Відмінності між версіями «Кінематика рідин»

Рядок 7: Рядок 7:
  
 
[[Файл:D1.PNG]] (1.0)
 
[[Файл:D1.PNG]] (1.0)
 +
де ,u, v, w– проекції швидкості на декартові вісі координат;
 +
x, у, z – координати точок простору;

Версія за 18:21, 14 червня 2011

1. Методи вивчення руху рідини Кінематика рідини – розділ гідрогазодинаміки, в якому вивчаються лише геометричні властивості руху рідини. В силу цього всі основні виводи кінематики справедливі для любої рідини, як в’язкої, та і нев’язкої. В основу вивчення кінематики рідини покладені гіпотези про неперервність зміни кінематичних параметрів (швидкостей, прискорень). Тобто швидкість рідини передбачається неперервною функцією від координат, а отже такою, яку можна диференціювати. Для зручності досліджень любий рідинний об’єм представляють складеним із великої кількості рідинних частинок. У відповідності до цього до дослідження руху рідинної частинки можливий такий же підхід, як і до досліджень руху точки в механіці. Існують два основних метода дослідження кінематики рідини: метод Лагранжа і метод Ейлера. Переважне розповсюдження одержав метод Ейлера, згідно якого розглядається поле швидкостей в точках простору, занятого рідиною, що рухається. Поле швидкостей задається у вигляді

D1.PNG (1.0) де ,u, v, w– проекції швидкості на декартові вісі координат;

x, у, z – координати точок простору;