Відмінності між версіями «Статистичне спостереження»

Рядок 58: Рядок 58:
 
#Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна). Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер.
 
#Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна). Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер.
 
#Спеціально організоване статистичне спостереженняпроводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги).
 
#Спеціально організоване статистичне спостереженняпроводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги).
 +
 +
===Види і способи статистичного спостереження===
 +
 +
Види статистичного спостереження.
 +
 +
- за часом проведення: одноразове, періодичне і поточне.
 +
Поточне (безперервне) спостереження– спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів.
 +
Одноразовііперіодичні спостереженнявідносяться до групи так званих переривчастих спостережень – коли факти реєструються в певні проміжки часу. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення, періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів.
 +
 +
- за охватом елементів сукупностіабоза повнотою охоплення одиниць спостереження: суцільне і несуцільне.
 +
Суцільне спостереження– це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності.
 +
Несуцільне спостереження– лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації. Несуцільне спостереження може бути:
 +
а)вибірковим– таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково;
 +
б)спостереження основного масиву– полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина.
 +
в)монографічне спостереження– передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими.
 +
г)анкетне спостереження– заключається в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається анкета) з проханням заповнити і повернути її. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Проте ступінь повернення анкет дуже низька: близько 40%.
 +
 +
Способи одержання інформації.
 +
 +
1)Безпосередній облік фактів– використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів.
 +
2)Документальний– отримання інформації через документи первинного обліку;
 +
3)Опитування– інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання.
 +
Опитування може бути:
 +
- експедиційне (усне)– реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність;
 +
- самореєстрація– респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок;
 +
- кореспонденція– спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів. Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції;
 +
- анкетне;
 +
- явочне– респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів.
 +
 +
===Помилки спостереження і контроль вірогідності за ними===
 +
 +
Можуть бути помилками репрезентативності і помилками реєстрації.
 +
Помилки репрезентативності– це помилки, пов'язані з неправильним вибором типових представників сукупності, тобто коли сукупність представлена нетиповими представниками.
 +
Помилки реєстраціїбувають випадковими і систематичними. Систематичні помилки – це постійна зміна статистичних даних. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними.
 +
 +
Для запобігання помилкамперш за все здійснюється зовнішній контроль статистичного формуляру – правильність заповнення, відповідність даних запитанням тощо. Потім здійснюється логічний контроль – співставлення відповідей на взаємозв'язані питання. Потім проводиться арифметичний контроль – він дозволяє перевірити правильність кількості взаємозв'язаних одиниць сукупності.

Версія за 11:23, 8 березня 2011

Нема
Імя Тарас
Прізвище Лучків
По-батькові Ігорович
Факультет ФІС
Група СН-51
Залікова книжка СН-10-061


Суть та організаційні форми статистичного спостереження

Статистичне спостереження є першим етапом статистичного дослідження. Він є дуже важливим, бо від отриманих результатів буде залежати подальший хід дослідження. Інформація, отримана шляхом статистичного спостереження повинна:

  1. бути достовірною;
  2. носити масовий характер (значення повинні носити узагальнюючий характер на якомусь великому масиві, адже статистика – це спостереження саме за масовими явищами і процесами);
  3. бути порівняльною (вираженою в таких одиницях виміру, які роблять можливим її порівняння з аналогічною інформацією).

Статистична інформація – це сукупність статистичних даних, що відображають соціально-економічні процеси і використовуються в процесі управління економікою. Статистична інформація – це первинний статистичний матеріал, який формується в процесі статистичного спостереження, групується, аналізується, узагальнюється і на основі якого робляться висновки.

Статистичне спостереження – це науково організований збір масових даних про явища та процеси, які відбуваються в суспільстві.

Спостереження не завжди буває статистичним (наприклад, спостереження за якістю продукції на ринку не є статистичним). Спостереження буде статистичним тоді, коли:

  1. вивчаються статистичні закономірності (ті закономірності, які проявляються в масовому процесі у великої кількості одиниць сукупності)
  2. ведеться реєстрація фактів, які заносяться у відповідні документи і підлягають подальшому аналізу.

Отже можна доповнити, що статистичне спостереження повинно бути: масовим, планомірним, мати певний характер повторюваності (одноразовим, періодичним або систематичним).

План статистичного спостереження

Будь-яке статистичне спостереження планується і проводиться за певним планом. План статистичного спостереження містить дві частини:

1. Програмно-методологічна частина

Першим завданням у програмно-методологічній частині є мета дослідження. Далі необхідно визначити об'єкт дослідження(узагальнено можна сказати, що об'єктом статистичного спостереження є суспільні явища і процеси, які мають досліджуватися). По-третє, визначається одиниця спостереження. Одиниця спостереження – це той первинний елемент об'єкту дослідження, який є носієм інформації, за допомогою якої збираються необхідні статистичні дані. Одиниці спостереження слід відрізняти від одиниці сукупності. Якщо одиниця спостереження – це носій інформації, то одиниця сукупності – це носій ознаки. Інколи вони співпадають (наприклад, перепис населення). Після визначення одиниці спостереження, переходимо до визначення програми – переліку питань або ознак, на які повинні бути отримані відповіді в процесі дослідження. Оформлюється цей перелік питань у вигляді бланку, формуляру чи анкети.

2. Організаційна частина

Ця частина вказує:

  • місце де безпосередньо реєструються ознаки окремої одиниці сукупності в статистичних формах;
  • час – це той час, до якого відносяться дані зібраної інформації (наприклад, сезон при дослідженні в сільському господарстві).

Важливість цього показника в тому, що ми маємо досліджувати об'єкт в його звичайному стані; Час може бути об'єктивним і суб'єктивним. Об'єктивний час – це момент чи період часу, до якого відносяться зібрані дані. Суб'єктивний час – це дата або період, протягом якого збирають дані.

Наприклад, при складанні платіжного балансу країни за 1998 рік, об'єктивний час:1.01.1998 – 31.12.1998, суб'єктивний час: 10.01.1999-17.01.1999 (якщо інформація збиралась у цей проміжок часу).

Існує також критичний момент спостереження – момент часу, на який припадає реєстрація відомостей.

Наприклад, при переписі населення у 1984 році реєстрація була проведена в ніч з 11 на 12 січня (критичний момент), в той час, як суб'єктивний час дорівнював 1 тижню (12 – 19 січня).

  • хто буде проводити: органи державної статистики, окремі установи, інститути, лабораторії чи окремі люди; визначаються їх права і обов'язки);
  • строк проведення – початок і кінець збору інформації;
  • графік проведення;
  • матеріально-технічну базу;
  • форми, способи і види статистичного спостереження.

Існує дві форми статистичного спостереження:

  1. Статистична звітність – це головна форма статистичного спостереження, за її допомогою статистичні органи отримують необхідні дані у вигляді звітних документів, які встановлюються законодавством. Ці дані можуть бути періодичними (річна, піврічна, квартальна, щомісячна, щотижнева, щоденна). Статистична звітність може бути загальнодержавна і відомча. Відомча звітність може мати окремі бланки, не схожі на загальнодержавні, носити закритий характер.
  2. Спеціально організоване статистичне спостереженняпроводиться з метою отримання додаткових даних чи відомостей, які відсутні в звітності, або з метою їх перевірки. Прикладом може бути перепис населення, перепис обладнання тощо. Популярності сьогодні набуває моніторинг – спеціально організоване статистичне спостереження за станом явищ, об'єктів і процесів сукупності, які характеризуються суспільно-політичними, суспільно-економічними індикаторами (переважно це ціни, індекси, рейтинги).

Види і способи статистичного спостереження

Види статистичного спостереження.

- за часом проведення: одноразове, періодичне і поточне. Поточне (безперервне) спостереження– спостереження, яке здійснюється в часі безперервно коли факти, події і явища реєструються в момент їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація шлюбів, розлучення інші операції органів запису громадських актів. Одноразовііперіодичні спостереженнявідносяться до групи так званих переривчастих спостережень – коли факти реєструються в певні проміжки часу. Прикладом одноразового спостереження може бути перепис населення, періодичного – перепис обладнання, залишків сировини і матеріалів.

- за охватом елементів сукупностіабоза повнотою охоплення одиниць спостереження: суцільне і несуцільне. Суцільне спостереження– це таке спостереження, при якому реєстрації підлягають всі одиниці сукупності. Несуцільне спостереження– лише певна частина одиниць сукупності підлягає реєстрації. Несуцільне спостереження може бути: а)вибірковим– таке спостереження, при якому сукупність фактів характеризується за деякою частиною, відібраною випадково; б)спостереження основного масиву– полягає в тому, що з усієї сукупності одиниць вивченню підлягає переважна їх частина. в)монографічне спостереження– передбачає детальний опис невеликої кількості або окремих одиниць сукупності, які можуть вважатися типовими. г)анкетне спостереження– заключається в тому, що певному колу осіб роздається (розсилається анкета) з проханням заповнити і повернути її. Анкетування носить добровільний характер, тому часто намагаються зацікавити респондента, щоб отримати від нього відповідь. Проте ступінь повернення анкет дуже низька: близько 40%.

Способи одержання інформації.

1)Безпосередній облік фактів– використовується тоді, коли ви маєте безпосередній доступ до фактів. 2)Документальний– отримання інформації через документи первинного обліку; 3)Опитування– інформація отримується у вигляді відповіді на поставлене запитання. Опитування може бути: - експедиційне (усне)– реєстратори заповнюють формуляри спостереження і водночас перевіряють правильність відповідей і їх вірогідність; - самореєстрація– респонденти самі записують відповіді в статистичних формулярах; недоліком такого способу є велика кількість помилок; - кореспонденція– спеціальні дописувачі заповнюють формуляри згідно з інструкцією і передають відомості до статистичних органів. Кореспонденти бувають добровільні чи платні. Прикладом може бути нагляд за якістю продукції; - анкетне; - явочне– респонденти самостійно з'являються до органів статистики і повідомляють дані про себе. Прикладом може бути постановка на облік у військкоматі, оформлення шлюбів.

Помилки спостереження і контроль вірогідності за ними

Можуть бути помилками репрезентативності і помилками реєстрації. Помилки репрезентативності– це помилки, пов'язані з неправильним вибором типових представників сукупності, тобто коли сукупність представлена нетиповими представниками. Помилки реєстраціїбувають випадковими і систематичними. Систематичні помилки – це постійна зміна статистичних даних. Систематичні помилки можуть бути навмисними і ненавмисними.

Для запобігання помилкамперш за все здійснюється зовнішній контроль статистичного формуляру – правильність заповнення, відповідність даних запитанням тощо. Потім здійснюється логічний контроль – співставлення відповідей на взаємозв'язані питання. Потім проводиться арифметичний контроль – він дозволяє перевірити правильність кількості взаємозв'язаних одиниць сукупності.