Види пневматичних схем

Версія від 09:55, 30 березня 2018, створена Shkod (обговореннявнесок) (Shkod перейменував сторінку з Методики проектування пневматичних схем на Види пневматичних схем)
(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)

Пневматична схема

Пневматична схема - це графічний конструкторський документ, що складається з умовних графічних зображень та
Принципова схема пневматичного приводу з приводом від компрессорної установки
позначень пневматичних складових частин виробу і зв'язків між ними. На схемі визначається призначення кожного з елементів, їх взаємодію та загальний принцип роботи, що дає повне уявлення про склад і функціонування. Пневматична схема є одним з видів схем виробів і позначаються у шифрі основного напису літерою «П».



Пневматичні схеми в залежності від їх основного призначення поділяються на такі типи:


Структурні пневматичні схеми

На структурній схемі елементи і пристрої зображують у вигляді прямокутників, усередині яких вписують найменування відповідної функціональної частини. Всі елементи зв'язані між собою лініями взаємозв'язку (суцільні основні лінії), на яких прийнято вказувати напрям потоків робочого середовища за ГОСТ 2.721-68 Графічна побудова схеми повинна давати якомога наочніше уявлення про послідовність взаємодії функціональних частин у виробі.

При великій кількості функціональних частин допускається замість найменувань, типів і позначень проставляти порядкові номери справа від зображення або над ним, як правило, зверху вниз в напрямку зліва направо. В цьому випадку найменування, типи і позначення вказують у таблиці, що поміщається на полі схеми. Цей вид схем позначаються у шифрі основного напису символами П1.


Принципові пневматичні схеми

На принциповій схемі зображують всі пневматичні елементи або пристрої необхідні для здійснення і контролю у виробі заданих пневматичних процесів, і всі пневматичні зв'язки між ними.

  • для Ппневмоакумуляторів, кондиціонерів, баків та інших елементів мереж за ГОСТ 2.780-68;
  • для апаратури керування за ГОСТ 2.781-96;
  • для насосів та двигунів за ГОСТ 2.782-96;
  • для пневмокомунікацій за ГОСТ 2.784-96.

Кожен елемент повинен мати позиційне позначення, яке складається з літерного позначення і порядкового номера. Літерне позначення повинно бути скороченим найменуванням елемента, складене з його початкових або характерних букв, наприклад: клапан — К, дросель — ДР. Порядкові номери елементів (пристроїв) слід присвоювати, починаючи з одиниці, в межах групи елементів (пристроїв), яким на схемі присвоєно однакову літерну позиційну познаку, наприклад, Р1, Р2, Р3 і т.д., К1, К2, К3 і т.д.

Літерні позиційні познаки основних елементів:

  • Пристрій — А
  • Ппневмоакумулятор — АК
  • Апарат теплообмінний — AT
  • Гідробак — Б
  • Вологовіддільник — ВД
  • Вентиль — ВН
  • Гідровитискувач — ВТ
  • Пневмоглушник — Г
  • Ппневмодвигун поворотний — Д
  • Подільник потоку — ДП
  • Ппневмодросель — ДР
  • Пневмозамок — ЗМ
  • Пневмоклапан — К
  • Пневмоклапан витримки часу — КВ
  • Пневмоклапан тиску — КД
  • Пневмоклапан зворотний — КО
  • Пневмоклапан запобіжний — КП
  • Пневмоклапан редукційний — КР
  • Компресор — КМ
  • Пневмомотор — М
  • Манометр — МН
  • Гідродинамічна передача — МП
  • Маслорозпилювач — МР
  • Олив'ярка — МС
  • Гідродинамічна муфта — МФ
  • Насос — Н
  • Насос аксіально-поршневий — НА
  • Насос-мотор — НМ
  • Насос пластинчастий — НП
  • Насос радіально-поршневий — HP
  • Пневмогідроперетворювач — ПГ
  • Гідропреретворювач — ПР
  • Гідророзподільник — Р
  • Реле тиску — РД
  • Пневмоапарат золотниковий — РЗ
  • Пневмоапарат клапанний — РК
  • Регулятор потоку — РП
  • Ресивер — PC
  • Сепаратор — С
  • Суматор потоків — СП
  • Термометр — Т
  • Гіродинамічний трансформатор — ТР
  • Пристрій випуску повітря — УВ
  • Гідропідсилювач — УС
  • Фільтр — Ф
  • Пневмоциліндр — Ц

На принциповій схемі повинні бути однозначно визначені всі елементи, що входять до складу виробу і зображені на схемі.

Дані про елементи повинні бути занесені в перелік елементів. При цьому зв'язок переліку з умовними графічними познаками елементів повинна здійснюватися через позиційні познаки. Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа.

Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами П3.


Схеми з'єднань

На схемах з'єднань крім всіх пневматичних елементів показують також трубопроводи та елементи з'єднань трубопроводів. При цьому з'єднання трубопроводів показують у вигляді спрощених зовнішніх обрисів, а самі трубопроводи — суцільними основними лініями.

Розташування графічних познак елементів і пристроїв на схемі повинно приблизно відповідати дійсному розміщенню елементів і пристроїв у виробі. Допускається на схемі не відображати розташування елементів і пристроїв у виробі, якщо схему виконують на декількох аркушах або розміщення елементів і пристроїв на місці експлуатації невідоме.

На схемі біля графічних познак елементів і пристроїв вказують позиційні познаки, присвоєні їм на принциповій схемі. Біля або всередині графічного позначення пристрою і близько графічного позначення елемента допускається вказувати його найменування та тип і (або) позначення документа, на підставі якого пристрій застосовано, номінальні значення основних параметрів (тиск, подача, витрата і т.п.).

Ці схеми позначаються у шифрі основного напису символами П4.


Джерела

1. Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник / В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К:Вища школа, — 1995.- 463 с.