Конструкторська документація

Конструкторська документація — сукупність конструкторських документів, які, залежно від їх призначення, визначають склад і будову виробу та містять дані, що потрібні для розробки, виготовлення, контролю, приймання, постачання, експлуатації та ремонту виробу.

Класифікація конструкторських документів

Конструкторські документи за ЄСКД класифікують:

приклад специфікації

1. За стадіями розробки виробу:

1.1. Проектну конструкторську документацію:

• Документи технічної пропозиції;
• Документи ескізного проекту;
• Документи технічного проекту;

1.2. Робочу конструкторську документацію;

• Документи дослідного зразка;
• Документи серійного (масового) виробництва.

2. За характером їх виконання і використання:

• Оригінали;
• Первинні;
• Дублікати;
• Копії.

приклад складального креслення

3. За видом документів по ГОСТ 2.102-68 (у дужках вказані їх коди):

3.1. Графічні документи:

• Креслення деталі;
• Складальне креслення (СБ);
• Креслення загального вигляду (ВО);
• Теоретичне креслення (ТЧ);
• Габаритне креслення (ГЧ);
• Електромонтажне креслення (МЭ);
• Монтажне креслення (МЧ);
• Пакувальне креслення (УЧ);

приклад схеми

• Схема (за ГОСТ 2.701-84);
• Електронна модель деталі;
• Електронна модель складальної одиниці (ЭСБ);
• Електронна структура виробу.

3.2. Текстові документи

• Пояснювальна записка (ПЗ);
• Таблиця (ТБ);
• Розрахунок (РР);
• Інструкція (И);
• Технічні умови (ТУ);
• Програма і методика випробувань (ПМ);

приклад відомості ескізного проекту

• Експлуатаційні документи (за ГОСТ 2.601-2006);
• Ремонтні документи (за ГОСТ 2.602-95);
• Специфікація;
• Відомість специфікацій (ВС);
• Відомість посилальних документів (ВД);
• Відомість покупних виробів (ВП);
• Відомість дозволу застосування покупних виробів (ВИ);
• Відомість утримувачів оригіналів (ДП);
• Відомість технічної пропозиції (ПТ);
• Відомість ескізного проекту (ЕП);
• Відомість технічного проекту (ТП);
• Відомість електронних документів (ВДЭ).

Усі текстові документи можуть бути виконані в електронній формі. Усі графічні документи можуть бути виконані в електронній формі як електронні креслення і(чи) як електронні моделі. Документи одного виду і найменування, незалежно від форми, є рівноправними і взаємозамінними.

Класифікація схем та основні положення ГОСТ 2.701-84

схема Э3

Найменування та код схем визначають їх видом і типом.

Найменування комбінованої схеми визначають комбінованими видами схем и типів схем.

Найменування об'єднаної схеми визначають видом схеми і об'єднаними типами схеми.

Код схеми повинен складатись з буквеної частини, що визначає вид схеми, та цифрової частини, визначаючої тип схеми.

Види схем (в дужках їх позначення):

1. Електричні (Э);

2. Гідравлічні (Г);

3. Пневматичні (П);

схема Л3

4. Газові (крім пневматичних) (X);

5. Кінематичні (К);

6. Вакуумні (В);

7. Оптичні (Л);

8. Енергетичні (Р);

9. Ділення (Е);

10. Комбіновані (С).

Типи схем (в дужках їх позначення, курсивом - для електричних схем енергетичних споруд):

схема B7

1. Структурні (1);

2. Функціональні (2);

3. Принципові (повні) (3);

4. Сполучень (монтажні) (4);

5. Підключень (5);

6. Загальні (6);

7. Розміщення (7);

8. Об'єднані (0);

До схем або ж замість них у випадках, передбачених правилами виконання конкретних видів схем, випускають у вигляді незалежних документів таблиці, що містять відомості про розміщення приладів, з'єднань, місць під'єднання та іншу інформацію. Таким документам присвоюють код, що складається з букви Т і коду відповідної схеми. Наприклад, код таблиці сполучень до електричної схеми сполучень — ТЭ4.

Основні вимоги до виконання схем:

• Номенклатура схем на виріб повинна визначатись в залежності від особливостей виробу (установки). Кількість типів схем на виріб (установки) повинна бути мінімальною, але в сукупності вони повинні містити дані в об'ємі, достатньому для проектування, виготовлення, експлуатації та ремонту об'єкту. Між схемами одного комплекту конструкторської документації на виріб (установки) повинен бути встановлений однозначний зв'язок, який забезпечив би можливість швидкого знаходження одних і тих самих елементів на всіх схемах даного комплекту.
• Формати листів схем вибирають у відповідності до вимог, встановленими в ГОСТ 2.301-68 та ГОСТ 2.004-79.
• Схеми виконують без збереження масштабу, дійсне просторове розміщення складових частин виробу (установки) не враховують або враховують приблизно.
• При проектуванні виробів, в які входять декілька різних пристроїв, на кожен пристрій рекомендується виконувати самостійну принципову схему. На пристроях, які можуть бути використані в інших виробах (установках) або самостійно, треба виконувати самостійні принципові схеми.
• Перелік елементів поміщають на першому листі схеми або виконують вигляді самостійного документу. Перелік елементів оформлюють у вигляді таблиці, що заповнюється зверху донизу. Елементи в перелік записують групами в алфавітному порядку буквених позиційних позначень.
• На схемах допускається розміщувати різні технічні дані, характер яких визначається призначенням схеми. Такі дані вказують або біля графічних позначень, або на вільному полі схеми.

Комплектність конструкторської документації

Залежно від комплектності (повноти) комплекту конструкторських документів розрізняють:

• основний конструкторський документ;
• основний комплект конструкторських документів;
• повний комплект конструкторських документів.

Основний комплект конструкторських документів виробу об'єднує конструкторські документи, що відносяться до усього виробу (складені на увесь цей виріб в цілому), наприклад, складальне креслення, принципова електрична схема, технічні умови, експлуатаційні документи. Конструкторські документи складових частин в основний комплект документів виробу не входять.

Повний комплект конструкторських документів виробу формують (у загальному випадку) з наступних документів:

• основного комплекту конструкторських документів на цей виріб;
• основних комплектів конструкторських документів на усі складові частини цього виробу, застосовані по своїх основних конструкторських документах.

До складу комплекту КД на виріб або його складову частину обов'язково входить основний конструкторський документ, який повністю і однозначно визначає цей виріб і його склад. За основні конструкторські документи приймають: для деталей - креслення деталі; для складальних одиниць, комплексів і комплектів - специфікацію.

Позначення виробів і конструкторських документів

ГОСТ 2.201-80 встановлює єдину знеособлену класифікаційну систему позначення виробів основного і допоміжного виробництва і їх конструкторських документів усіх галузей промисловості.

Позначення виробу і основного конструкторського документа має вигляд:

АБВГ.XXXXXX.XXX-XX.XX

де АБВГ  — чотиризначний буквений код організації-розробника виробу;

XXXXXX  — шестизначний числовий код класифікаційної характеристики (групи) згідно з класифікатором ЄСКД;

XXX  — тризначний числовий реєстраційний номер документа;

XX.XX  - дво- або чотиризначний номер виконання (тільки при груповому виконанні).

Позначення основного конструкторського документу збігається з позначенням виробу.

Позначення неосновного документу складається з позначення виробу і коду документу. Код документу не може містити більше чотирьох знаків. Приклади:

• РТКА.231541.021 СБ,
• РТКА.231541.021 ТУ1,
• РТКА.231541.021 ИЭ12.

Нормативно-технічна документація ЄСКД

• ГОСТ 2.102-68. ЕСКД. Виды и комплектность конструкторских документов.
• ГОСТ 2.103-68. ЕСКД. Стадии разработки.
• ГОСТ 2.201-80. ЕСКД. Обозначение изделий и конструкторских документов.
• ГОСТ 2.301-68. ЕСКД. Форматы.
• ГОСТ 2.105-95. ЕСКД. Общие требования к текстовым документам.
• ГОСТ 2.106-96. ЕСКД. Текстовые документы.