Гідравлічний підсилювач
Гідравлічний підсилювач - це пристрій, який дозволяє при невеликій потужності на вході, керувати розподілом потужного потоку робочої рідини на виході, що надходить від зовнішнього джерела енергії. Це гідравлічний пристрій, у якому рух керуючого елемента перетворюється у рух керованого елемента великої потужності, узгоджений з рухом керуючого елемента за швидкістю, напрямом і переміщенням.
Гідропідсилювач стежачого типу являє собою силовий гідропривід, в якому виконавчий механізм (вихід) відтворює закон руху керуючого органу (входу), для чого в системі передбачений безперервний зв'язок між вихідним і вхідним елементами, який називається зворотним зв'язком. Вихід такого гідропідсилювача автоматично усуває через зворотній зв'язок неузгодженості між керуючим впливом (вхідним сигналом) і відповідною дією (вихідним сигналом). Гідравлічні приводи стежачого типу знайшли широке застосування в різних галузях техніки і особливо в системах управління сучасними транспортними машинами, включаючи автомашини, морські судна, літаки та інші літальні апарати.
Зміст
Загальні відомості
У сучасному машинобудуванні найбільшого поширення набули електричні, пневматичні та гідравлічні системи автоматичного керування (САК). Вони застосовуються у різних галузях техніки і особливо у системах керування сучасними транспортними машинами, включаючи автомашини, морські судна, літальні апарати, у верстатобудуванні, робототехніці, гнучких виробничих системах. Особливо широко автоматичні гідравлічні системи застосовуються у машинобудуванні для копіювання переміщень (копіювальні слідкуючі системи).
Усі системи автоматичного регулювання і керування для автоматизації виробничих процесів можна розділити на системи прямої (без підсилення потужності) і непрямої (з підсиленням потужності) дії. Гідравлічна система автоматичного керування, як правило, складається з трьох основних вузлів: вводу інформації, гідропідсилювача та виконавчого механізму. Одним із основних вузлів САК є гідропідсилювач.
Гідравлічні підсилювачі призначені для підсилення сигналів, які надходять на їхній вхід від чутливих елементів або датчиків, а також для керування гідравлічними виконавчими механізмами. У загальному випадку вони є підсилювачами потужності, тобто потужність потоку робочої рідини, що існує на виході підсилювача, у багато разів більша потужності, яка витрачається на керування підсилювачем. Підсилення потужності досягається шляхом відбору потужності від зовнішнього джерела енергії, що живить підсилювач. Однак у деяких випадках, якщо розглядати гідравлічний підсилювач разом із виконавчим механізмом, мова може йти не про підсилення потужності, а про підсилення сили або швидкості, оскільки потужність становить добуток цих величин. Залежно від того, що є домінуючим на виході гідравлічного виконавчого механізму, можна розглядати підсилення за силою або швидкістю.
Золотникові гідропідсилювачі
Робочим елементом гідропідсилювачів цього типу є циліндричний золотник з кільцевими проточками і поясками (золотниковий розподільник), який переміщується в осьовому напрямі у втулці, що має вікна для підводу і відводу рідини.
Основна перевага золотникових розподільників полягає у тому, що вони максимально врівноважені від статистичних сил тиску рідини і при відповфдному конструктивному виконанні мають відносно малі сили тертя, менш чутливі до забруднення рідини, прості у виготовлені.
Золотниковий розподільник - гідравлічний розподільник, в якому запорно-регулюючим елементом служить золотник. В якості золотника частіше всього використовують циліндр перемінного діаметра (рис. 2). Однак відомі і інші конструкції золотників.
ПРИНЦИП ДІЇ
В найпростішому випадку золотник може займати 3 позиції. В нейтральному положені, показаному на рис. 2, канали розприділювача закриті и рідина не поступає від насоса ні в одну із порожнонину гідроциліндра — шток залишається в стані спокою. При зміщенні золотника вліво рабоча рідина по каналам в корпусі розприділювача та по трубопроводам поступає в ліву порожнину гідроциліндра, і шток висувається. Якщо ж золотник Змістити вправо від нейтрального положення, то рабоча рідина буде поступати вже в праву порожнину гідроциліндра, а із лівої порожнини піде на злив в гідробак. В цьому положені золотника шток висувається.
Варто відзначити, що при подачі рідини в праву порожнину гідроциліндра (в поршневу порожнину), шток рухається з меньшою швидкістю, ніж при подачі в леву порожнину (штокову порожнину). Це пояснюється тим, що частина обєму штокової попорожнини займає шток, і ця порожниеа заповнюється скоріше.
Гідропідсилювачі типу сопло-заслінка
У гідравлічних слідкуючих схемах широко застосовується гідропідсилювачі типу сопло заслінка рис.3. Робоча рідина подається на гідропідсилювач із сторони нерегулюючого дроселя. Із міждросельної камери одна частина робочої рідини Q2 витікає через щілину, утворену торцем сопла та заслінкою, а друга Q1 поступає до використованого елементу. При зміні положення заслінки змінюється тиск в міждросельній камері і розхід через сопло. Одночасно змінюється зусилля на використовуваний елемент, разхід Q1 та швидкість υ руху вихідного звена. Нерегулючий дросель може бути виконаний в виді пакета тонких шайб з круглими отворами.
Сопло гідропідсилювача виконується в виді циліндричної насадки чи в виді капілярного каналу. Збільшення діаметра сопла приводить до збільшення розходу та швидкодії системи. Заслінка має плоску форму і переміщується від впливу на неї сигналу управління.
Гідропідсилювач типу сопло-заслінка відрізняється простотою конструкциї, надійністю в работі та швидкодією. До нього можна підводити рідину з великим тиском. В пристрої сопло-заслінка відсутні сехе тертя, що забезпечує його високу чутливість.
Простота конструкції і відсутність поверхонь тертя у гідропідсилювачах типу соплп-заслінка обумовили їхнє широке застосквання у системах автоматичного управління. При застосуванні цих гідропідсилювачів усувається сухе тертя і небезпека защемлення керуючих елементів. Вони відрізняються малими габаритами і вагою, для них характерна простота виготовлення і довговічність, що досягається завдяки безконтактній взаємодії.
Недостатком є непродуктивний розхід рідини через сопло, низький ККД та невисокий коефіцієнт підсилення по потужності, саме тому цей гідропідсилювач застосовується для гідроприводів незначної потужності.
Гідропісилювачі с клапановими розподілювачами
Помимо золотникових розприділювачів в конструкціях гідропідсилювачів інколи застосовують клапанні розприділювачі.Схема такого гідропідсилювача показана на рис. 4.
В такому гідропідсилювачі при переміщенні ручки управління вліво відкривається верхній клапан, і рідина від насоса по каналам всередині гідропідсилювача подаєтся в ліву порожнину циліндра. При цьому в цій порожнині створюється надлишковий тиск, під дією якого поршень почнає переміщуватися вліво, тобто в ту ж сторону, в яку була переміщена ручка управління. Оскільки поршень жостко звязана з корпусом розприділювача, то переміщеня поршня викликає таке ж по велечині і направленню переміщення корпусу розприділювача. В свою чергу зміщення корпусу закриває верхній клапан, і подача рідини в ліву порожнину циліндра зупиняється, і відповідно зупиняється рух поршня. Таким чином, вихідне звено (шток поршня) рухається синхронно з вхідним звеном (ручкою управління).
При русі поршня вліво рідина із лівої порожнини циліндра витісняється в гідроакумулятор.
Коли ручка управління переміщується вправо, верхній клапан закритий, але відкривається нижнвй клапан, і рідина з правої порожнини циліндра йде на злив в бак. Рух поршня при цьому відбувається вправо під дією тиску, створюваного гідроакумулятором.
Гідропідсилювачі з клапанними розприділювачами мають високу точність відтворення в порівнянні з гідропідсилювачами з золотниковими розприділювачами, оскільки в золотникових розприділювачах є мертва зона, обумовлена тим, що ширина поясків золотника зазвчай робться дещо більшою діаметра перекривачих каналів (позитивне перекриття; абсолютно точного співпадання ширини поясків та діаметрів каналів не вдається досягнути по технологічних причинах виготовлення леталей). В клапанних розприділювачах мертва зона може бути легко усунена.
Література
Гiдроприводи та гiдропневмоавтоматика: Пiдручник /В.О.Федорець, М.Н.Педченко, В.Б.Струтинський та iн. За ред. В.О.Федорця. -К:Вища школа, 1995.-463 с.
Башта Т.М. Гидравлика, гидромашины и гидропривод: Учебник.-М.:Машиностроение, 1982.- 424с.
Курс лекцій по поредмету "Елементи і системи гідропневмоавтоматики".
Посилання
http://ru.wikipedia.org/wiki/Следящий_гидропривод
