності між версіями «Адаптивні системи»
Tara$ (обговорення • внесок) |
Tara$ (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 7: | Рядок 7: | ||
[[Файл:1.JPG|656 × 303px|LEFT|фУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ ]] | [[Файл:1.JPG|656 × 303px|LEFT|фУНКЦІОНАЛЬНА СХЕМА АДАПТИВНОЇ СИСТЕМИ ]] | ||
| − | Контур, що складається з керуючого пристрою і об'єкта керування, є основним контуром системи і становить звичайну неадаптивну САК. | + | Контур, що складається з керуючого пристрою і об'єкта керування, є основним контуром системи і становить звичайну неадаптивну САК. Адаптер у загальному випадку одержує інформацію про вхідну дію q, збурення f, вихідну величину х і діє на керуючий пристрій основного контуру. Отже, адаптивна САК, крім основного контуру, має контур адаптаці. Для цього контуру об'єктом керування є вся основна САК |
Версія за 22:44, 21 березня 2011
Адаптивна САК - система, яка здатна в процесі виконання основного завдання керування за рахунок змінювання параметрів і структури регулятора поповнювати нестачу інформації про об'єкт керування і, діючи на його зовнішні збурення, поліпшувати якість свого функціонування.
Функціональна адаптивна система керування
В таких системах використовуються прямі алгоритми адаптивного керування. Пристрій, що реалізує алгоритм адаптації, називається адаптером. Особливість структури адаптивних систем полягає в тому, що порівняно зі звичайними неадаптивними системами, вони мають додатковий контур - контур адаптації(самонастроювання), призначений для переробки інформації про умови, що змінюються, і наступної дії на регулятор основного контуру керування.
Контур, що складається з керуючого пристрою і об'єкта керування, є основним контуром системи і становить звичайну неадаптивну САК. Адаптер у загальному випадку одержує інформацію про вхідну дію q, збурення f, вихідну величину х і діє на керуючий пристрій основного контуру. Отже, адаптивна САК, крім основного контуру, має контур адаптаці. Для цього контуру об'єктом керування є вся основна САК
