Маслорозпилювач

Схема маслорозпилюючої установки: 1-кран, 2-вологовідділювач, 3-сушарка повітря, 4-регулятор тиску, 5-манометр, 6-маслорозпилювач, 7-обєкт змащування
Маслорозпилювач - пристрій, призначений для подачі мастильних матеріалів за допомогою потоку стисненого повітря до працюючих на високих швидкостях виконавчих механізмів пневматичних систем: пневмодвигунам, пневмоциліндрам, пневморозподілювачам. Ось ще одне визначення маслорозпилювача. Маслорозпилювач - пристрій, який використовується для подачі в пневматичний привід масла, розпиленого в повітряному потоці. Як правило, встановлюється після повітряного компресора, перед входом у пневматичний механізм, який потребує змащення.






Історія

Збільшення швидкості обертання валу, шпиннделя, підшипників та інших механізмів, які потребують змащення презвело до того, що стара система змащення виявилася не ефективною. Вона не забезпечувала консистентного змащення, підвищувалася температура масла внаслідок рідинного тертя. Ці чинники стали причиною винайдення технології розпилення масла за допомогою повітря. Маслорозпилювач був винайдений у 30-х роках минулого століття в Європі, виробником підшипників.

Конструкція

Креслення маслорозпилювача
Маслорозпилювач складається з корпусу поз.1, резервуара (стакан) для масла поз.2. У корпусі знаходиться регульований дросель поз.3 для подачі масла в повітряний потік, крапельниця для візуального контролю подачі масла, яка знаходиться під ковпачком поз.4. Для заливки масла в склянку служать пробки поз.5. Дросель встановлює необхідну величину подачі масла.











Принцип роботи

Принцип роботи маслорозпилювача

У Маслорозпилювач необхідно подавати повітря попередньо очищене від компресорного масла і вологи. На малюнку наводиться конструкція маслороспилювача. Якщо повітря подається на маслорозпилювач, а споживання повітря відсутнє то в порожнинах А і Б встановлюється рівний тиск. Маслорозпилювач при цьому не працює, розпилення масла не відбувається. З появою витрати повітря в маслорозпилювачі утворюються два повітряні потоки. Основний потік з входу, відгинаючи мембрану 6, проходить через вікна і надходить безпосередньо на вихід маслорозпилювача. Інша частина потоку проходить через отвір 7 обтікає сопло 8 і завдяки всмоктуючій дії основного потоку також надходить на вихід. При обтіканні сопла 8 допоміжний потік всмоктує через нього повітря з порожнини А, знижуючи в ній тиск. Під дією більш високого тиску порожнини Б (тиск в цій порожнині рівний магістральному) масло з стакана1 піднімається по трубці 9, проходить через зворотний клапан 5 і з входу 10 краплі падають в конічний отвір сопла 8. Частота падіння крапель при витраті повітря через маслорозпилювач регулюється дроселем 4, встановленому на лінії зв'яку між порожнинами А і Б. На частоту падіння крапель також впливає витрата повітря через маслорозпилювач і рівень масла в стакані.Для зменшення впливу витрати стислого повітря на інтенсивність падіння крапель масла використовується гнучка мембрана 6, яка автоматично регулює прохідний перетин через маслорозпипилювач, тим самим, підтримуючи необхідну швидкість потоку повітря в отворі 7. При падінні крапель із сопла 8 відбувається первинне розпорошення масла, і повітря з краплями масла захоплюється на вихід маслорозпилювача, де зустрічається з основним потоком повітря, це призводить до повторного розпилення масла, що дозволяє отримати дрібні краплі масла в повітрі. Якщо витрати повітря через маслорозпилювач немає, тиск у порожнинах А і Б зрівнюється, падіння крапель масла з сопла 10 припиняється. При цьому кульковий зворотний клапан 5 перешкоджає зниженню рівня масла в трубопроводі 9 (через вирівнювання тиску в порожнинах А і Б), через що подача масла на розпорошення починається відразу після виникнення витрати повітря через маслорозпилювач.