Рототабельне планування
Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням.
До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону. |
Прізвище | Храплива |
Ім'я | Уляна |
По батькові | Вікторівна |
Факультет | ФІС |
Група | СНм-51 |
Залікова книжка | СНм-11-253 |
Рототабельне планування
У зв'язку з тим, що дисперсії коефіцієнтів рівняння регресії при ОЦКП нерівномірні, ортогональність матриці часто не є досить сильним критерієм оптимальності планування другого порядку. Його заміняють критерієм ротоптабельності, тобто однаковості дисперсій коефіцієнтів при повороті координатних осей на будь-який кут. Зазначимо, що при плануванні першого порядку ортогональність матриці просто збігається з її рототабельністю, тому ПФЕ доцільно називати рототабельним. Щоб зробити план другого порядку рототабельним, вибирають для сфери, на якій розташовуються зіркові точки, радіус (зіркове плече) за формулою
Інша умова рототабельності — збільшення числа дослідів на поверхні нульової сфери, тобто в центрі плану. У зв'язку з цим виникає повна назва методу: центральне композиційне рототабельне планування (ЦКРП). Таким чином ЦКРП багато в чому нагадує ортогональне планування, проте метод рототабельного планування експерименту дає змогу дістати точніший математичний опис поверхні відклику порівняно з ОЦКП, завдяки збільшенню числа дослідів у центрі плану і спеціальному вибору величини зіркового плеча α. Як і для ОЦКП, основні характеристики матриць рототабельного планування табульовані (табл. 1). При ЦКРП, починаючи з n = 5, можна застосувати ДФЕ(дробовий факторний експеримент).
n | [math]{{\operatorname{N}}_{n}}[/math] | [math]{{\operatorname{N}}_{\alpha }}[/math] | [math]{{\operatorname{N}}_{0}}[/math] | N | [math]\alpha[/math] |
---|---|---|---|---|---|
2 | 5 | 4 | 4 | 13 | 1,414 |
3 | 6 | 8 | 6 | 20 | 1,680 |
4 | 7 | 16 | 8 | 31 | 2,000 |
5 | 10 | 32 | 10 | 52 | 2,378 |
6 | 15 | 64 | 12 | 91 | 1,828 |
7 | 21 | 128 | 14 | 163 | 1,333 |
де n-число факторів; N-загальне число дослідів у плануванні; N0-число дослідів у центрі плану. За результатами експериментів обчислюють такі суми:
Коефіцієнти моделі тут розраховують за формулами
Оцінки дисперсій для обчислених коефіцієнтів знаходять за такими формулами:
У цих формулах дисперсія відтворюваності [math]S_{y}^{2}[/math] визначається за результатами дослідів у нульовій точці
Дисперсія адекватності оцінюється за формулою
якшо число ступенів вільності
Приклад
Скласти матрицю ЦКРП на прикладі побудови математичної моделі технологічного процесу крупоутворення (див.: Пищевая технология.— 1976.— № 4.— С. 121—124).
Розв'язання. Як функції відклику прийнято [math]y_1[/math], % — середня зольність крупи пшениці після перших трьох систем для дертя (швидкість обертання рифлених вальців усіх систем 6 м/с); [math]y_2[/math], % — сумарний вихід всіх крупок, які добуваються в процесі крупоутворення; [math]y_3[/math], кДж/(кг • %) — витрата енергії на одержання 1 % продукту з 1 кг зерна. Незалежними змінними є, %: [math]x_1[/math] — вихід крупи на першій системі для дертя; [math]x_2[/math] — те ж на другій системі; [math]x_3[/math] — те ж, для трьох систем для дертя. Інтервал варіювання для всіх [math]x_i[/math], вибрано з умови охоплення області їхньої реальної зміни. Рівні змінних становили, %:
Незалежні змінні | Нижній | Основний | Верхній |
---|---|---|---|
[math]X_1[/math] | |||
[math]X_2[/math] | |||
[math]X_3[/math] |
У зв'язку з тим, що режими крупоутворення вивчалися досить детально, стало можливим ставити експерименти в області факторного простору, для якої значення всіх у близькі до оптимальних, а для опису цієї області застосувати відразу планування другого порядку. Було реалізовано центральний композиційний рототабельний план, який включає ПФЕ [math]2^3[/math], шість зіркових та шість центральних точок. Послідовність проведення дослідів була рандомізована, кожен дослід проводився тричі. У табл. 2 наведено матрицю планування та середні значення функцій відклику для кожного її рядка.
За вищенаведеними формулами розраховані такі коефіцієнти в рівняннях регресії для всіх функцій відклику:
[math]\begin{align} & {{y}_{1}}=0,65+0,0084{{z}_{1}}+0,0048{{z}_{2}}+0,0630{{z}_{3}}+0,0150{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,0050{{z}_{1}}{{z}_{3}}- \\ & -0,0400{{z}_{2}}{{z}_{3}}+0,0038z_{1}^{2}+0,0076z_{2}^{2}+0,0314z_{3}^{2}; \\ & {{y}_{2}}=43,5+1,37{{z}_{1}}+0,34{{z}_{2}}+0,89{{z}_{3}}-1,41{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,61{{z}_{1}}{{z}_{3}}+ \\ & +0,74{{z}_{2}}{{z}_{3}}-0,83z_{1}^{2}-1,71z_{2}^{2}-1,52z_{3}^{2}; \\ & {{y}_{3}}=6,4-0,28{{z}_{1}}-0,11{{z}_{2}}+0,61{{z}_{3}}+0,03{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,03{{z}_{1}}{{z}_{3}}- \\ & -0,05{{z}_{2}}{{z}_{3}}+0,33z_{1}^{2}+0,68z_{2}^{2}+0,69z_{3}^{2}. \\ \end{align}[/math]
Оцінки дисперсій для коефіцієнтів у цих рівняннях наведено в табл. 3. Коефіцієнти при [math]z^2[/math] на порядок перевищують помилку в їхньому визначенні для всіх функцій відклику, отже, лінійними рівняннями описати їх не можна. Адекватність утворених нелінійних рівнянь було перевірено за F-критерієм.
[math]z_0[/math] | [math]z_1[/math] | [math]z_2[/math] | [math]z_3[/math] | [math]z_1^2[/math] | [math]z_2^2[/math] | [math]z_3^2[/math] | [math]z_1*z_2[/math] | [math]z_1*z_3[/math] | [math]z_2*z_3[/math] | [math]y_1c[/math] | [math]y_2c[/math] | [math]y_3c[/math] | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
[math]{{\operatorname{y}}_{i}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b0}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b1}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b2}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b3}}[/math] |
---|---|---|---|---|
[math]y_1[/math] | 0,0053 | 0,0035 | 0,0034 | 0,0046 |
[math]y_2[/math] | 0,48 | 0,31 | 0,30 | 0,41 |
[math]y_3[/math] | 0,13 | 0,8 | 0,8 | 0,11 |
Перелік літератури
- Аністратенко В.О., Федоров В.Г. Математичне планування експериментів в АПК ст.200