Відмінності між версіями «Використання гідроудару»
Рядок 5: | Рядок 5: | ||
<math>D_p = \rho(v_0 - v_1) c\!\,</math>, | <math>D_p = \rho(v_0 - v_1) c\!\,</math>, | ||
− | + | де '''<math>D_p</math>''' — збілшення тиску в Н/м³ | |
− | : '''<math>\rho</math>''' — | + | : '''<math>\rho</math>''' — щільність рідини у кг/м³, |
− | : '''<math>v_0</math>''' | + | : '''<math>v_0</math>''' та '''<math>v_1</math>''' — середні швидкості в трубопроводі до та після закриття |
− | : '''с''' — | + | средние скорости в трубопроводе до и после закрытия [[задвижка|задвижки]] (запірного клапана) в м/с, |
+ | : '''с''' — швидкість поширення ударної хвилі вздовж трубопроводу. |
Версія за 10:33, 8 червня 2011
Гідроудар - стрибок тиску у будь-якій системі, яка заповнена рідиною, викликаний вкрай швидкою зміною швидкості потоку цієї рідини за дуже малий проміжок часу. Гідравлічний удар здатний викликати утворення поздовжніх тріщин у трубах, що може призвести до їх розколу, або пошкоджувати інші елементи трубопроводу. Також гідроудари надзвичайно небезпечні і для іншого обладнання, такого як теплообмінники, насоси і посудини, що працюють під тиском. Для запобігання гідроударів, викликаних різкою зміною напрямку потоку робочого середовища, на трубопроводах встановлюються зворотні клапани.
Явище гідроудару відкрив Н. Е. Жуковский у 1897—1899 Збільшення тиску при гідравлічному ударі визначається за формулою: [math]D_p = \rho(v_0 - v_1) c\!\,[/math],
де [math]D_p[/math] — збілшення тиску в Н/м³
- [math]\rho[/math] — щільність рідини у кг/м³,
- [math]v_0[/math] та [math]v_1[/math] — середні швидкості в трубопроводі до та після закриття
средние скорости в трубопроводе до и после закрытия задвижки (запірного клапана) в м/с,
- с — швидкість поширення ударної хвилі вздовж трубопроводу.