Кут змочування
Змочування – це поверхневе явище, яке полягає у взаємодії рідини з іншим конденсованим тілом, при умові одночасного контакту трьох фаз, одна з яких є газом (повітря).
Кут змочування
Кут змочування — характеристика змочуваності матеріалу рідиною, кут, утворений краєм краплі рідини на поверхні. Позначається зазвичай грецькою літерою θ.
Поверхня змочується рідиною, якщо кут змочування гострий і не змочується, якщо він тупий.
Кут змочування вимірюється за допомогою спеціального гоніометра.
Визначення крайового кута змочування з допомогою приладу Ребіндера
Порядок операцій по визначенню крайового кута змочування за допомогою приладу Ребіндера:
1.Взяти шліф мінералу — протерти його поверхню фільтрувальним папером. 2.Встановити шліф на координатному столі приладу Ребіндера. 3.Увімкнути джерело світла. 4.Нанести краплю води на поверхню шліфа . 5.Поєднати горизонтальну нитку вимірювального пристрою із зображенням поверхні шліфа, а вертикальну — підвести до крайньої точці границі «рідина—тверде» . 6.Повертаючи вертикальну нитку вимірювального пристрою до тих пір поки вона не займе положення дотичної до контуру краплі, виміряти величину крайового кута . 7.Для більшої точності провести 3 −5 вимірювань значень крайових кутів, поміщаючи краплю води на різні ділянки поверхні шліфа.
