Бібліографічний опис

Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину чи групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні (детальніше про біб-опис на Вікіпедії).

ДСТУ ГОСТ 7.1:2006

Діючий стандарт

Згідно з Указом Держкомітету України з питань технічного регулювання і споживчої політики від 10.11.2006 р. No 322 з 1 липня 2007 року в Україні діє міждержавний стандарт ДСТУ 7.1:2006 „Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис, бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”.

Основні відмінності

За новими правилами для розрізнення граматичної і приписаної пунктуації (тобто розділових знаків між зонами бібліографічного опису та їх елементами) застосовують проміжок в один друкований знак до і після приписаного знака. Виняток становлять: крапка і кома – проміжки ставлять тільки після них, а також квадратні і круглі дужки, які виділяються проміжками лише ззовні, напр.:

[та ін.]

(Життя славетних)

У новому стандарті змінено правила вживання великої та малої літер. Перші слова відомостей, що відносяться до зони назви та відомостей про відповідальність, записуються з малої літери, якщо вони не є власними назвами, першими словами назви чи цитатами. Винятком є загальне позначення матеріалу та будь-які назви у всіх зонах опису, напр.:

Українські Січові Стрільці [Текст] / [Наук. т-во ім. Шевченка у Львові]. – [Репр. вид. за оригіналом ювіл. вид. 1935 р. / ред. нового вид. Олег Романів]. – Львів : НТШ, 2005. – 160 с. : фотогр. – ISBN 906-7155-95-4.

З великої літери розпочинається кожна зона опису, яка виділяється крапкою й тире.

У ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 розширився набір обов’язкових елементів бібліографічного опису. Статусу обов’язкових набули:

• перші відомості про відповідальність в усіх зонах (зоні назви та відомостей про відповідальність, зоні видання, серії);
• додаткові відомості про видання;
• ім’я видавця, розповсюджувача тощо;
• основна назва серії та підсерії;
• міжнародний стандартний номер серійного видання, що був наданий серії чи підсерії (ISSN);
• номер випуску серії чи підсерії;
• окремі примітки в описі певних видів документів (в описі електронних ресурсів – примітки про джерело основної назви).

До зони назви і відомостей про відповідальність уперше введено новий факультативний елемент – загальне позначення матеріалу, який доцільно подавати в описі документів різних видів, напр.:

[Електронний ресурс], [Рукопис], [Образотворчий матеріал], [Ноти], [Карти].

Якщо в конкретному інформаційному масиві переважають документи одного виду, загальне позначення матеріалу може бути випущеним, напр.:
[Текст] – в описах текстових видань.

Особливу увагу слід звернути на зміни у відомостях про відповідальність. У новому стандарті, за міжнародною практикою бібліографічних записів, у заголовках творів одного, двох і трьох авторів зазначається ім’я першої особи без слів „та ін.” Причому, воно обов’язково повторюється у зоні відповідальності за видання у точності до форми запису на титульному аркуші. Бібліографічний опис повинен відображати повну інформацію про авторів і вказувати на ступінь їхньої відповідальності за документ.

У зоні видання — відомості про видання, додаткові відомості про видання (репринтне, стереотипне, доповнене, виправлене тощо) та перші відомості про відповідальність, що відносяться до конкретного зміненого видання, є обов’язковими елементами, напр.:

. – Вид. 3-тє, випр. / О. А. Юркевич

. – 2-ге вид. допов.

. – Репр. вид. 1925 р.

Відомості, не зазначені на титулі, наводяться у квадратних дужках (крім зони ISBN), напр.:

/ [голов. ред. В. Пилипенко]

[б. м.] (без місця)

За правилами нового стандарту у вихідних відомостях подається ім’я видавця (якщо такий елемент наведений у джерелі інформації) та відтворюється в описі у тій же формі та відмінку, напр.:

Львів : ПП Циганчук

К. : Основи / Соломії Павличко

Рік видання наводиться обов’язково, навіть тоді, коли відомості про нього відсутні. У такому випадку встановлюють приблизну дату і зазначають її в квадратних дужках зі знаком запитання, напр.:

[1951?]

Кількісну характеристику подають тими цифрами (римськими чи арабськими), які використані у документі. Невраховані аркуші перераховують і записують арабськими цифрами у квадратних дужках після сторінок через кому, напр.:

. – ХXV, 190, [2] с. : іл.

У зоні серії обов’язковими є назва серії та підсерії, Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN), номер випуску серії та підсерії.

Інформацію про документ, яка не була наведена в інших елементах опису, подають у зоні приміток. Бібліограф формулює її самостійно або запозичує з іншого джерела інформації. У зоні приміток квадратні дужки не застосовуються.

Приклади бібліографічного опису

Неопубліковані матеріали

Звіт

…

Дисертація

…

Автореферат дисертації

…

Нормативні акти

• Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання [Текст] : (ГОСТ 7.1—2003, IDT) : ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. — Чинний з 2007—07—01. — К. : Держспоживстандарт України, 2007. — ІІІ, ІІІ, 47 с. ; 29 см. —

Керівництва

…

Посилання

• Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Основні відмінності від ГОСТ 7.1.—84 (Книжкова палата України)
• Вікіпедія: Посилання на джерела
• Вікіпедія: Шаблони/Бібліографія