Відмінності між версіями «Методи визначення в'язкості»
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
== == | == == | ||
− | '''В'я́зкість''' або '''внутрішнє тертя''' — властивість текучих тіл ([[рідина|рідин]] і [[газ]]ів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої. | + | '''В'я́зкість''' або '''внутрішнє тертя''' — властивість текучих тіл ([[рідина|рідин]] і [[газ]]ів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої, |
+ | - характеристика сил внутрішнього тертя. Сила тертя залежно від в'язкості, рідини або газу виражається формулою F=-µdv/dl |
Версія за 13:14, 3 травня 2011
Методи визначення в'язкості
В сучасних умовах розвитку промисловості і транспорту України актуальним є підвищення надійності й ефективності функціювання технологічного обладнання, що безпосередньо пов’язано з необхідністю раціонального підбору і використання палива, олив, мастил та спеціальних рідин. В’язкість і густина є основними фізико-хімічними параметрами, що визначають властивості та характеризують склад й структуру нафтопродуктів, більшість з яких є ньютонівськими рідинами. У зв’язку з цим, кінематична в’язкість і густина займають важливе значення в системі нормованих показників палива для реактивних, газотурбінних і дизельних двигунів та мазуту, а для всіх видів олив й мастил - кінематична в’язкість є обов’язковим показником якості, що визначає їх хіммотологічні властивості.
В'я́зкість або внутрішнє тертя — властивість текучих тіл (рідин і газів) чинити опір переміщенню однієї їх частини відносно іншої, - характеристика сил внутрішнього тертя. Сила тертя залежно від в'язкості, рідини або газу виражається формулою F=-µdv/dl