Відмінності між версіями «Бінгамівська рідина»
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
| − | + | \[\tau = \left\{ {\begin{array}{*{20}{c}} | |
| − | + | {\mathop \tau \nolimits_0 + \eta {\textstyle{{du} \over {dx}}},{\textstyle{{du} \over {dx}}} > 0}\\ | |
| − | + | {\mathop { - \tau }\nolimits_0 + \eta {\textstyle{{du} \over {dx}}},{\textstyle{{du} \over {dx}}} < 0} | |
| − | \end{ | + | \end{array}} \right.\]h> |
Версія за 21:38, 19 червня 2011
Бінгамівська рідина: модель Бінгама схожа до моделі сухого тертя. В статичних умовах ведуть себе як тверді матеріали, але при силовому впливі починають текти. Мінімальне зусилля, що необхідно прикласти до системи, щоб вона почала текти називається напруженням зсуву (τ0):
\[\tau = \left\{ {\begin{array}{*{20}{c}}
{\mathop \tau \nolimits_0 + \eta {\textstyle{{du} \over {dx}}},{\textstyle{{du} \over {dx}}} > 0}\\
{\mathop { - \tau }\nolimits_0 + \eta {\textstyle{{du} \over {dx}}},{\textstyle{{du} \over {dx}}} < 0}
\end{array}} \right.\]h>
В'язкість деяких рідин, при сталих умовах навколишнього середовища і швидкості зсуву, змінюється з часом. Якщо в'язкість рідини з часом зменшується, то рідину називають тиксотропною, а якщо, навпаки, збільшується, то — реопексною. Обидві поведінки можуть спостерігатися як разом з описаними вище типами плину рідин, так і при певних градієнтах швидкостей. Часовий інтервал може сильно змінюватись для різних речовин: деякі матеріали досягають сталого значения в'язкості за декілька секунд, інші – за декілька днів. Реопексні матеріали зустрічаються досить рідко, на відміну від тиксотропних, до яких відносяться мастила, друкарські чорнила, фарби.
Пояснення
На малюнку 1 показаний графік поведінки звичайних в'язких (або ньютонівських) рідин червоним кольором, наприклад в трубі.
