Основи теорії похибок

Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням. Студент: Ковальчук Л. Викладач: Назаревич О. Б. Термін до: 15 березня 2012 До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону.

{{{img}}}
Імя	Лариса
Прізвище	Ковальчук
По-батькові	Ярославівна
Факультет	ФІС
Група	СНм-51
Залікова книжка	СНм-11-232

Презентація доповіді на тему [Основи теорії похибок] є розміщеною в Репозиторії.

При розв‘язанні будь-якої математичної або інженерної задачі на ЕОМ числовий результат, як правило, не є точним, оскільки при постановці задачі і виконанні обчислень виникають похибки.

Похибка вимірювання (error of a measurement - англ.) - це відхилення результату вимірювання від істинного значення вимірюваної фізичної величини.

Джерела похибок

Джерелами похибок (помилок) при виконанні інженерних розрахунків та обчислень з використанням ЕОМ можуть бути:

1. Неточне відображення реальних процесів за допомогою математики.
2. Наближене значення величин, які входять в умову задачі, внаслідок їх неточного виміру.
3. Заміна нескінчених процесів, межами яких є шукані величини, кінцевою послідовністю дій.
4. Округлення вхідних даних, проміжних або кінцевих результатів.
5. Крім вказаних вище випадків, похибки можуть з’являтися в результаті дій над наближеними числами.
   

Класифікація похибок

І. За джерелами виникнення:

1. Методична — складова похибки вимірювання, обумовлена недосконалістю методу вимірювання або невідповідністю об'єкта вимірювання його моделі, прийнятій для вимірювання.
2. Інструментальна – складова похибки вимірювання, обумовлена властивостями засобу вимірювання. Ця похибка в свою чергу може містити кілька компонентів, зокрема, похибку засобу вимірювання та похибку обумовлену взаємодією засобу вимірювання з об'єктом вимірювання.
3. Суб’єктивна (Похибка оператора) – складова похибки вимірювання, обумовлена індивідуальними властивостями оператора.

ІІ. За формою або способом відображення кількісної оцінки:

1. Абсолютна – абсолютна величина різниці між точним числом А і його наближеним значенням а.
2. Відносна – відношення абсолютної похибки до модуля точного числа А.

ІІІ За закономірністю або характером змінювання:

1. Випадкова – складова загальної похибки вимірювання, яка змінюється випадковим чином (як за знаком, так і за величиною) під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.
2. Систематична – складова загальної похибки вимірювання, яка залишається постійною або закономірно змінюється під час повторних вимірювань однієї і тієї ж величини.