Поштовий сервер

Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням. Студент: Vova Pyrizhok Викладач: Шкодзінський О.К. Термін до: 10 січня 2011 До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону.

1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Поштовий сервер Пиріжка В. Я.

Поштовий сервер

Поштовий сервер — програма, що забезпечує роботу служби із сторони Інтернету. Як і всі служби Інтернету, електронна пошта заснована на взаємодії двох програм. Одна з цих програм — сервер, а інша — клієнт. Вони взаємодіють за визначеними правилами, заданими у протоколах. Поштовий клієнт - це програма, яка встановлена на комп'ютері користувача й забезпечує взаємодію з поштовим сервером.

Підключення

Підключення до поштового сервера Інтернету можливе через локальну обчислювальну мережу (ЛОМ) за допомогою звичайного модема засобами віддаленого доступу або з використанням іншої програми зв'язку та модема.

- за допомогою ЛОМ

Для підключення через локальну мережу в установі має бути вихід до Інтернету через Шлюз - пристрій для комунікації між різними поштовими системами й обміну повідомленнями між ними. Інтернет, або поштовий сервер повинен знаходитись у локальній мережі. У цьому разі поштовий сервер автоматично доставляє нову пошту через певні проміжки часу. Може бути настроєне віддалене з'єднання, яке буде використовуватись, якщо локальна мережа є недоступною.

- за допомогою модема

Постачальник послуг Інтернету повинен надати відомості про використовувані телефонні номери, настройки модема та необхідні мережні протоколи. Постачальник послуг Інтернету - це підприємство, яке надає доступ до Інтернету для роботи з електронною поштою або використання інших служб Інтернету. Деякі постачальники послуг Інтернету є міжнародними та пропонують доступ у різних країнах, у той час як інші обмежені конкретним регіоном.

- за допомогою іншої програми зв'язку

Для підключення за допомогою іншої програми зв'язку та вибору часу доставки вхідних та вихідних повідомлень можна установлювати з'єднання з сервером вручну. Такий варіант має сенс, якщо швидкість з'єднання за допомогою віддаленого доступу невелика, та ви не хотіли б чекати автоматичного підключення сервера.

Сервер поштової розсилки

Сервер поштової розсилки - це різновид поштового сервера , який використовується для створення, управління і обслуговування адресних списків розсилки. Сервери поштової розсилки (наприклад, Majordomo) зазвичай володіють великими можливостями і мають вищу продуктивність, ніж інші поштові сервери. Сервери поштової розсилки можуть використовуватися для розповсюдження електронних журналів, інформаційних бюлетенів, оновлень продуктів, документів технічної підтримки, розкладів учбових занять, рекламних проспектів, а також дискусійних форумів для клубів і груп, електронних нагадувань і т.д У міру збільшення розмірів комп’ютерної мережі (тобто у міру того, як число взаємозв′язаних комп’ютерів росте, а фізична відстань і трафік між ними збільшується), зазвичай виникає необхідність в збільшенні кількості серверів. Розподіл мережевих завдань між декількома серверами забезпечує максимальну ефективність виконання кожного завдання. Сервери повинні виконувати різноманітні і складні завдання, а у великих комп’ютерних мережах сервери стали спеціалізувати, щоб задовольняти потреби користувачів, що розширюються. Нижче наводяться деякі приклади різних типів серверів, використовуваних в багатьох великих комп’ютерних мережах.

Віртуальний поштовий сервер (ВПС)

Віртуальний поштовий сервер - це сервіс, який надає Вам можливість самостійно управляти (створювати, модифікувати, видаляти) поштовими скриньками власного (персонального) поштового домену та розподіляти між ними ресурси. Використовуючи ВПС Ви отримуєте власне доменне ім'я наступного формату: _ваш_домен.rivne.com. Домен виду _ваш_домен.rivne.com входить в реєстрацію, можлива робота під іншими доменами (_ваш_домен.rv.ua, _ваш_домен.com.ua, і т.п.) за додатковою домовленістю.

Що робить ВПС:

•Отримує пошту, що прийшла від клієнта та доставляє її на поштовий сервер адресата.

•Приймає та накопичує пошту, що надійшла з Інтернету.

•Фільтрує пошту від SPAM-у згідно заданих критеріїв та блокує заражені вірусами листи.

•Переадресовує пошту, що приходить на вказані клієнтом адреси. Це може бути корисно, коли деякі працівники використовують інші адреси, або для організації "службових адрес", які не закріплені за певною поштовою скринькою.

•Підтримує поштові скриньки для працівників, що знаходяться поза межами офісу, навіть в іншій країні. Протоколи доступу - POP 3, IMAP, HTTP.

•Обслуговує організовані списки розсилки.

Можливості управління ВПС:

•Створення скриньок власноручно.

•Створення аліасів.

•Створення списків розсилки.

Microsoft Exchange Server і Sendmail

Microsoft Exchange Server і Sendmail - поштові сервери які управляють потоком електронних повідомлень, що пересилаються між користувачами комп’ютерних мереж. В більшості випадків поштові сервери схожі на сервери додатків, оскільки електронний лист, як правило, зберігається на сервері.

Microsoft Exchange Server — серверний програмний продукт для обміну повідомленнями і спільної роботи. Є частиною Windows Server System. Основні функції Microsoft Exchange:

• Обробка і пересилка поштових повідомлень
• Сумісний доступ до календарів і завдань
• Підтримка мобільних пристроїв і веб-доступ

Sendmail - один з найстаріших агентів передачі пошти (MTA - mail transfer agent). Розповсюджується безкоштовно разом з вихідними кодами. Існують версії програми для практично всіх операційних систем і апаратних платформ.

Sendmail працює як «відділення зв'язку» звичайної поштової служби, яка приймає і пересилає поштові повідомлення. Sendmail може інтерпретувати два типи поштових адрес:

• Поштові адреси SMTP;
• Поштові адреси UUCP.

Sendmail можна налаштувати для підтримки:

• Списку адрес-синонімів;
• Списку адрес розсилки користувача;
• Автоматичної розсилки пошти через шлюзи;
• Черг повідомлень для повторної розсилки пошти у випадку відмов при розсилці;
• Роботи в якості SMTP-сервера;
• Доступу до адрес машин через сервер доменних імен BIND;
• Доступу до зовнішніх серверів імен.

Принцип роботи програми sendmail

Sendmail відправляє пошту в два прийоми: спочатку поштові повідомлення збираються в черзі, а потім відсилаються. Кожне повідомлення складається з трьох частин: конверта, заголовка і тіла повідомлення.

Загальна характеристика протоколів електронної пошти

Служба електронної пошти належить до найпопулярніших у сучасних комп'ютерних мережах. У мережах TCP/IP реалізовано декілька систем підтримки електронної пошти. Найпоширеніші системи протоколів SMTP та UUCP (UNIX to UNIX Comminication Protocol), a також система протоколу Х.400.

Поштовий клієнт (агент користувача (АК)) допомагає користувачу скласти повідомлення, може підтримувати локальну базу повідомлень, взаємодіє з поштовим сервером, передаючи та отримуючи повідомлення з нього. АК може не бути постійно ввімкненим. Його розміщують на робочій станції користувача.

Поштовий сервер (агент доставляння (АД)) відповідає за доставляння повідомлення адресату. Крім того, він зберігає всі повідомлення перед відсиланням та безпосередньо після отримання. Як і поштовий клієнт, АД може виконувати функції фільтрування поштових повідомлень.

Усі системи пошти можна розділити на такі, що працюють у режимі прямого сполучення, і системи з проміжним збереженням. У системах з прямим сполученням поштові сервери відправника та одержувача налагоджують прямий канал (без посередників) та передають ним пошту. Прямим каналом може бути, наприклад, ТСР-сполучення. В системах з проміжним збереженням агенти доставляння передають повідомлення один одному. Як звичайно, передавання з прямим сполученням набагато швидше. До систем прямого сполучення належить система протоколу SMTP, а з проміжним збереженням — UUCP та Х.400.

Система електронної пошти стандарту SMTP

У системах протоколу SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) реалізовано пряме доставляння повідомлення адресату. Адреса електронної пошти, наприклад, може мати вигляд: user1@dom1.dom2.com

Схема роботи SMTP-протоколу

Поштова система протоколу SMTP використовує цілий набір протоколів, кожен з яких відіграє свою роль у процесі передавання.

Протокол SMTP використовують для передавання повідомлень між поштовими серверами. Він працює з портом 25 та протоколом TCP.

Simple Mail Transfer Protocol (Простий Протокол Пересилання Пошти) — це протокол, який використовується для пересилання електронної пошти до поштового сервера або з клієнта-комп'ютера, або між поштовими серверами. В IANA для SMTP зареєстрован порт 25. Формально SMTP визначений в RFC 821 (STD 10) та покращений RFC 1123 (STD 3) розділ 5. Протокол який використовується зараз також відомий як ESMTP і визначений в RFC 2821. SMTP — порівняно простий, текстовий протокол, в якому з’єднання відбувається завжди за ініціативи відправника. SMTP — синхронний протокол і складається із серії команд, що посилаються клієнтом та відповідей сервера. Відправником зазвичай є поштовий клієнт кінцевого користувача або поштовий сервер. SMTP було розроблено як протокол транспортування і доставки, тому системи, що використовують SMTP, завжди повинні бути у робочому стані. Протокол часто використовується для передачі повідомлень клієнтами електронної пошти, які, проте, не мають можливості діяти як сервер.

Протоколи POP (Post Office Protocol) різних версій (РОР2 — RFC-937, POP3 — RFC-1725) виконують аналогічні функції та використовують порти 109 і 110. Вони призначені для читання повідомлень з сервера для ПК. Ці протоколи працюють в off-line режимі, тобто головні операції з поштою виконує локальний комп'ютер після її надходження з поштового сервера. Під час сеансу РОР2 користувач послідовно одержує повідомлення про кількість наявних листів, їхній обсяг. Він може прочитати лист, а потім його знищити або ж зберегти на сервері.

Протокол ІМАР (RFC 1064, RFC 1730) функційно наближений до POP і дає змогу користувачу працювати з віддаленим сервером електронної пошти. На відміну від POP, ІМАР може працювати в режимі on-line. Це означає, що головні операції над поштою виконуються безпосередньо на сервері. У цьому випадку забезпечене централізоване збереження поштової інформації та пов'язані з цим зручності оновлення, вірогідності, колективного використання, цілісності тощо. Протокол МІМЕ відомий як розширення протоколу SMTP. Протокол SMTP орієнтований на передавання текстової інформації в коді ASCII, MIME ж призначено для пересилання даних двійкового формату з використанням ASCII-протоколів електронної пошти. Оскільки більшість Internet-систем електронної пошти не придатні для передавання довільного двійкового символу, то МІМЕ доводиться перетворювати байт у текстовий символ.

Отже, у заголовку повідомлення МІМЕ є деякі поля, які описують тип та підтип даних, а також методи кодування-декодування.

Система електронної пошти стандарту UUCP

У системах протоколів UUCP зазначено всі проміжні хости, через які проходять повідомлення електронної пошти. Тому формат адреси, наприклад, такий: serv1!serv2!serv3!user_dest Повідомлення, яке не пройшло через якусь ланку ланцюжка, чекає на її доступність.

Система електронної пошти стандарту Х.400

Система протоколів електронної пошти Х.400 розроблена ITU, її використовують у деяких випадках державні, військові та фінансові організації для гарантування надійного передавання. Порівняно з іншими системами (SMTP) ця система надає низку додаткових послуг, а саме: — підтвердження доставляння та прочитання документа; — підтримка мультимедійної інформації; — пріоритетність повідомлень; — захист, конфіденційність, шифрування; — довільні формати повідомлень; — взаємодія з іншими службами передавання повідомлень (пошта, факс, телекс). Поштова система Х.400 належить до систем з проміжним збереженням, вона не передає листи в режимі реального часу (як SMTP). У цьому вона подібна до UUCP. Недоліком Х.400 є висока складність, значна вартість реалізації та адміністрування.

Посилання

http://office.microsoft.com/uk-ua/outlook-help/HP005242633.aspx

http://www.webmails.org.ua/article/a-44.html