Центрально композиційні плани Бокса

Плани Бокса дозволяють планувати експеримент у ситуаціях з малим рівнем апріорної інформації про об’єкт дослідження, визначати оптимальні значення факторів, скорочувати загальне число дослідів у порівнянні з факторним експериментом у кілька разів, визначати ступінь впливу кожного фактора на досліджуваний параметр в області дослідження.

Включення нового фактора в дослідження вимагає збільшення числа дослідів не більше, ніж у два рази. Коефіцієнти регресії визначаються легко, без застосування ЕОМ.

При застосуванні методу крутого сходження спочатку ставлять невелику серію дослідів і одержують локальний опис невеликої ділянки поверхні відгуку поліномом першого ступеня, а також напрямок руху до майже стаціонарної області (області оптимальних значень). Потім рухаються в напрямку цієї області. Досягши майже стаціонарної області, ставлять велику серію дослідів за ортогональним або рототабельним планом. Одержують опис цієї області у вигляді полінома другого або третього ступеня.

Література

Нечаєв В.П. Теорія планування експерименту / Нечаєв В.П., Берідзе Т.М., Кононенко В.В., Рябушенко Н.В., Брадул О.М. Навч. Посібник:– К.: Кондор, 2005. – 232 с. ISBN 966-351-019-6