Класифікація атак
Версія від 20:31, 16 квітня 2011, створена Natalochka (обговорення • внесок)
Прізвище | Чура |
Ім'я | Наталя |
По-батькові | Ярославівна |
Факультет | ФІС |
Група | СН-41 |
Наведено спрощену класифікацію, яка відображає найбільш типові атаки на розподілені автоматизовані системи. Цю класифікацію було запропоновано Пітером Меллом (Peter Meli).
- Віддалене проникнення [1]
- Локальне проникнення [2]
- Віддалена відмова в обслуговуванні (рос. — удаленный отказ в обслуживании, англ. — remote denial of service). Атаки, що дають можливість порушити функціонування системи або перенавантажити комп'ютер через мережу (зокрема, через Інтернет). Приклади атак цього типу: Teardrop, trinOO.
- Локальна відмова в обслуговуванні(рос. — локальный отказ в обслуживании, англ. — local denial of service). Атаки, що дають змогу порушити функціонування системи або перенавантажити комп'ютер, на якому їх ініційовано.
Приклади атак цього типу: аплет, який перенавантажує процесор (наприклад, відкривши багато вікон великого розміру), що унеможливлює оброблення запитів інших програм.
- Сканування мережі[3]
- Використання сканерів уразливостей [4]
- Злам паролів(рос. — взлом паролей, англ. — password cracking). Для цього використовують програмні засоби, що добирають паролі користувачів. Залежно від надійності системи зберігання паролів, застосовують методи зламу або підбору пароля за словником. Приклади програмних засобів: LOphtCrack для Windows і Crack для UNIX.
- Пасивне прослуховування мережі(рос. — пассивное прослушивание сети, англ. — sniffing). Пасивна атака, спрямована на розкриття конфіденційних даних, зокрема ідентифікаторів[5] і паролів доступу. Приклади засобів: tcpdump, Microsoft Network Monitor, NetXRay, LanExplorer.
Перші чотири класи атак розрізняють переважно за кінцевим результатом (або метою реалізації), а решта — за способом їх здійснення.