Відмінності між версіями «Сила опору середовища»
Коваль (обговорення • внесок) |
Коваль (обговорення • внесок) |
||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[[Файл:1.png|200px|thumb|right|Рис.1 Чотири сили, що діють на літак.]] | [[Файл:1.png|200px|thumb|right|Рис.1 Чотири сили, що діють на літак.]] | ||
− | Сила опору середовища — сила, що діє на тіло, яке рухається в рідині або газі і обумовлюється дією сили в'язкості і сили лобового опору. Сумарну силу, яка діє на тіло, часто позначають як силу опору середовища. Напрямок сили опору завжди протилежний до напрямку вектора швидкості. | + | :Сила опору середовища — сила, що діє на тіло, яке рухається в рідині або газі і обумовлюється дією сили в'язкості і сили лобового опору. Сумарну силу, яка діє на тіло, часто позначають як силу опору середовища. Напрямок сили опору завжди протилежний до напрямку вектора швидкості. |
+ | |||
Іншими словами: Опір середовища – оточуючий рухоме тіло, являє собою сукупність сил, протидіючих руху тіла і утворюваних ударами частинок середовища і тертям їх об поверхню тіла. | Іншими словами: Опір середовища – оточуючий рухоме тіло, являє собою сукупність сил, протидіючих руху тіла і утворюваних ударами частинок середовища і тертям їх об поверхню тіла. | ||
==Залежність опору середовища== | ==Залежність опору середовища== | ||
+ | |||
Опір повітря залежить від таких факторів: | Опір повітря залежить від таких факторів: | ||
− | + | 1) '''РОЗМІР''' рухомого предмета. | |
− | + | :Великий об'єкт, очевидно, отримає більший опір, ніж маленький.(див. рис.2) [[Файл:2.png|200px|thumb|right|Рис.2]] | |
[[Файл:3.png|200px|thumb|right|Рис.3]] | [[Файл:3.png|200px|thumb|right|Рис.3]] | ||
− | + | ||
− | + | 2) '''ФОРМА''' рухомого тіла. | |
− | Залежність сили опору від форми тіла характеризують спеціальним терміном – обтічність. Форму, при якій сила опору набуває меншого значення, називають більш обтічною. Саме такі форми намагаються надавати транспортним засобам, снарядам і кулям у вогнепальній зброї та ракетам. | + | |
+ | :Плоска пластина певної площі буде надавати набагато більший опір вітру, ніж обтічне тіло (форма краплі), що має ту ж площу перетину для такого ж вітру. (див рис.3) .Круглий предмет знаходиться десь посередині. | ||
+ | :Залежність сили опору від форми тіла характеризують спеціальним терміном – ''обтічність''. Форму, при якій сила опору набуває меншого значення, називають більш обтічною. Саме такі форми намагаються надавати транспортним засобам, снарядам і кулям у вогнепальній зброї та ракетам. | ||
[[Файл:4.png|200px|thumb|right|Рис.4 Залежність коефіцієнту опору від форми тіла]] | [[Файл:4.png|200px|thumb|right|Рис.4 Залежність коефіцієнту опору від форми тіла]] | ||
+ | |||
+ | :У сучасній техніці обтічність тіл дослід¬жують у спеціальних установках – аеродинамічних трубах, де руха-ється не саме тіло (або його фізична модель), а повітря. Обтічність водних засобів досліджують у випробувальних каналах. | ||
+ | :Ми вимірюємо цей фактор, використовуючи Коефіцієнт Опору. Він береться рівним 1,0 для плоскої пластини, а потім визначається експериментально для інших форм в аеродинамічній трубі. (Рис.4) | ||
+ | |||
+ | 3) '''ШВИДКІСТЬ''' руху тіла. | ||
+ | |||
+ | :Спеціально проведені дослідження показують, що модуль сили опору залежить від швидкості руху: за малих швидкостей він пропорційний швидкості (Fc=-k1*v), а при великих швидкостях він пропорційний квадратові швидкості. (Fc=-k2*v2) | ||
+ | :Великою чи малою є деяка певна швидкість, значною мірою залежить від форми та розмірів тіла, а також від фізичних властивостей середовища. Тому може статися так, що одну й ту саму швидкість за одних умов слід вважати малою, а за інших – великою. | ||
+ | |||
+ | :Приблизний характер залежності сили опору від швидкості показаний на рис.5. Якщо тіло нерухомо щодо середовища, то сила опору дорівнює нулю. Зі збільшенням відносної швидкості сила опору спочатку росте повільно, а потім все швидше і швидше. | ||
Рядок 34: | Рядок 48: | ||
% aaWcbeqaaiaaikdaaaGccaWGWbaabaGaaGOmaaaaaaa!4286! | % aaWcbeqaaiaaikdaaaGccaWGWbaabaGaaGOmaaaaaaa!4286! | ||
$F = \xi \cdot S \cdot \frac{{{V^2}p}}{2}$</math> | $F = \xi \cdot S \cdot \frac{{{V^2}p}}{2}$</math> | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
− | У випадку кульовоїго тіла: <math>% MathType!MTEF!2!1!+- | + | де ξ– коефіцієнт опору середовища |
+ | |||
+ | :S – площа перерізу тіла, перпендикулярного направленню руху,(м2); | ||
+ | |||
+ | :V – швидкість руху тіла, (м/с); | ||
+ | |||
+ | :p – густина газу, (кг/м3). | ||
+ | |||
+ | |||
+ | У випадку кульовоїго тіла: <math>% MathType!MTEF!2!1!+- | ||
% feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn | % feaagKart1ev2aaatCvAUfeBSjuyZL2yd9gzLbvyNv2CaerbuLwBLn | ||
% hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr | % hiov2DGi1BTfMBaeXatLxBI9gBaerbd9wDYLwzYbItLDharqqtubsr |
Версія за 19:31, 27 листопада 2015
Визначення
- Сила опору середовища — сила, що діє на тіло, яке рухається в рідині або газі і обумовлюється дією сили в'язкості і сили лобового опору. Сумарну силу, яка діє на тіло, часто позначають як силу опору середовища. Напрямок сили опору завжди протилежний до напрямку вектора швидкості.
Іншими словами: Опір середовища – оточуючий рухоме тіло, являє собою сукупність сил, протидіючих руху тіла і утворюваних ударами частинок середовища і тертям їх об поверхню тіла.
Залежність опору середовища
Опір повітря залежить від таких факторів:
1) РОЗМІР рухомого предмета.
- Великий об'єкт, очевидно, отримає більший опір, ніж маленький.(див. рис.2)
2) ФОРМА рухомого тіла.
- Плоска пластина певної площі буде надавати набагато більший опір вітру, ніж обтічне тіло (форма краплі), що має ту ж площу перетину для такого ж вітру. (див рис.3) .Круглий предмет знаходиться десь посередині.
- Залежність сили опору від форми тіла характеризують спеціальним терміном – обтічність. Форму, при якій сила опору набуває меншого значення, називають більш обтічною. Саме такі форми намагаються надавати транспортним засобам, снарядам і кулям у вогнепальній зброї та ракетам.
- У сучасній техніці обтічність тіл дослід¬жують у спеціальних установках – аеродинамічних трубах, де руха-ється не саме тіло (або його фізична модель), а повітря. Обтічність водних засобів досліджують у випробувальних каналах.
- Ми вимірюємо цей фактор, використовуючи Коефіцієнт Опору. Він береться рівним 1,0 для плоскої пластини, а потім визначається експериментально для інших форм в аеродинамічній трубі. (Рис.4)
3) ШВИДКІСТЬ руху тіла.
- Спеціально проведені дослідження показують, що модуль сили опору залежить від швидкості руху: за малих швидкостей він пропорційний швидкості (Fc=-k1*v), а при великих швидкостях він пропорційний квадратові швидкості. (Fc=-k2*v2)
- Великою чи малою є деяка певна швидкість, значною мірою залежить від форми та розмірів тіла, а також від фізичних властивостей середовища. Тому може статися так, що одну й ту саму швидкість за одних умов слід вважати малою, а за інших – великою.
- Приблизний характер залежності сили опору від швидкості показаний на рис.5. Якщо тіло нерухомо щодо середовища, то сила опору дорівнює нулю. Зі збільшенням відносної швидкості сила опору спочатку росте повільно, а потім все швидше і швидше.
Розрахунок
Сила опору, що діє на тіло при його русі може бути виражена рівнянням: [math]F = \xi \cdot S \cdot \frac{{{V^2}p}}{2}[/math]
де ξ– коефіцієнт опору середовища
- S – площа перерізу тіла, перпендикулярного направленню руху,(м2);
- V – швидкість руху тіла, (м/с);
- p – густина газу, (кг/м3).
У випадку кульовоїго тіла: [math]S = \pi {d^2}/4[/math] де dч – діаметр частинки, (м).
Отримуємо рівняння: [math]F = \xi \frac{{\pi {d^2}}}{8}{V^2}p[/math]