Відмінності між версіями «Формула Торрічеллі»

Рядок 33: Рядок 33:
  
 
З формули Торрічеллі виходить, що швидкість витікання рідини з отвору однакова для усіх рідин і залежить лише від висоти, з якою рідина опустилася. Вона виявляється рівній швидкості вільного падіння тіла з тієї ж висоти. Для реальних рідин швидкість буде менше, вона залежить від форми, розміру отвору і від в'язкості рідини.
 
З формули Торрічеллі виходить, що швидкість витікання рідини з отвору однакова для усіх рідин і залежить лише від висоти, з якою рідина опустилася. Вона виявляється рівній швидкості вільного падіння тіла з тієї ж висоти. Для реальних рідин швидкість буде менше, вона залежить від форми, розміру отвору і від в'язкості рідини.
 +
 +
== Формула Торрічеллі для в'язкої рідини ==
 +
 +
Дійсна ж швидкість витікання дещо відрізняється від швидкості, яка визначається формулою Торрічеллі: вона залежить від форми і розміру отвору, від [[в'язкість|в'язкості]] [[рідина|рідини]] та величини [[витрата|витрати]]. Для врахування цих обставин у формулу Торрічеллі вводять поправочний множник, що завжди менший від одиниці. Тоді формула набуває вигляду:
  
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==

Версія за 23:38, 26 квітня 2011

Біографія

Torricelli.jpg

Італійський математик і фізик Эванджелиста Торричелли народився у Фаэнце в небагатій сім'ї; виховувався у дядька, бенедиктинского ченця. Вчився в ієзуїтському коледжі, а потім отримав математичну освіту в Римі у б. Кастелли, друга і учня Г. Галілея. У 1641 р. Торричелли переїхав в Арчетри, де допомагав Галілею в обробці його праць. З 1642 р., після смерті Галілея, придворний математик великого герцога Тосканського і одночасно професор математики Флорентійського університету.

Найбільш відомі праці Торричелли в області пневматики і механіки. У 1643 р. він показав, що повітря має вагу і що насос не може витягнути воду на висоту більше 10 м. У 1644 р. розвинув теорію атмосферного тиску довів можливість отримання так званої "торічеллієвої порожнечі" (тим самим завдавши удару за арістотелівським твердженням "природа боїться порожнечі") і винайшов ртутний барометр. Виявив зміну висоти ртутного стовпа залежно від погодних умов пояснив вітер змінами атмосферного тиску. Відкриття і дослідження атмосферного тиску викликало великий резонанс серед учених-сучасників.

У своїй основній праці по механіці "Про рух тих, що вільно падають і кинутих важких тіл" (1641) Торричелли розвивав ідеї Галілея про рух, сформулював принцип руху центрів тяжіння, встановив параболичность траєкторії тіл, кинутих під кутом до горизонту довів інші теореми балістики. Торричелли заклав основи гідравліки, вивів формулу для швидкості витікання ідеальної рідини з посудини (формула Торричелли). Йому належать також роботи по математиці (зокрема, розвинув метод "неделимых") і балістиці удосконаленню оптичних приладів, шліфовці лінз. Удосконалив повітряний термоскоп Галілея, переробивши його в спиртовий термометр.

Доведення

Скористаємось рівнянням Бернуллі, записаним у вигляді:

74b39eda5b06625cf72598e69f4c6c20.png

де: V — швидкість руху рідини;

z — висота підняття рідини у розглядуваній точці відносно площини відліку (площини порівняння);
p — тиск у розглядуваній точці;
ρ — густина (питома маса) рідини.

Приймемо, що отвір знаходиться на висоті z = 0. У верхній частині бака, тиск p дорівнює атмосферному тиску і швидкістьV можна вважати нульовою, так як швидкість опускання рівня у баку значно менша, ніж швидкість витікання рідини з бака. На отворі, z=0 і тиск p знову ж таки рівний атмосферному. Тоді рівняння Бернуллі для двох перерізів: на поверхні рідини у баку і перерізу отвору з врахуванням зроблених вище допущень, запишуться:

5809fa1578e84623ac86f28a5e6cad28.png
02d4191b01f4d68c94dd06c3267431cc.png
536e2a05ad96193343b5f94520935a67.png

z відповідає h, обумовленому на початку, тому:

8996d6e842a53b7eccae14493f997f99.png
мал. 1

Застосуємо рівняння Бернулли до витікання рідини з невеликого отвору в широкій посудині. Виділимо трубку струму (мал. 1). У кожному перерізі швидкість і висоту над деяким початковим рівнем можна вважати постійною. Тиск в обох перерізах дорівнює атмосферному. Швидкість переміщення відкритої поверхні багато менше швидкості витікання рідини з отвору, тому можна вважати її рівною нулю. Ця формула називається формулою Торрічеллі і визначає швидкість витікання рідини з отвору. Вона отримана для ідеальної рідини.

Clip image106.gif

Тоді звідси Clip image108.gif, де Clip image110.gif. Ця формула називається формулою Торрічеллі і визначає швидкість витікання рідини з отвору. Вона отримана для ідеальної рідини.

З формули Торрічеллі виходить, що швидкість витікання рідини з отвору однакова для усіх рідин і залежить лише від висоти, з якою рідина опустилася. Вона виявляється рівній швидкості вільного падіння тіла з тієї ж висоти. Для реальних рідин швидкість буде менше, вона залежить від форми, розміру отвору і від в'язкості рідини.

Формула Торрічеллі для в'язкої рідини

Дійсна ж швидкість витікання дещо відрізняється від швидкості, яка визначається формулою Торрічеллі: вона залежить від форми і розміру отвору, від в'язкості рідини та величини витрати. Для врахування цих обставин у формулу Торрічеллі вводять поправочний множник, що завжди менший від одиниці. Тоді формула набуває вигляду:

Джерела

http://ido.tsu.ru/schools/physmat/data/res/mehanika/uchpos/text/6_4.html

http://ido.tsu.ru/schools/physmat/data/res/mehanika/uchpos/

http://www.physchem.chimfak.rsu.ru/Source/History/Persones/Torricelli.html

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%BB%D0%B0_%D0%A2%D0%BE%D1%80%D1%80%D1%96%D1%87%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D1%96