Відмінності між версіями «Рототабельне планування»
Рядок 16: | Рядок 16: | ||
|} | |} | ||
+ | = [[Рототабельне планування]] = | ||
+ | |||
+ | У зв'язку з тим, що дисперсії коефіцієнтів рівняння регресії при ОЦКП нерівномірні, ортогональність матриці часто не є досить сильним критерієм оптимальності планування другого порядку. Його заміняють критерієм ротоптабельності, тобто однаковості дисперсій коефіцієнтів при повороті координатних осей на будь-який кут. Зазначимо, що при плануванні першого порядку ортогональність матриці просто збігається з її рототабельністю, тому ПФЕ доцільно називати рототабельним. | ||
+ | Щоб зробити план другого порядку рототабельним, вибирають для сфери, на якій розташовуються зіркові точки, радіус (зіркове плече) за формулою | ||
+ | |||
+ | <center><math>\alpha ={{2}^{n/2}}.</math></center> | ||
+ | |||
+ | Інша умова рототабельності — збільшення числа дослідів на поверхні нульової сфери, тобто в центрі плану. У зв'язку з цим виникає повна назва методу: ''центральне композиційне рототабельне планування'' (ЦКРП). | ||
+ | Таким чином ЦКРП багато в чому нагадує ортогональне планування, проте метод рототабельного планування експерименту дає змогу дістати точніший математичний опис поверхні відклику порівняно з ОЦКП, завдяки збільшенню числа дослідів у центрі плану і спеціальному вибору величини зіркового плеча α. | ||
+ | Як і для ОЦКП, основні характеристики матриць рототабельного планування табульовані (табл. 1). При ЦКРП, починаючи з n = 5, можна застосувати ДФЕ(дробовий факторний експеримент). | ||
+ | |||
+ | <table width="90%" border="1"> | ||
+ | |||
+ | <tr> | ||
+ | <th scope="col">n </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{N}}_{n}}</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{N}}_{\alpha }}</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{N}}_{0}}</math> </th> | ||
+ | <th scope="col">N </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>\alpha </math> </th> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td>2 </td> | ||
+ | <td>5 </td> | ||
+ | <td>4 </td> | ||
+ | <td>4 </td> | ||
+ | <td>13 </td> | ||
+ | <td>1,414 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td>3 </td> | ||
+ | <td>6 </td> | ||
+ | <td>8 </td> | ||
+ | <td>6 </td> | ||
+ | <td>20 </td> | ||
+ | <td>1,680 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td>4 </td> | ||
+ | <td>7 </td> | ||
+ | <td>16 </td> | ||
+ | <td>8 </td> | ||
+ | <td>31 </td> | ||
+ | <td>2,000 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td>5 </td> | ||
+ | <td>10 </td> | ||
+ | <td>32 </td> | ||
+ | <td>10 </td> | ||
+ | <td>52 </td> | ||
+ | <td>2,378 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td>6 </td> | ||
+ | <td>15 </td> | ||
+ | <td>64 </td> | ||
+ | <td>12 </td> | ||
+ | <td>91 </td> | ||
+ | <td>1,828 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td>7 </td> | ||
+ | <td>21 </td> | ||
+ | <td>128 </td> | ||
+ | <td>14 </td> | ||
+ | <td>163 </td> | ||
+ | <td>1,333 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | </table> | ||
+ | <caption> | ||
+ | Таблиця 1 – Підготовка ЦКРП другого порядку | ||
+ | </caption> | ||
+ | При рототабельному плануванні для обчислення коефіцієнтів моделі і відповідних оцінок дисперсій знаходять спеціальні комплекси: | ||
+ | |||
+ | <center><math>\begin{align} | ||
+ | & B=\frac{nN}{(n+2)(N-{{N}_{0}})}; \\ | ||
+ | & A=\frac{1}{2B[(n+2)B-n]}; \\ | ||
+ | & C=\frac{N}{N-{{N}_{0}}}, \\ | ||
+ | \end{align}</math></center> | ||
+ | |||
+ | де n-число факторів; N-загальне число дослідів у плануванні; N0-число дослідів у центрі плану. | ||
+ | За результатами експериментів обчислюють такі суми: | ||
+ | |||
+ | <center><math>\begin{align} | ||
+ | & {{S}_{0}}=\sum\limits_{g=1}^{N}{{{y}_{g}}}; \\ | ||
+ | & {{S}_{i}}=\sum\limits_{g=1}^{N}{{{y}_{g}}}{{z}_{gi}};i=1,2,...,n; \\ | ||
+ | & {{S}_{ik}}=\sum\limits_{g=1}^{N}{{{z}_{gi}}{{z}_{gk}}{{y}_{g}}};i\ne k; \\ | ||
+ | & {{S}_{ii}}=\sum\limits_{g=1}^{N}{z_{gi}^{2}{{y}_{g}}};i=1,2,...,n. \\ | ||
+ | \end{align}</math></center> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | Коефіцієнти моделі тут розраховують за формулами | ||
+ | |||
+ | <center><math>\begin{align} | ||
+ | & {{b}_{0}}=\frac{2AB}{N}[{{S}_{0}}B(n+2)-C\sum{{{S}_{ii}}}]; \\ | ||
+ | & {{b}_{i}}=\frac{C{{S}_{i}}}{N}; \\ | ||
+ | & {{b}_{ik}}=\frac{{{C}^{2}}{{S}_{ik}}}{BN},i\ne k; \\ | ||
+ | & {{b}_{ii}}=\frac{AC}{N}\{{{S}_{ii}}[B(n+2)-n]+C(1-B)\sum\limits_{i=1}^{n}{{{S}_{ii}}-2B{{S}_{0}}}\}. \\ | ||
+ | & \\ | ||
+ | \end{align}</math></center> | ||
+ | |||
+ | Оцінки дисперсій для обчислених коефіцієнтів знаходять за такими формулами: | ||
+ | |||
+ | <center><math>\begin{align} | ||
+ | & S_{b0}^{2}=\frac{2AB(n+2)}{N}S_{y}^{2}; \\ | ||
+ | & S_{bi}^{2}=\frac{S_{y}^{2}}{N-{{N}_{0}}};i=1,2,...,n; \\ | ||
+ | & S_{bik}^{2}=\frac{{{C}^{2}}S_{y}^{2}}{N},i\ne k; \\ | ||
+ | & {{S}_{bii}}=\frac{A{{C}^{2}}S_{y}^{2}}{N}[B(n+1)-(n-1)]. \\ | ||
+ | \end{align}</math></center> | ||
+ | |||
+ | У цих формулах дисперсія відтворюваності <math>S_{y}^{2}</math> визначається за результатами дослідів у нульовій точці | ||
+ | |||
+ | <center><math>\begin{align} | ||
+ | & S_{y}^{2}=\frac{1}{{{N}_{0}}-1}\sum\limits_{g=1}^{{{N}_{0}}}{{{({{y}_{ge}}-\overset{-}{y}\,)}^{2}}}; \\ | ||
+ | & \overset{-}{y}\,=\frac{1}{{{N}_{0}}}\sum\limits_{g=1}^{{{N}_{0}}}{{{y}_{ge.}}} \\ | ||
+ | \end{align}</math></center> | ||
+ | |||
+ | Дисперсія адекватності оцінюється за формулою | ||
+ | |||
+ | <center><math>S_{adekv}^{2}=\frac{\sum\limits_{g=1}^{N}{{{({{y}_{ge}}-{{y}_{grozr}})}^{2}}-S_{y}^{2}({{N}_{0}}-1)}}{N-\frac{(n+2)(n+1)}{2}(N-1)},</math></center> | ||
+ | |||
+ | якшо число ступенів вільності | ||
+ | |||
+ | <center><math>{{f}_{adekv}}={{N}_{0}}-\frac{(n+2)(n+1)}{2}-({{N}_{0}}-1).</math></center> | ||
+ | ==Приклад== | ||
+ | |||
+ | Скласти матрицю ЦКРП на прикладі побудови математичної моделі технологічного процесу крупоутворення (див.: Пищевая технология.— 1976.— № 4.— С. 121—124). | ||
+ | |||
+ | '''Розв'язання'''. Як функції відклику прийнято <math>y_1</math>, % — середня зольність крупи пшениці після перших трьох систем для дертя (швидкість обертання рифлених вальців усіх систем 6 м/с); <math>y_2</math>, % — сумарний вихід всіх крупок, які добуваються в процесі крупоутворення; <math>y_3</math>, кДж/(кг • %) — витрата енергії на одержання 1 % продукту з 1 кг зерна. | ||
+ | Незалежними змінними є, %: <math>x_1</math> — вихід крупи на першій системі для дертя; <math>x_2</math> — те ж на другій системі; <math>x_3</math> — те ж, для трьох систем для дертя. Інтервал варіювання для всіх <math>x_i</math>, вибрано з умови охоплення області їхньої реальної зміни. Рівні змінних становили, %: | ||
+ | |||
+ | <table width="90%" border="1"> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <th scope="col">Незалежні змінні </th> | ||
+ | <th scope="col">Нижній </th> | ||
+ | <th scope="col">Основний </th> | ||
+ | <th scope="col">Верхній </th> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <th scope="row"><math>X_1</math> </th> | ||
+ | <td><center>5</center> </td> | ||
+ | <td><center>10</center> </td> | ||
+ | <td><center>15</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <th scope="row"><math>X_2</math> </th> | ||
+ | <td><center>30</center> </td> | ||
+ | <td><center>40</center> </td> | ||
+ | <td><center>50</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <th scope="row"><math>X_3</math> </th> | ||
+ | <td><center>65</center> </td> | ||
+ | <td><center>70</center> </td> | ||
+ | <td><center>75</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | </table> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | У зв'язку з тим, що режими крупоутворення вивчалися досить детально, стало можливим ставити експерименти в області факторного простору, для якої значення всіх у близькі до оптимальних, а для опису цієї області застосувати відразу планування другого порядку. Було реалізовано центральний композиційний рототабельний план, який включає ПФЕ <math>2^3</math>, шість зіркових та шість центральних точок. Послідовність проведення дослідів була рандомізована, кожен дослід проводився тричі. У табл. 2 наведено матрицю планування та середні значення функцій відклику для кожного її рядка. | ||
+ | За вищенаведеними формулами розраховані такі коефіцієнти в рівняннях регресії для всіх функцій відклику: | ||
+ | |||
+ | <center> | ||
+ | <math>\begin{align} | ||
+ | & {{y}_{1}}=0,65+0,0084{{z}_{1}}+0,0048{{z}_{2}}+0,0630{{z}_{3}}+0,0150{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,0050{{z}_{1}}{{z}_{3}}- \\ | ||
+ | & -0,0400{{z}_{2}}{{z}_{3}}+0,0038z_{1}^{2}+0,0076z_{2}^{2}+0,0314z_{3}^{2}; \\ | ||
+ | & {{y}_{2}}=43,5+1,37{{z}_{1}}+0,34{{z}_{2}}+0,89{{z}_{3}}-1,41{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,61{{z}_{1}}{{z}_{3}}+ \\ | ||
+ | & +0,74{{z}_{2}}{{z}_{3}}-0,83z_{1}^{2}-1,71z_{2}^{2}-1,52z_{3}^{2}; \\ | ||
+ | & {{y}_{3}}=6,4-0,28{{z}_{1}}-0,11{{z}_{2}}+0,61{{z}_{3}}+0,03{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,03{{z}_{1}}{{z}_{3}}- \\ | ||
+ | & -0,05{{z}_{2}}{{z}_{3}}+0,33z_{1}^{2}+0,68z_{2}^{2}+0,69z_{3}^{2}. \\ | ||
+ | \end{align}</math> | ||
+ | </center> | ||
+ | |||
+ | Оцінки дисперсій для коефіцієнтів у цих рівняннях наведено в табл. 3. | ||
+ | Коефіцієнти при <math>z^2</math> на порядок перевищують помилку в їхньому визначенні для всіх функцій відклику, отже, лінійними рівняннями описати їх не можна. Адекватність утворених нелінійних рівнянь було перевірено за F-критерієм. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <table width="90%" border="1"> | ||
+ | |||
+ | <tr> | ||
+ | <th scope="col"> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_0</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_1</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_2</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_3</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_1^2</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_2^2</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_3^2</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_1*z_2</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_1*z_3</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>z_2*z_3</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>y_1c</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>y_2c</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>y_3c</math> </th> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>1</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,75</center> </td> | ||
+ | <td><center>40,5</center> </td> | ||
+ | <td><center>8,4</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>2</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,68</center> </td> | ||
+ | <td><center>36,7</center> </td> | ||
+ | <td><center>7,3</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>3</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,78</center> </td> | ||
+ | <td><center>41,3</center> </td> | ||
+ | <td><center>8,7</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>4</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,61</center> </td> | ||
+ | <td><center>42,7</center> </td> | ||
+ | <td><center>7,3</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>5</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,72</center> </td> | ||
+ | <td><center>41,0</center> </td> | ||
+ | <td><center>8,7</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>6</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,61</center> </td> | ||
+ | <td><center>37,0</center> </td> | ||
+ | <td><center>7,9</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>7</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,78</center> </td> | ||
+ | <td><center>38,2</center> </td> | ||
+ | <td><center>9,2</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>8</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>-</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,62</center> </td> | ||
+ | <td><center>34,9</center> </td> | ||
+ | <td><center>8,0</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>9</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>+1,68</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+2,83</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,67</center> </td> | ||
+ | <td><center>44,7</center> </td> | ||
+ | <td><center>6,8</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>10</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>-1,68</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+2,83</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,66</center> </td> | ||
+ | <td><center>39,4</center> </td> | ||
+ | <td><center>7,7</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>11</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+1,68</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+2,83</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,86</center> </td> | ||
+ | <td><center>40,7</center> </td> | ||
+ | <td><center>9,3</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | |||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>12</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>-1,68</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+2,83</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,65</center> </td> | ||
+ | <td><center>37,8</center> </td> | ||
+ | <td><center>8,5</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>13</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+1,68</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+2,83</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,86</center> </td> | ||
+ | <td><center>40,7</center> </td> | ||
+ | <td><center>9,3</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>14</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>-1,68</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>+2,83</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,63</center> </td> | ||
+ | <td><center>39,3</center> </td> | ||
+ | <td><center>7,0</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>15</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,65</center> </td> | ||
+ | <td><center>41,6</center> </td> | ||
+ | <td><center>6,4</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>16</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,63</center> </td> | ||
+ | <td><center>42,7</center> </td> | ||
+ | <td><center>6,6</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>17</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,66</center> </td> | ||
+ | <td><center>44,5</center> </td> | ||
+ | <td><center>6,2</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>18</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,66</center> </td> | ||
+ | <td><center>42,9</center> </td> | ||
+ | <td><center>6,1</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>19</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,65</center> </td> | ||
+ | <td><center>44,5</center> </td> | ||
+ | <td><center>6,8</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><center>20</center> </td> | ||
+ | <td><center>+</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0</center> </td> | ||
+ | <td><center>0,65</center> </td> | ||
+ | <td><center>44,0</center> </td> | ||
+ | <td><center>6,5</center> </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | </table> | ||
+ | <caption> | ||
+ | Таблиця 2 – Реалізація матриці ЦКРП другого порядку | ||
+ | </caption> | ||
+ | |||
+ | |||
+ | <table width="90%" border="1"> | ||
+ | |||
+ | <tr> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{y}}_{i}}</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{S}}_{b0}}</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{S}}_{b1}}</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{S}}_{b2}}</math> </th> | ||
+ | <th scope="col"><math>{{\operatorname{S}}_{b3}}</math> </th> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><math>y_1</math> </td> | ||
+ | <td>0,0053 </td> | ||
+ | <td>0,0035 </td> | ||
+ | <td>0,0034 </td> | ||
+ | <td>0,0046 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><math>y_2</math> </td> | ||
+ | <td>0,48 </td> | ||
+ | <td>0,31 </td> | ||
+ | <td>0,30 </td> | ||
+ | <td>0,41 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | <tr> | ||
+ | <td><math>y_3</math> </td> | ||
+ | <td>0,13 </td> | ||
+ | <td>0,8 </td> | ||
+ | <td>0,8 </td> | ||
+ | <td>0,11 </td> | ||
+ | </tr> | ||
+ | |||
+ | </table> | ||
+ | <caption> | ||
+ | Таблиця 3 – Оцінка дисперсій коефіцієнтів рівняння регресії за ЦКРП | ||
+ | </caption> | ||
+ | |||
+ | = Перелік використаних джерел = | ||
+ | #Аністратенко В.О., Федоров В.Г. Математичне планування експериментів в АПК | ||
[[Категорія:Планування експерименту]] | [[Категорія:Планування експерименту]] |
Версія за 23:14, 5 березня 2012
Дана стаття являється неперевіреним навчальним завданням.
До вказаного терміну стаття не повинна редагуватися іншими учасниками проекту. Після завершення терміну виконання будь-який учасник може вільно редагувати дану статтю і витерти дане попередження, що вводиться за допомогою шаблону. |
Прізвище | Храплива |
Ім'я | Уляна |
По батькові | Вікторівна |
Факультет | ФІС |
Група | СНм-51 |
Залікова книжка | СНм-11-253 |
Рототабельне планування
У зв'язку з тим, що дисперсії коефіцієнтів рівняння регресії при ОЦКП нерівномірні, ортогональність матриці часто не є досить сильним критерієм оптимальності планування другого порядку. Його заміняють критерієм ротоптабельності, тобто однаковості дисперсій коефіцієнтів при повороті координатних осей на будь-який кут. Зазначимо, що при плануванні першого порядку ортогональність матриці просто збігається з її рототабельністю, тому ПФЕ доцільно називати рототабельним. Щоб зробити план другого порядку рототабельним, вибирають для сфери, на якій розташовуються зіркові точки, радіус (зіркове плече) за формулою
Інша умова рототабельності — збільшення числа дослідів на поверхні нульової сфери, тобто в центрі плану. У зв'язку з цим виникає повна назва методу: центральне композиційне рототабельне планування (ЦКРП). Таким чином ЦКРП багато в чому нагадує ортогональне планування, проте метод рототабельного планування експерименту дає змогу дістати точніший математичний опис поверхні відклику порівняно з ОЦКП, завдяки збільшенню числа дослідів у центрі плану і спеціальному вибору величини зіркового плеча α. Як і для ОЦКП, основні характеристики матриць рототабельного планування табульовані (табл. 1). При ЦКРП, починаючи з n = 5, можна застосувати ДФЕ(дробовий факторний експеримент).
n | [math]{{\operatorname{N}}_{n}}[/math] | [math]{{\operatorname{N}}_{\alpha }}[/math] | [math]{{\operatorname{N}}_{0}}[/math] | N | [math]\alpha[/math] |
---|---|---|---|---|---|
2 | 5 | 4 | 4 | 13 | 1,414 |
3 | 6 | 8 | 6 | 20 | 1,680 |
4 | 7 | 16 | 8 | 31 | 2,000 |
5 | 10 | 32 | 10 | 52 | 2,378 |
6 | 15 | 64 | 12 | 91 | 1,828 |
7 | 21 | 128 | 14 | 163 | 1,333 |
де n-число факторів; N-загальне число дослідів у плануванні; N0-число дослідів у центрі плану. За результатами експериментів обчислюють такі суми:
Коефіцієнти моделі тут розраховують за формулами
Оцінки дисперсій для обчислених коефіцієнтів знаходять за такими формулами:
У цих формулах дисперсія відтворюваності [math]S_{y}^{2}[/math] визначається за результатами дослідів у нульовій точці
Дисперсія адекватності оцінюється за формулою
якшо число ступенів вільності
Приклад
Скласти матрицю ЦКРП на прикладі побудови математичної моделі технологічного процесу крупоутворення (див.: Пищевая технология.— 1976.— № 4.— С. 121—124).
Розв'язання. Як функції відклику прийнято [math]y_1[/math], % — середня зольність крупи пшениці після перших трьох систем для дертя (швидкість обертання рифлених вальців усіх систем 6 м/с); [math]y_2[/math], % — сумарний вихід всіх крупок, які добуваються в процесі крупоутворення; [math]y_3[/math], кДж/(кг • %) — витрата енергії на одержання 1 % продукту з 1 кг зерна. Незалежними змінними є, %: [math]x_1[/math] — вихід крупи на першій системі для дертя; [math]x_2[/math] — те ж на другій системі; [math]x_3[/math] — те ж, для трьох систем для дертя. Інтервал варіювання для всіх [math]x_i[/math], вибрано з умови охоплення області їхньої реальної зміни. Рівні змінних становили, %:
Незалежні змінні | Нижній | Основний | Верхній |
---|---|---|---|
[math]X_1[/math] | |||
[math]X_2[/math] | |||
[math]X_3[/math] |
У зв'язку з тим, що режими крупоутворення вивчалися досить детально, стало можливим ставити експерименти в області факторного простору, для якої значення всіх у близькі до оптимальних, а для опису цієї області застосувати відразу планування другого порядку. Було реалізовано центральний композиційний рототабельний план, який включає ПФЕ [math]2^3[/math], шість зіркових та шість центральних точок. Послідовність проведення дослідів була рандомізована, кожен дослід проводився тричі. У табл. 2 наведено матрицю планування та середні значення функцій відклику для кожного її рядка.
За вищенаведеними формулами розраховані такі коефіцієнти в рівняннях регресії для всіх функцій відклику:
[math]\begin{align} & {{y}_{1}}=0,65+0,0084{{z}_{1}}+0,0048{{z}_{2}}+0,0630{{z}_{3}}+0,0150{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,0050{{z}_{1}}{{z}_{3}}- \\ & -0,0400{{z}_{2}}{{z}_{3}}+0,0038z_{1}^{2}+0,0076z_{2}^{2}+0,0314z_{3}^{2}; \\ & {{y}_{2}}=43,5+1,37{{z}_{1}}+0,34{{z}_{2}}+0,89{{z}_{3}}-1,41{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,61{{z}_{1}}{{z}_{3}}+ \\ & +0,74{{z}_{2}}{{z}_{3}}-0,83z_{1}^{2}-1,71z_{2}^{2}-1,52z_{3}^{2}; \\ & {{y}_{3}}=6,4-0,28{{z}_{1}}-0,11{{z}_{2}}+0,61{{z}_{3}}+0,03{{z}_{1}}{{z}_{2}}-0,03{{z}_{1}}{{z}_{3}}- \\ & -0,05{{z}_{2}}{{z}_{3}}+0,33z_{1}^{2}+0,68z_{2}^{2}+0,69z_{3}^{2}. \\ \end{align}[/math]
Оцінки дисперсій для коефіцієнтів у цих рівняннях наведено в табл. 3. Коефіцієнти при [math]z^2[/math] на порядок перевищують помилку в їхньому визначенні для всіх функцій відклику, отже, лінійними рівняннями описати їх не можна. Адекватність утворених нелінійних рівнянь було перевірено за F-критерієм.
[math]z_0[/math] | [math]z_1[/math] | [math]z_2[/math] | [math]z_3[/math] | [math]z_1^2[/math] | [math]z_2^2[/math] | [math]z_3^2[/math] | [math]z_1*z_2[/math] | [math]z_1*z_3[/math] | [math]z_2*z_3[/math] | [math]y_1c[/math] | [math]y_2c[/math] | [math]y_3c[/math] | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
[math]{{\operatorname{y}}_{i}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b0}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b1}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b2}}[/math] | [math]{{\operatorname{S}}_{b3}}[/math] |
---|---|---|---|---|
[math]y_1[/math] | 0,0053 | 0,0035 | 0,0034 | 0,0046 |
[math]y_2[/math] | 0,48 | 0,31 | 0,30 | 0,41 |
[math]y_3[/math] | 0,13 | 0,8 | 0,8 | 0,11 |
Перелік використаних джерел
- Аністратенко В.О., Федоров В.Г. Математичне планування експериментів в АПК