Відмінності між версіями «Статистичне спостереження»
Рядок 58: | Рядок 58: | ||
#Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна). Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер. | #Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна). Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер. | ||
#Спеціально організоване статистичне спостереженняпроводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги). | #Спеціально організоване статистичне спостереженняпроводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги). | ||
+ | |||
+ | ===Види і способи статистичного спостереження=== | ||
+ | |||
+ | Види статистичного спостереження. | ||
+ | |||
+ | - за часом проведення: одноразове, періодичне і поточне. | ||
+ | Поточне (безперервне) спостереження– спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів. | ||
+ | Одноразовііперіодичні спостереженнявідносяться до групи так званих переривчастих спостережень – коли факти реєструються в певні проміжки часу. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення, періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів. | ||
+ | |||
+ | - за охватом елементів сукупностіабоза повнотою охоплення одиниць спостереження: суцільне і несуцільне. | ||
+ | Суцільне спостереження– це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності. | ||
+ | Несуцільне спостереження– лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації. Несуцільне спостереження може бути: | ||
+ | а)вибірковим– таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково; | ||
+ | б)спостереження основного масиву– полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина. | ||
+ | в)монографічне спостереження– передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими. | ||
+ | г)анкетне спостереження– заключається в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається анкета) з проханням заповнити і повернути її. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Проте ступінь повернення анкет дуже низька: близько 40%. | ||
+ | |||
+ | Способи одержання інформації. | ||
+ | |||
+ | 1)Безпосередній облік фактів– використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів. | ||
+ | 2)Документальний– отримання інформації через документи первинного обліку; | ||
+ | 3)Опитування– інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання. | ||
+ | Опитування може бути: | ||
+ | - експедиційне (усне)– реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність; | ||
+ | - самореєстрація– респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок; | ||
+ | - кореспонденція– спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів. Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції; | ||
+ | - анкетне; | ||
+ | - явочне– респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів. | ||
+ | |||
+ | ===Помилки спостереження і контроль вірогідності за ними=== | ||
+ | |||
+ | Можуть бути помилками репрезентативності і помилками реєстрації. | ||
+ | Помилки репрезентативності– це помилки, пов'язані з неправильним вибором типових представників сукупності, тобто коли сукупність представлена нетиповими представниками. | ||
+ | Помилки реєстраціїбувають випадковими і систематичними. Систематичні помилки – це постійна зміна статистичних даних. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними. | ||
+ | |||
+ | Для запобігання помилкамперш за все здійснюється зовнішній контроль статистичного формуляру – правильність заповнення, відповідність даних запитанням тощо. Потім здійснюється логічний контроль – співставлення відповідей на взаємозв'язані питання. Потім проводиться арифметичний контроль – він дозволяє перевірити правильність кількості взаємозв'язаних одиниць сукупності. |
Версія за 11:23, 8 березня 2011
Нема | ||
Імя | Тарас | |
Прізвище | Лучків | |
По-батькові | Ігорович | |
Факультет | ФІС | |
Група | СН-51 | |
Залікова книжка | СН-10-061 |
Зміст
Суть та організаційні форми статистичного спостереження
Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Він є дуже важливим, бо від отриманих результатів буде залежати подальший хід дослідження. Інформація, отримана шляхом статистичного спостереження повинна:
- бути достовірною;
- носити масовий характер (значення повинні носити узагальнюючий характер на якомусь великому масиві, адже статистика – це спостереження саме за масовими явищами і процесами);
- бути порівняльною (вираженою в таких одиницях виміру, які роблять можливим її порівняння з аналогічною інформацією).
Статистична інформація – це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в процесі управління економікою. Статистична інформація – це первинний статистичний матеріал, який формується в процесі статистичного спостереження, групується, аналізується, узагальнюється і на основі якого робляться висновки.
Статистичне спостереження – це науково організований збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються в суспільстві.
Спостереження не завжди буває статистичним (наприклад, спостереження за якістю продукції на ринку не є статистичним). Спостереження буде статистичним тоді, коли:
- вивчаються статистичні закономірності (ті закономірності, які проявляються в масовому процесі у великої кількості одиниць сукупності)
- ведеться реєстрація фактів, які заносяться у відповідні документи і підлягають подальшому аналізу.
Отже можна доповнити, що статистичне спостереження повинно бути: масовим, планомірним, мати певний характер повторюваності (одноразовим, періодичним або систематичним).
План статистичного спостереження
Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. План статистичного спостереження містить дві частини:
1. Програмно-методологічна частина
Першим завданням у програмно-методологічній частині є мета дослідження. Далі необхідно визначити об'єкт дослідження(узагальнено можна сказати, що об'єктом статистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які мають досліджуватися). По-третє, визначається одиниця спостереження. Одиниця спостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації, за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані. Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки. Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення). Після визначення одиниці спостереження, переходимо до визначення програми – переліку питань або ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження. Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.
2. Організаційна частина
Ця частина вказує:
- місце де безпосередньо реєструються ознаки окремої одиниці сукупності в статистичних формах;
- час – це той час, до якого відносяться дані зібраної інформації (наприклад, сезон при дослідженні в сільському господарстві).
Важливість цього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайному стані; Час може бути об'єктивним і суб'єктивним. Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані. Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.
Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за 1998 рік, об'єктивний час:1.01.1998 – 31.12.1998, суб'єктивний час: 10.01.1999-17.01.1999 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу).
Існує також критичний момент спостереження – момент часу, на який припадає реєстрація відомостей.
Наприклад, при переписі населення у 1984 році реєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час, як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).
- хто буде проводити: органи державної статистики, окремі установи, інститути, лабораторії чи окремі люди; визначаються їх права і обов'язки);
- строк проведення – початок і кінець збору інформації;
- графік проведення;
- матеріально-технічну базу;
- форми, способи і види статистичного спостереження.
Існує дві форми статистичного спостереження:
- Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна). Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер.
- Спеціально організоване статистичне спостереженняпроводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги).
Види і способи статистичного спостереження
Види статистичного спостереження.
- за часом проведення: одноразове, періодичне і поточне. Поточне (безперервне) спостереження– спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів. Одноразовііперіодичні спостереженнявідносяться до групи так званих переривчастих спостережень – коли факти реєструються в певні проміжки часу. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення, періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів.
- за охватом елементів сукупностіабоза повнотою охоплення одиниць спостереження: суцільне і несуцільне. Суцільне спостереження– це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності. Несуцільне спостереження– лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації. Несуцільне спостереження може бути: а)вибірковим– таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково; б)спостереження основного масиву– полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина. в)монографічне спостереження– передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими. г)анкетне спостереження– заключається в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається анкета) з проханням заповнити і повернути її. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Проте ступінь повернення анкет дуже низька: близько 40%.
Способи одержання інформації.
1)Безпосередній облік фактів– використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів. 2)Документальний– отримання інформації через документи первинного обліку; 3)Опитування– інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання. Опитування може бути: - експедиційне (усне)– реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність; - самореєстрація– респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок; - кореспонденція– спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів. Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції; - анкетне; - явочне– респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів.
Помилки спостереження і контроль вірогідності за ними
Можуть бути помилками репрезентативності і помилками реєстрації. Помилки репрезентативності– це помилки, пов'язані з неправильним вибором типових представників сукупності, тобто коли сукупність представлена нетиповими представниками. Помилки реєстраціїбувають випадковими і систематичними. Систематичні помилки – це постійна зміна статистичних даних. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними.
Для запобігання помилкамперш за все здійснюється зовнішній контроль статистичного формуляру – правильність заповнення, відповідність даних запитанням тощо. Потім здійснюється логічний контроль – співставлення відповідей на взаємозв'язані питання. Потім проводиться арифметичний контроль – він дозволяє перевірити правильність кількості взаємозв'язаних одиниць сукупності.