Відмінності між версіями «Ядерне згладжуваня»
Vova (обговорення • внесок) (→Визначення ядра) |
Vova (обговорення • внесок) (→Функція ядра) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
=== Функція ядра === | === Функція ядра === | ||
− | + | Функція <math>\hat{f}_{h_m}(x)</math> являєтся ''ядерною оцінкою щільності Розенблата — Парзена'' (Rosenblatt, 1956; Parzen, 1962) для (маргинальної) щільності зміної <math>x</math>. Даний вид ядерних вагів <math>W_{mi}(x)</math> був запропонований в работах (Nadaraya, 1964) і (Watson, 1964). Як наслідок, оцінка очікуваної величини відновлюваної залежності <math>e(y\|x) </math>: ::<math>\hat{m}_h(x)=\frac{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i) Y_i}{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i)}</math> часто називають оцінкою ''''Надарая—Ватсона''''. Ширіна вікна визначає, наскільки швидко убувають ваги <math>w_{mi}(x) </math> у міру видалення об'єктів <math>x_i</math> від <math>x</math>. | |
− | |||
− | |||
− | ::<math>\hat{m}_h(x)=\frac{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x- | ||
− | часто | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | ''' | + | Характер убування визначається виглядом ядра <math>k</math>. |
+ | Нормалізація вагів <math>\hat{f}_{h_m}(x)</math> гарантує, що сума вагів дорівнює одиниці. | ||
+ | ''''''Примітка''''''. При ряду умов має місце збіжність по вірогідності даної оцінки до <math>e(y|x) </math>. | ||
=== Приклад функції ядра === | === Приклад функції ядра === |
Версія за 20:00, 13 березня 2012
![]() |
Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням.
До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону. |
{{{img}}} | ||
Імя | Володимир | |
Прізвище | Шостак | |
По-батькові | Михайлович | |
Факультет | ФІС | |
Група | СН-51 | |
Залікова книжка | СН-11-222 |
Ядерне згладжуваня - один із найпростіших видів непараметричної регресії.
Зміст
[сховати]Постановка задачі
- Вирішується завдання відновлення регресії. Заданий простір об'єктів x і безліч можливих відповідей y=r. Існує невідома цільова залежність y^*: X \rightarrow Y, значення якої відомі лише на об'єктах навчальної вибірки X^m={(x_i, y_i)}_{i=1}^m. Потрібно побудувати алгоритм a: X \rightarrow Y, що апроксимує цільову залежність y^*.
Принцип
Принцип, використання ідейно простого підхіду до уявлення послідовності вагів \{ W_{mi}(x)\}_{i=1}^m полягає в описі форми вагової функції w_{mi}(x) за допомогою функції щільності із скалярним параметром, який регулює розмір і форму вагів біля х. Цю функцію форми прийнято називати 'ядром' k. Отримані таким чином ваги далі використовуються для представлення величини a(x) у вигляді зваженої суми значень y_i навчаючої вибірки.
Опис методу
Визначення ядра
Ядро — це неперермвна обмеженна симетрична речовина функція K з одиничним інтегралом
- \int K(u)du=1
Послідовність ваги
Послідовність ваги для ядерних оцінок (для одновимірного x) знаходиться як ::W_{mi}(x)=\frac{K_{h_m}(x-X_i)}{\hat{f}_{h_m}(x)}, де
- \hat{f}_{h_m}(x)=\frac1m \sum_{i=1}^m K_{h_m}(x-X_i),
a
- K_{h_m}(u)=\frac{1}{h_m} K\(\frac{u}{h_m}\)
уявимо собі ядро з параметром h_m. Також цей параметр прийнято називати шириной вікна. Підкреслемо залежність h\ =\ h_m від об'єму вибірки m, умова скороченого значення послідовністі ваги W_{mi}(x).
Функція ядра
Функція \hat{f}_{h_m}(x) являєтся ядерною оцінкою щільності Розенблата — Парзена (Rosenblatt, 1956; Parzen, 1962) для (маргинальної) щільності зміної x. Даний вид ядерних вагів W_{mi}(x) був запропонований в работах (Nadaraya, 1964) і (Watson, 1964). Як наслідок, оцінка очікуваної величини відновлюваної залежності e(y\|x): ::\hat{m}_h(x)=\frac{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i) Y_i}{\frac1m\textstyle\sum\limits_{i=1}^m K_{h_m}(x-x_i)} часто називають оцінкою 'Надарая—Ватсона'. Ширіна вікна визначає, наскільки швидко убувають ваги w_{mi}(x) у міру видалення об'єктів x_i від x.
Характер убування визначається виглядом ядра k. Нормалізація вагів \hat{f}_{h_m}(x) гарантує, що сума вагів дорівнює одиниці. 'Примітка'. При ряду умов має місце збіжність по вірогідності даної оцінки до e(y|x).
Приклад функції ядра
На практике используется несколько видов ядерных функций. Чаще всего используется квартическая ядерная функция
- K(u)=(15/16)(1-u^2)^2I(\| u \| \le 1).
Также используется ядро Епанечникова, обладающее некоторыми свойствами оптимальности [Хардле В п4.5]; это функция параболического типа (Epanechnikov, 1969; Bartlett, 1963):
- K(u)=0.75(1-u^2)I(\| u \| \le 1).
Другими примерами являются ядро Гаусса,
- K(u)=(2\pi)^{-1/2} \exp(-u^2/2),
треугольное ядро
- K(u)=(1-\|u\|)I(\| u \| \le 1),
и прямоугольное ядро
- K(u)=(1/2)I(\| u \| \le 1).
Замечание. Точность восстанавливаемой зависимости мало зависит от выбора ядра. Ядро определяет степень гладкости функции a(x).
Залежність від ширини вікна
Выбор окна решающим образом влияет на точность восстанавливаемой зависимости. При чересчур малых значениях h кривая a(x) стремится пройти через каждую точку выборки, остро реагируя на шумы и претерпевая резкие скачки, поскольку в этом случае оценка опирается только на небольшое число наблюдений из узкой окрестности точки x. Наоборот, если ширина окна велика, функция чрезмерно сглаживается и в пределе при h \rightarrow \infty вырождается в константу -- усреднённое значение величин y_i. В этом случае сглаженная функция не даёт возможности определить характерные особенности искомой зависимости y^*(x).
Література
- Хардле В.Прикладна непараметрична регресія-1989р.
- Воронцов К.В.Лекції по алгоритмам відновлення регресії - 2007.
- Лагутин М.Б.Прикладна математична статистика.- 2009