Відмінності між версіями «Турбінні витратоміри»
Коваль (обговорення • внесок) |
Коваль (обговорення • внесок) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
== '''Призначення приладу''' == | == '''Призначення приладу''' == | ||
+ | [[Файл:Рис2.gif|400px|thumb|right|Рис.1 Загальна будова турбінного витратоміру.]] | ||
+ | Турбінні витратоміри служать для виміру потоку рідин широких меж в'язкості, калібруючи їх відповідно в’язкості. Вимір поширюється на вимірювання повної кількості рідини, що протікає по цьому поперечному перерізу. Турбінні витратоміри виготовляються з підшипниками ковзання, твердий сплав - тефлон і тому їх можна застосовувати для роботи з майже будь-якою речовиною, навіть із такою, яка здійснює сильний агресивний вплив. Також їх можна застосовувати у вибухонебезпечному середовищі завдяки іскробезпечному виконанню. | ||
− | |||
− | |||
== '''Конструкція приладу''' == | == '''Конструкція приладу''' == | ||
'''Загальна будова''' | '''Загальна будова''' | ||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
Принцип дії лічильників обидвох типів оснований на вимірюванні швидкості обертання турбіни під дією досліджуваного потоку. Для безперебійної їх роботи необхідна відсутність завихрень у потоці, що надходить на турбіну. Для цього використовують спеціальні випрямлячі струменя досліджуваної речовини, виконані у вигляді набору трубок або взаємоперпендикулярних схрещених пластин і вмонтованих по перерізу трубопроводу перед турбінкою та після неї. | Принцип дії лічильників обидвох типів оснований на вимірюванні швидкості обертання турбіни під дією досліджуваного потоку. Для безперебійної їх роботи необхідна відсутність завихрень у потоці, що надходить на турбіну. Для цього використовують спеціальні випрямлячі струменя досліджуваної речовини, виконані у вигляді набору трубок або взаємоперпендикулярних схрещених пластин і вмонтованих по перерізу трубопроводу перед турбінкою та після неї. | ||
Турбінні лічильники з механічним лічильним механізмом застосовують переважно для вимірювання витрат гарячої та холодної води і встановлюють на трубопроводах з приєднувальними розмірами понад 50 см. | Турбінні лічильники з механічним лічильним механізмом застосовують переважно для вимірювання витрат гарячої та холодної води і встановлюють на трубопроводах з приєднувальними розмірами понад 50 см. | ||
+ | |||
+ | [[Файл:Рис3.jpeg|700px|thumb|right|Рис.3 Різні типи турбін.]] | ||
+ | '''Різновиди турбінних перетворювачів''' | ||
+ | |||
+ | Різні типи турбін: | ||
+ | :* аксіальні при малому (а) і великому (б) діаметрах; | ||
+ | :* тангенціальні зі світловідбивними пластинками (в), | ||
+ | :* в багатоструменевих водолічильниках (г), | ||
+ | :* в одноструменевих водолічильниках з напівциліндричними лопостями (е) | ||
+ | :* і з лопостями напівшарової форми (ж) | ||
Рядок 40: | Рядок 50: | ||
Ідеальний турбінний лічильник не має сил опору, характеризується нескінченно тонкими лопатками турбіни, сумарна рушійна сила сконцентрована в середній точці радіуса, а також має рівномірний розподіл швидкості на лопаті в осьовому напрямку. | Ідеальний турбінний лічильник не має сил опору, характеризується нескінченно тонкими лопатками турбіни, сумарна рушійна сила сконцентрована в середній точці радіуса, а також має рівномірний розподіл швидкості на лопаті в осьовому напрямку. | ||
+ | == '''Витрата турбінного лічильника ''' == | ||
+ | |||
+ | Витратоміри (швидкісні лічильники рідини) характеризуються нижньою і верхньою межами вимірювання і номінальною витратою. Нижня межа вимірювання є мінімальною витратою, при якій прилад здатний вимірювати з допустимою похибкою. Верхня межа вимірювання є максимальною витратою, при якій забезпечується короткочасна робота лічильника (не більше однієї години на добу). Номінальна витрата є максимальна тривала витрата, при якій забезпечується допустима похибка, а втрата тиску не створює зусиль, що призводять до швидкого зносу деталей, які труться. | ||
+ | |||
+ | Мінімальна витрата турбінного лічильника зазвичай визначається серією випробувань при низькому тиску, щоб встановити витрату, при якій лічильник | ||
+ | досягає прийнятних показів (мінімальних, коли він уже є працездатним). Мінімальна витрата для будь-якого іншого тиску може бути знайдена шляхом | ||
+ | прирівнювання рушійних моментів при нових умовах до визначених при випробуваннях з врахуванням густини газу: | ||
+ | |||
+ | <math>формула1</math> | ||
+ | |||
+ | Оскільки <math>формула2</math> | ||
+ | |||
+ | де P B , P, K B , K – значення абсолютного тиску газу та коефіцієнта стисливості для умов випробування та експлуатації (нові умови) відповідно; q vB (min),q vmin – робоча | ||
+ | об’ємна витрата через турбінний лічильник для умов випробування та експлуатації (нові умови) відповідно. | ||
+ | |||
+ | Спільний розв’язок (1.1) і (1.2) дає <math>формула3</math> | ||
+ | |||
+ | Таким чином бачимо, що мінімальна робоча об’ємна витрата через турбінний лічильник змінюється як корінь квадратний з відношення тисків. Максимальна вимірювана робоча об’ємна витрата через турбінний лічильник визначається механічними і міцнісними властивостями турбіни, а також максимально можливим ударним навантаженням на її опори | ||
== '''Переваги та недоліки''' == | == '''Переваги та недоліки''' == |
Версія за 20:33, 26 квітня 2016
Зміст
Визначення
Турбінні витратоміри (лічильники) є приладами обробки сигналу, що широко використовуються в технології виробництва, дають можливість надійного, безперервного і точного виміру кількості рідин (або газу чи пари), що протікає в закритому трубопроводі, який знаходиться під тиском. Турбінні лічильники відносяться до класу тахометричних, загальною ознакою яких є обертання чутливого елементу (перетворювача) під дією рушійного моменту, який створюється потоком.
Призначення приладу
Турбінні витратоміри служать для виміру потоку рідин широких меж в'язкості, калібруючи їх відповідно в’язкості. Вимір поширюється на вимірювання повної кількості рідини, що протікає по цьому поперечному перерізу. Турбінні витратоміри виготовляються з підшипниками ковзання, твердий сплав - тефлон і тому їх можна застосовувати для роботи з майже будь-якою речовиною, навіть із такою, яка здійснює сильний агресивний вплив. Також їх можна застосовувати у вибухонебезпечному середовищі завдяки іскробезпечному виконанню.
Конструкція приладу
Загальна будова
Турбінний витратомір (рис.1) містить: корпус 1, калібрований канал 2, гідравлічну турбіну 3, підшипникові опори 4, магнітні вставки 5, турбулизирующий елемент 6, стяжні хомути 7, трубопровід 8, геркон 9, джерело харчування 10 і лічильник 11.
Турбінні витратоміри (лічильники) бувають двох типів: з аксіальною турбіною, вісь якої збігається з напрямком досліджуваного потоку і з'єднана передачею (3) з лічильником обертів (2), і з вертикальною турбіною - вісь якої безпосередньо зв'язана з лічильником обертів (3) (рис.2). Перша група лічильників застосовується для вимірювання малих, а друга — великих витрат продукції.
Принцип дії лічильників обидвох типів оснований на вимірюванні швидкості обертання турбіни під дією досліджуваного потоку. Для безперебійної їх роботи необхідна відсутність завихрень у потоці, що надходить на турбіну. Для цього використовують спеціальні випрямлячі струменя досліджуваної речовини, виконані у вигляді набору трубок або взаємоперпендикулярних схрещених пластин і вмонтованих по перерізу трубопроводу перед турбінкою та після неї. Турбінні лічильники з механічним лічильним механізмом застосовують переважно для вимірювання витрат гарячої та холодної води і встановлюють на трубопроводах з приєднувальними розмірами понад 50 см.
Різновиди турбінних перетворювачів
Різні типи турбін:
- аксіальні при малому (а) і великому (б) діаметрах;
- тангенціальні зі світловідбивними пластинками (в),
- в багатоструменевих водолічильниках (г),
- в одноструменевих водолічильниках з напівциліндричними лопостями (е)
- і з лопостями напівшарової форми (ж)
Принцип роботи приладу
Турбінний витратомір є приладом, що приймає швидкість рідини (або пари, газу), яка протікає через трубопровід. На шляху рідини (яка протікає по витратоміру) розташовано ходове колесо (ротор), число оборотів ротора пропорційно швидкості потоку. Швидкість обертання лопостей ротора сприймається індуктивним датчиком. При протіканні по обмотці електричного струму виникає електромагнітне поле, яке посилюється металевим осердям. Коли лопості турбінного колеса пронизують електромагнітне поле індуктивного датчика, електромагнітне поле посилюється, з'являється електромагнітний імпульс, який по лініях електричного зв'язку передається на вторинний прилад. Чим частіше швидкість потоку рідини, тим частіше з'являється електромагнітний імпульс. Для створення гальмівного моменту застосовують постійний магніт. Вторинний прилад налаштований на частоту електромагнітних імпульсів, генерованих індуктивним датчиком. Частота напруги, що відображається на вторинному приладі, пропорційна швидкості потоку вимірюваного середовища.
Типовий с з трьох основних вузлів:
- аеродинамічно збалансованої турбіни;
- корпусу;
- відлікового пристрою;
Розміри отворів для подачі рідини (газу) до турбіни розраховані так, щоб забезпечити необхідні швидкості потоків рідини (газу) в трубопроводі за максимальної витрати лічильника. Таким чином втрати тиску на лічильнику мінімальні. Проте, оскільки енергія обертання лопатей турбіни – це кінетична енергія потоку, то конструктивно отвори виконуються як направляючі для збільшення швидкості рідини (газу) і її дії на лопатки турбіни. Турбіна виконується з великим радіусом лопаток, щоб створити максимальну рушійну силу. Для конкретних умов експлуатації окремо виготовляють та проектують турбінний лічильник, чим забезпечується необхідна висока точність і діапазон вимірювання для конкретних завдань.
Ідеальний турбінний лічильник не має сил опору, характеризується нескінченно тонкими лопатками турбіни, сумарна рушійна сила сконцентрована в середній точці радіуса, а також має рівномірний розподіл швидкості на лопаті в осьовому напрямку.
Витрата турбінного лічильника
Витратоміри (швидкісні лічильники рідини) характеризуються нижньою і верхньою межами вимірювання і номінальною витратою. Нижня межа вимірювання є мінімальною витратою, при якій прилад здатний вимірювати з допустимою похибкою. Верхня межа вимірювання є максимальною витратою, при якій забезпечується короткочасна робота лічильника (не більше однієї години на добу). Номінальна витрата є максимальна тривала витрата, при якій забезпечується допустима похибка, а втрата тиску не створює зусиль, що призводять до швидкого зносу деталей, які труться.
Мінімальна витрата турбінного лічильника зазвичай визначається серією випробувань при низькому тиску, щоб встановити витрату, при якій лічильник досягає прийнятних показів (мінімальних, коли він уже є працездатним). Мінімальна витрата для будь-якого іншого тиску може бути знайдена шляхом прирівнювання рушійних моментів при нових умовах до визначених при випробуваннях з врахуванням густини газу:
[math]формула1[/math]
Оскільки [math]формула2[/math]
де P B , P, K B , K – значення абсолютного тиску газу та коефіцієнта стисливості для умов випробування та експлуатації (нові умови) відповідно; q vB (min),q vmin – робоча об’ємна витрата через турбінний лічильник для умов випробування та експлуатації (нові умови) відповідно.
Спільний розв’язок (1.1) і (1.2) дає [math]формула3[/math]
Таким чином бачимо, що мінімальна робоча об’ємна витрата через турбінний лічильник змінюється як корінь квадратний з відношення тисків. Максимальна вимірювана робоча об’ємна витрата через турбінний лічильник визначається механічними і міцнісними властивостями турбіни, а також максимально можливим ударним навантаженням на її опори
Переваги та недоліки
Тахометричні (турбінні) витратоміри відносяться до найбільш точних приладів для вимірювання витрати рідини. Похибка цих приладів складає 0,5 1,0%.
До переваг приладів даного типу можна віднести:
- простоту конструкції;
- високу чутливість;
- можливість вимірювання великих і малих витрат.
Істотними недоліками таких приладів є:
- зношування;
- опір;
- необхідність індивідуальної градуйовки за допомогою градуйованих витратомірних установок.
Головна сфера застосування турбінних витратомірів :
- - в нафтовій промисловості сира нафта, рафіновані готові і напівготові продукти;
- - в хімічній промисловості фарби, лаки, розчинники, розчинники;
- - в машинобудівній промисловості і електроцентралях вода, паливна олія;
- - в харчовій промисловості пиво, вино, молоко, дистилятори, фруктові соки, рослинна олія, оцет і так далі.