Використання гідроудару
Гідроудар - стрибок тиску у будь-якій системі, яка заповнена рідиною, викликаний вкрай швидкою зміною швидкості потоку цієї рідини за дуже малий проміжок часу. Гідравлічний удар здатний викликати утворення поздовжніх тріщин у трубах, що може призвести до їх розколу, або пошкоджувати інші елементи трубопроводу. Також гідроудари надзвичайно небезпечні і для іншого обладнання, такого як теплообмінники, насоси і посудини, що працюють під тиском. Для запобігання гідроударів, викликаних різкою зміною напрямку потоку робочого середовища, на трубопроводах встановлюються зворотні клапани.
Загальні знання
Явище гідроудару відкрив Н. Е. Жуковский у 1897—1899 
Збільшення тиску при гідравлічному ударі визначається за формулою: [math]D_p = \rho(v_0 - v_1) c\!\,[/math],
де [math]D_p[/math] — збілшення тиску в Н/м³
- [math]\rho[/math] — щільність рідини у кг/м³,
- [math]v_0[/math] та [math]v_1[/math] — середні швидкості в трубопроводі до та після закриття
средние скорости в трубопроводе до и после закрытия задвижки (запірного клапана) в м/с,
- с — швидкість поширення ударної хвилі вздовж трубопроводу.
Жуковський довів, що швидкість поширення ударної хвилі "c" знаходиться в прямо пропорційній залежності від стисливості рідини, величини деформації стінок трубопроводу, визначається модулем пружності матеріалу E, з якого він виконаний, а також від діаметру трубопроводу. Отже, гідравлічний удар не може виникнути в трубопроводі, що містить газ, тому що газ легко стискаємо.
