Альберт Бец

Альберт Іоган Бец народився 25.12.1985 році. Альберт Іоган Бетц був німецьким вченим, який все своє життя був винахідником.

У 1910 році він закінчив ,як військово –морський інженер Берлінску технічну школу . В 1911 Beц став дослідником в університеті лабораторії аеродинаміки Геттінген, де Альберт Іоган був нагороджений званням доктора філософії , у 1919 році за його роботу над 'пропеллерами судна з мінімальною втратою енергії'. У 1920 році була написана газета «Das Maximum der theoretisch möglichen Ausnutzung des Windes durch Windmotoren» («Теоретична межа для кращого використання Вітряних двигунів  ») .Його роботи були засновані на більш ранніх досліджень Фредериком Ланчестером, який включив перший повний опис ліфта і опору. Формулювання було дуже важке і мусило чекати версії Людвига Прандтля,чим стати скоріше в користі .Закон Беца говорить , що, не залежно від дизайну вітряного двигуна, тільки 16/27 (або 59%) кінетічної энергії вітра може бути перетворена в механічну энергію. Його книга була написана «Luft-Energie und ihre Ausnutzung durch Windmühlen» («Энергия вітра і його використання Вітряками »).

У 1926 році він був призначений учителем в Геттингені.У 1936 йшов по слідах за Людвигом Прандтлем як за директором Aerodynamische Versuchsanstalt(АВА, лабораторія аэродинаміки), позиція, яку він заняв до 1956 року.

У час Другої Світової війни він розвинув стріловідні крила Messerschmidt, і також інші військові препарати для військово–повітряних сил. На початку 1945 він брав участь в эвакуації Z4 (компь'ютер) в АВУ З 1947 до 1956 він також був головою винахідником гідродинаміки в Інституті Макса Планка.

Бец докладно досліджував систему вихорів, що утворюють слід пропелера, і на базі вихрової теорії визначив мінімум потрібної потужності і найвигідніший розподіл навантажень гвинта. Прандтль в додатку до статті Беца вказав спосіб введення наближеною поправки, яка в рамках дискової теорії враховує кінцевий ефект - вплив числа лопатей на розподіл завантаженості гвинта. Пістолезі виконав роботу, яка стала подальшим розвитком вихровий теорії. Голдстейн більш строго розглянув вихровий слід пропелера з кінцевим числом лопатей. Бец винайшов, що якщо продовжувати електроліз під дією намагнічення сили, то інтенсивність намагніченості послідовно осаждаемого заліза буде зменшуватися. Бец[ вивів формулу більш наочним шляхом.

Бец вказуює, що з хлорованих фенолів це з'єднання застосовується найбільш часто або окремо, або в комбінації з сіллю трихлор-фенолу. Він вважає, що спільне використання цих двох з'єднань дає кращі результати, ніж кожного з них у роздільности і що введення іона металу,наприклад міді або цинку, помітно поліпшує біоцидної властивості. Ця задача вперше була вирішена Мунком; пізніше Бец дав більш просте рішення. У 1952- 1953 р. працівники промислу Південний Аламишік Г. Е. Бец, P. С. Волинчік і А. С. Садовін розробили і виготовили апаратуру, а потім змонтували системутелемеханізації нафтового промислу.

Було дано теоретичне обгрунтування емпіричного твердження (Беца - Петерсона, . Це вказує на можливість математичного опису кавітаційних течій з допомогою вирішення крайової задачі Гельмгольца -Бріллюена.

Багато явищ були встановлені напівкількісний в класичних дослідженнях Гунтер Шульце і Беца особливо для алюмінію і танталу.

Отримані ним точні дані узгоджуються в загальному з даними Гунтер-Шульц і Бетца, представленими у вигляді експоненційної залежності між іонним струмом і напругою поля. Однак значення параметрів в даному випадку абсолютно інші: AI 10 - 18 а /см2 Bt 10 - 6 см /в. З його результатів випливає, що висота і напівширина енергетичного бар'єру для рухомого іона із зарядом Зе рівні відповідно 155 ев і 25 А. Він вважає, що бар'єр локалізований на межі розділу, оскільки плівковий бар'єр в катіонно-дефектної А12О3 повинен бути порівняно невеликим за аналогією з бар'єром у катіонко-дефектної Ag2HgJ4. Враховуючи, що величина питомого опору А12О3 на багато порядків вище, ніж Ag2HgJ4 і іонна провідність спостерігається тільки в сильному полі, цей аргумент, очевидно, слід вважати помилковим.

В тонких шарах, вільних відпір, при дуже низької провідності, часто виникають надзвичайно високі напруженості полів. Відомі дослідження Гюнтершульца і Беца по скачках потенціалу в найтонших пасивуючих шарах, що утворюються анодно на алюмінії. Інші метали, такі як Ti, Zr, Та теж виявляють високі різниці потенціалів в шарах опадів. Анодне виділення кисню на них починається з помітною швидкістю не при -[- 1 6-і 1 8 в відносно водородного электрода, а тільки при 100 або 200 Вільні електрони мають пройти дуже високий опір шару ,що при видимих щільності струму оміческа поляризация доходить більше 100 в .Не дивлячись на це , на границах фаз металл /слой и слой /электроліт можуть становити рівноваги.І тут величина омічної поляризаціїне впливає на електродні процеси на границях фаз.

Вітряна турбіна не може повністю перетворити силу вітра в механічну енергії обертання Німецький фізик Альберт Бец в 1920 році вичислив оптимальну силу вітру для ідеального вітряка .При цьому він мав просте міркуванню відбір напруги достигає за рахунок скорості потока. Якщо вітер не буде сповільнюватись , тоді ми не можемо використати його силу,коли він дуже сповільниться,то буде зменшуватись витрати що призведе до екстремальної нагоди до застопорення вітряка.

Бец прийшов до висновку що оптимальний відбір напруги можливий, якщо швидкість вітру після плоскості ротора буде складати тільки третину від скорості до цієї плоскостиі.

Підпис під зображенням

При цьому відношенні аэродинаміческий ККД, коэффіціент використаної сили Ср рівний 16/27=0,59. Таким чином, при прохожденні вітра через ідеальну турбіну, можна відібрати максимум 59% напруги. Цей коефіцієнт сили використовується тільки до турбіні принципом під’ємної сили. . Для турбін, використаних принципом опору ,він становить максимум 0,19.Таким чином, максимальна напруга ,яку ми відбираємо у вітру становить

[math]{P_{Betz}} = \frac{{16}}{{27}} \cdot \rho \cdot \frac{1}{2} \cdot {v^3} \cdot \left( {\pi \cdot {R^2}} \right)[/math]

Альберт Іоган Бец займався крім дослідження проблеми використаної енергії вітру , проблеми механіки пружної і не пружної рідини, теорію подібності і теорію крила. Вивчав вплив турбулентності на несущі поверхності літака .Закон Беца означає,що вітряна турбіна ніколи не може мати ККД більше як 59,3 %. Цей закон можно об’яснити так .що коли вся енергія яка потрапляє від руху вітру в портрібну енергію , тоді швидкість вітру в кінці буде рівна нулю. Але якщо вітер зупинився на виході із турбіни, тоді свіжий вітер не може потрапити в турбину — вона буде заблокірована. Для того, щоб вітер продовжував рухатися через турбіну і в результаті получити энергію, необхідно в самій турбіні. Тоді там повинна бути межа эффективності вітрової турбіни — закон Беца рівний 59,3 %.

Він був великим дядею автора Альфреда Дж. Беца із Філадельфії і мав великого племінника Владимира Алексеевича Беца винахідник пірамідальної клітки.

Beц був нагороджений медаллю Карла Фридриха Гаусса західно-німецькій Академії Науки в 1965. Він все своє життя був винахідником . В честь Беца назвали вулиці в Мюнхені і у Гамбурзі. Його власний дім в Геттингені використовується , як музей. Бец прожив 82 роки і помер 16.04.1968 року . Він все своє життя любив проводити дослідження і запроваджувати його в життя ,щоб його дослідження приносили людям користь.

Використана література

1.Максимальної потужності, IEEE Power Electronics та Конференцією з Контролю за Рухом, 2006. 2.Ахмед Н.Е., Миятаки, M. Автономна Гібридна Система Покоління, Об'єднуюча Сонячний Фотогальванічний і Вітряний двигун з Простим Контролем за прослеживании Пункту 3.Історія веб-сайту Авіації включає зображення Betz, Prandtl і їх роботи.