Відмінності між версіями «Сили поверхневого натягу»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:капля.jpg|thumb|Краплина роси на листку має майже сферичну форму]] | [[Файл:капля.jpg|thumb|Краплина роси на листку має майже сферичну форму]] | ||
− | [[Файл: | + | [[Файл:монета на воді.jpg|thumb|Монета, що лежить на воді в силу поверхневого натягу]] |
Поверхневий натяг має подвійний фізичний зміст - енергетичний (термодинамічний) і силовий (механічний). | Поверхневий натяг має подвійний фізичний зміст - енергетичний (термодинамічний) і силовий (механічний). |
Версія за 20:38, 7 травня 2012
Поверхневий натяг має подвійний фізичний зміст - енергетичний (термодинамічний) і силовий (механічний).
Енергетичне (термодинамічне) визначення: поверхневий натяг - це питома робота збільшення поверхні при її розтягуванні за умови сталості температури.
Силове (механічне) визначення: поверхневий натяг - це сила, що діє на одиницю довжини лінії, яка обмежує поверхню рідини.
Сила поверхневого натягу спрямована по дотичній до поверхні рідини, перпендикулярно до ділянки контура, на який вона діє і пропорційна довжині цієї ділянки. Коефіцієнт пропорційності γ - сила, яка припадає на одиницю довжини контуру - називається коефіцієнтом поверхневого натягу. Він вимірюється в (ньютонах на метр) Н/м.Але більш правильно дати визначення поверхневого натягу, як енергії (Дж) на розрив одиниці поверхні (м ).
Для зменшення сил поверхневого натягу використовуються поверхнево-активні речовини.
Зміст
Тиск під викривленою поверхнею
Поверхневий натяг призводить до появи додаткового тиску під викривленою поверхнею рідини. Цей тиск визначається рівнянням Юнга-Лапласа
- [math]\Delta P = \sigma \left(\frac{1}{R_x} + \frac{1}{R_y} \right)[/math],
де [math]R_x[/math] і [math]R_y[/math] — два локальні радіуси кривизни поверхні, [math]\sigma[/math] — коефіцієнт поверхневого натягу.
Термодинаміка
Робота, необхідна для збільшення поверхні рідини:
- [math]\ dA \ = \ \sigma dS[/math]
Зміна вільної енергії дорівнює роботі, виконаній над тілом при ізотермічному процесі. Звідти при постійних температурі та тиску, маємо
- [math]\sigma = \left( \frac{\partial F}{\partial S} \right)_{T,P}[/math]
де [math]\ F[/math] є вільною енергію, а [math]\ S[/math] є площею поверхні.
Вільна енергія визначається з рівняння [math]\ F \ = \ H \ - \ TE[/math], де [math]\ H[/math] це — ентальпія та [math]\ E[/math] це — ентропія. З цього ми можемо отримати значення частинної похідної ентропії по температурі:
- [math]\left( \frac{\partial S}{\partial T} \right)_{S,P}=-E^{S}[/math]
Бачимо, що поверхнева енергія (на відміну від вільної поверхневої енергії) залежить не лише від коефіцієнту поверхневого натягу, а також від його похідної за температурою. Це видно у рівнянні:
- [math]H^S\ =\ \sigma - T \left( \frac {\partial \sigma}{\partial T} \right)_P[/math]
Таблиця сили поверхневого натягу для різних рідин
Дані наведені у дин/см = 10-3 Н/м (при температурі 20 °C)
- Азотна кислота 70% 59,4
- Анілін 42,9
- Ацетон 23,7
- Бензол 29,0
- Вода 72,86
- Гліцерин 59,4
- Нафта 26
- Ртуть 465
- Сірчана кислота 85% 57,4
- Етиловий спирт 22,8
- Оцтова кислота 27,8
- Етиловий ефір 16,9
Дивіться також
Література
- Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1