Відмінності між версіями «Комп'ютерно-інтегровані технології»
Shkod (обговорення • внесок) (→Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
− | '''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — | + | '''Комп'ютерно-інтегровані технології''' — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління. |
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва. | Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва. | ||
+ | [[Файл:Вигляд підприємства з кіт.jpg]] | ||
== Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій == | == Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій == |
Версія за 17:31, 12 лютого 2011
Комп'ютерно-інтегровані технології — технології виробництва, реалізовані з використанням комп'ютерного управління.
Основна мета Комп’ютерно-інтегрованих технологій(КІТ)
створення та експлуатація комп'ютерно-інтегрованих систем управління, які забезпечують розв'язання задач координації функціонування підсистем, використання інтелектуальних підсистем підтримки прийняття рішень на основі баз даних та знань і систем управління ними.
Такий характер діяльності вимагає оволодіння спеціальним програмним забезпеченням. В той же час, комп'ютерно-інтегровані технології тісно пов'язані з системами автоматичного керування та автоматизацією процесів у різних галузях промисловості та виробництва.
Характеристика задач програмного керування комп’ютерно-інтегрованих технологій
Задачі програмного керування, що реалізуються з використанням комп'ютерно-інтегрованих технологій, поділяються на:
- геометричні - керування формоутворенням;
- логічні - керування дискретною автоматикою верстату чи виробництва;
- технологічні - керування робочим процесом, характерні для адаптивних систем;
- термінальні - взаємодія з навколишнім середовищем: діалог, обмін інформацією з ЕОМ верхнього рівня.
Історія розвитку КІТ
Автоматизація процесів праці закономірно проходить ряд етапів: часткову механізацію, комплексну механізацію, часткову автоматизацію і комплексну або повну автоматизацію
- 1 покоління(1965-1975)- елементна база, дискретні напівпровідники, програмоносій магнітна стрічка(унітарний код БЦК-5), пристрої К-4МИ, К2П(ЗП), КПТ
- 2 покоління(1966-1982)- елементна база мікросхеми серії 155, 176, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), пристрої Н22, серія П
- 3 покоління(1977-1989)- елементна база ВІСи серії 589(програмна реалізація алгоритмів керування, зберіганя програм в пам'яті, розширення технологічних функцій) програмоносій восьмидоріжкова перфострічка
- 4 покоління(1985-1990)- блочне мультипроцесорне виконання, спеціалізовані ВІСи, мови високого рівня для програмування технологічних функцій, електроавтоматики, діалогу, програмоносій восьмидоріжкова перфострічка(код ISO-7 bit), можливість діалогового додавання програми зв'язку з ЕОМ.
- 5 покоління(1990-...)- промислові ПК, мультипроцесорні системи
На кожному з етапів розвитку науки та виробництва застосовувався певний підхід, пропонувалися відповідні конструктивні рішення й елемент. З позицій користувача кожне удосконалення було спрямоване, передусім, на підвищення рівня механізації й автоматизації виконання технічних операцій, які часто повторюються; на створення нових засобів введення та виведення даних; на збільшення обсягу нам'яті; на розробку нових носіїв інформації тощо.