Відмінності між версіями «Вакуумний насос»

Рядок 2: Рядок 2:
 
'''Вакуумний насос ''' (англ. ''vacuum pump'')  – це пристрій, призначений для відкачування газу чи пари з закритих ємностей для створення в них вакууму.
 
'''Вакуумний насос ''' (англ. ''vacuum pump'')  – це пристрій, призначений для відкачування газу чи пари з закритих ємностей для створення в них вакууму.
  
 +
== Історія розвитку вакуумної техніки ==
 +
Початком наукового етапу в розвитку вакуумної техніки можна вважати 1643 р, коли Торічеллі вперше виміряв атмосферний тиск. В 1672 році Отто фон Геріке винайшов механічний поршневий насос з водяним ущільнювачем. Вивчалась поведінка різних систем і живих організмів в вакуумі.
 +
В 80-х р XIX ст. людство переступило в технологічний етап створення вакуумних пристроїв і техніки. Це зв'язано з відкриттям А.Н. Лодигіним електричонї лампи розжарення з вугільним електродом (1873) і відкриття Т.А. Едісоном термоелектронної емісії (1883). Винайдено такі вакуумні насоси: обертальний (Геде, 1905), кріосорбційний (Дж.Дюар, 1906), молекулярний (Геде, 1912), дифузійний (Геде, 1913); манометри: компресорний (Г.Мак-Леод, 1874), тепловий (М. Пірані, 1909), іонізаційний (О. Баклі, 1916)
 
==Класифікація==
 
==Класифікація==
  

Версія за 18:21, 25 грудня 2010

Загальний вигляд вакуумного насоса

Вакуумний насос (англ. vacuum pump) – це пристрій, призначений для відкачування газу чи пари з закритих ємностей для створення в них вакууму.

Історія розвитку вакуумної техніки

Початком наукового етапу в розвитку вакуумної техніки можна вважати 1643 р, коли Торічеллі вперше виміряв атмосферний тиск. В 1672 році Отто фон Геріке винайшов механічний поршневий насос з водяним ущільнювачем. Вивчалась поведінка різних систем і живих організмів в вакуумі. В 80-х р XIX ст. людство переступило в технологічний етап створення вакуумних пристроїв і техніки. Це зв'язано з відкриттям А.Н. Лодигіним електричонї лампи розжарення з вугільним електродом (1873) і відкриття Т.А. Едісоном термоелектронної емісії (1883). Винайдено такі вакуумні насоси: обертальний (Геде, 1905), кріосорбційний (Дж.Дюар, 1906), молекулярний (Геде, 1912), дифузійний (Геде, 1913); манометри: компресорний (Г.Мак-Леод, 1874), тепловий (М. Пірані, 1909), іонізаційний (О. Баклі, 1916)

Класифікація

За принципом роботи всі вакуумні насоси можна поділити на такі основні типи:

  • Об'ємні - використовують зміну об'єму робочої камери ;
  • Молекулярні або насоси передачі імпульсу - захоплюють молекули газу рухомою поверхнею;
  • Сорбційні або насоси поглинання - використовують сорбцію або конденсацію молекул газу;

Об'ємні

Поршневі

Основними робочими деталями даного типу насосів є циліндр, поршень, газорозподільний пристрій та привідний механізм.

  • Сухі - відкачують тільки газ;
  • Мокрі- можуть відкачувати суміш газу з рідиною;

Обертальні

Використовують обертальний рух спеціального приспосіблення. В залежності від конструкції ротора поділяються на:

  • Масляні - з масляним ущільненням: пластинчасто-роторні, пластинчасто-статорні, золотникові(плунжерні);
  • З ковзаючими пластинами - використовуються для великих об'ємів, створення централізованих систем попереднього розрідження;
  • З рідинним поршнем (водокільцеві) - необхідні для легкозаймистих при низькі температурі газів, для тих, яким не допускається контакт з мастилом та інших спеціальних кмов;
  • Двороторні незмащувальні - мають високу швидкість обертання (до 3000 об/хв);
  • Зубчасті - служать для створення низького вакууму (0,1 - 0,01 мм.рт.ст.), швидкість обертання до 1000 об/хв.

Молекулярні

Даний тип насосів не має рухомих частин, робочим механізмом є струмінь пари.

  • Ежекторні ;
  • Дифузійні;

Сорбційні

  • Іонні - насоси, в яких відкачуваний газ піддається інтенсивні іонізації, а утворені додатньо заряджені йони усуваються під дією електричного поля;
  • Кріогенні - використовують низькі температури для конденсації газів в твердийй чи адсорбований стан;
  • Хімічні - реагують з газами з утворенням твердих частин.