|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''1. Вимоги до установки гідроагрегатів''' | + | '''Гідроапарат''' (пневмоапарат) (рос. гидроаппарат (пневмоаппарат); англ. valve; нім. Ventil n) — гідроустаткування (пневмоустаткування), призначене для керування потоком робочого середовища[1]. Під керуванням потоком робочого середовища розуміють змінювання чи підтримування заданих значень тиску чи витрати робочого середовища, або змінювання напрямку, пуск і зупинення потоку робочого середовища. Як збірна назва гідроапаратів (пневмоапаратів) використовується термін "гідроапаратура (пневмоапаратура)". |
| | | | |
| − | Установка гідроагрегатів повинна здійснюватися забезпеченням зручного доступу до вузлів і елементів. Заміна агрегатів не повинна викликати необхідності демонтажу сусідніх вузлів та елементів гідроприводу.
| + | == Класифікація == |
| | + | 1. Гідроапаратура розподілу потоків рідини: |
| | | | |
| − | Гідромашини не повинні сприймати навантажень від ваги приєднувальних трубопроводів або зусиль, що виникають внаслідок пружної деформації трубопроводів.
| + | гідравлічні розподільники; |
| − | У всмоктувальній гідролінії насосів повинен забезпечуватися необхідний підпір робочої рідини. Діаметр всмоктувального трубопроводу повинен бути не менше умовного проходу отвору всмоктування насоса. Швидкість течії робочої рідини у всмоктуючому трубопроводі не повинна перевищувати 1,2 м/с. Всмоктуючий трубопровід повинен мати мінімально можливий опір. Допустиме розрідження у всмоктуючому трубопрводі 0,02...0,025 МПа. Зливний трубопровід в гідроприводах з розімкненою циркляцією робочої рідини, а також в насосах підживлення повинен мати розміри, що забезпечують переміщення робочої рідини в ньому з швидкістю, що не перевищує швидкість її руху у всмоктуючому трубопроводі. В іншому випадку при зливі в гідробаці утворюється масляна емульсія (суміш масла та повітря).
| + | зворотні клапани та гідрозамки. |
| | + | 2. Гідроапаратура керування величиною потоку рідини: |
| | | | |
| − | Зливна труба повинна занурюватися в масло, мати скіс під кутом 45; мінімальна відстань від дна бака до труби має становити 2,5 зовнішнього діаметра зливної труби.
| + | дроселі; |
| | | | |
| − | Дренажні отвори на корпусах гідромашин повинні розташовуватися у верхньому положенні для виключення утворення камер, заповнених повітрям. При значній довжині дренажного трубопроводу його перетин необхідно збільшувати щоб уникнути підвищення тиску усередині корпусу гідромашини.
| + | регулятори витрати; |
| | | | |
| − | З'єднання гідроагрегатів виконується за допомогою сталевих трубопроводів або гумових рукавів. Основні вимоги до монтажу гнучких рукавів наступні: рукав повинен висіти не перегинаючи в місці закладення; різкі вигини і скручування не допускаються; при роботі не повинно бути тертя рукавів одного про іншого і про деталі конструкції; довжина прямої ділянки рукави близько приєднувальних арматур - не менше шести зовнішніх його діаметрів.
| + | синхронізатори витрат. |
| − | В найвищій точці трубопроводу повинна знаходитися пристрій для видалення повітря.
| + | |
| | + | 3. Гідроапаратура керування тиском: |
| | | | |
| − | '''2. Збірка і установка гідроагрегатів'''
| + | запобіжні клапани прямої та непрямої дії; |
| | | | |
| − | Монтаж об'ємного гідроприводу необхідно починати з перевірки наявності всіх комплектуючих вузлів і деталей. Переконавшись у справності, приступають до монтажу гідроагрегатів, гідромашин, гідроапаратури, сполучних трубопроводів і контрольно-вимірювальних приладів. Потім монтують системи управління, охолодження і т.п. Всі отвори для підведення та відведення робочої рідини повинні бути закриті відповідними заглушками. Трубопроводи ретельно очищаються, а їх внутрішні поверхні протравлюються. Потім труби промиваються в спеціальних промивних ваннах, просушуються стисненим повітрям і закупорюються до установки на машину. Перед монтажем трубопроводи повинні бути випробувані на тиск, що перевищує максимальний робочий в 2 рази.
| + | переливні клапани прямої і непрямої дії; |
| | | | |
| − | Особливу увагу необхідно приділяти правильному монтажу ущільнювальних пристроїв. На поверхні деталей, що сполучаються з ущільненням не допускаються ризики, забоїни, відколи, задирки і інші дефекти. Розміри і чистота сполучених поверхонь повинні відповідати вимогам нормативно-технічної документації.
| + | редукційні і напірні клапани, клапани співвідношення тисків; |
| | | | |
| − | Перед установкою ущільнення, а також поверхні деталей, що сполучаються з ущільненням, протирають безворсові тампоном, змоченим у бензині. Потім їх сушать при кімнатній температурі до повного випаровування бензину і змащують робочою рідиною або мастильним матеріалом, інертним до матеріалу ущільнень.
| + | розвантажувальний гідроклапан; |
| | | | |
| − | Не допускається перекіс ущільнювального вузла, надмірне розтягування, скручування і механічне пошкодження ущільнень. У разі відсутності західних фасок на ущільнюваних деталях або при монтажі ущільнень на деталі, що мають нерівності і ступінчасту форму, застосовують спеціальні монтажні оправлення.
| + | гідроклапани послідовності; |
| | | | |
| − | Монтаж і демонтаж вузлів та елементів об'ємного гідроприводу проводять відповідно до інструкції по його експлуатації.
| + | гідроклапани витримки часу. |
| | | | |
| − | '''3. Заправка гідросистеми робочою рідиною'''
| + | 4. Допоміжна гідроапаратура: |
| | | | |
| − | Після закінчення монтажних робіт в гідросистему заливають робочу рідину необхідної марки і в потрібному обсязі. Вміст води в ній не допускається. Очищення від механічних домішок проводиться на спеціальних установках. Робоча рідина фільтрується. Тонкість фільтрації не повинна бути більшою за ту, яка забезпечується самим "тонким" фільтром, встановленим в гідросистемі.
| + | засоби кондиціювання рідини; |
| | | | |
| − | Надійність гідроприводу безпосередньо залежить від чистоти робочої рідини, тому при заправці необхідно охороняти масло від забруднень на різних технологічних етапах. Заправка повинна проводитися заправними станціями з ручним або механізованим приводом. Перевагою заправних станцій є наявність резервуара, що оберігає масло від забруднення в процесі транспортування, зберігання і заливки, прийомних і напірних фільтрів тонкого очищення, що забезпечують необхідну тонкість фільтрації при заправці.
| + | гідробаки для гідроприводів; |
| | | | |
| − | Заправка об'ємного гідроприводу ділиться на три етапи. На першому масло заливається в корпус гідромашини, а повітря видаляється дренажною системою. Для цього проводиться подача робочої рідини через монтажний трубопровід в нижню дренажну точку гідроприводу. У міру надходження робочої рідини повітря через верхню дренажну точку витісняється в гідробак. На другому етапі здійснюється заливка робочої рідини в гідробак до верхнього рівня. На третьому етапі заправляється гідросистема. При цьому проводять пробні пуски об'ємного гідроприводу на холостих режимах при мінімальній частоті обертання приводного валу. Пробні пуски мобільних машин проводять з перервами на протязі 15 с за допомогою стартера. Контроль за наповненням гідросистеми здійснюється по зниженню рівня масла в гідробаку. Після заповнення приводний двигун запускається на холостих режимах протягом 3...5 хв, після чого проводиться дозаправка до потрібного рівня робочої рідини по мітці на покажчику гидробака.
| + | теплообмінники; |
| | + | |
| | + | гідроакумулятори. |
Гідроапарат (пневмоапарат) (рос. гидроаппарат (пневмоаппарат); англ. valve; нім. Ventil n) — гідроустаткування (пневмоустаткування), призначене для керування потоком робочого середовища[1]. Під керуванням потоком робочого середовища розуміють змінювання чи підтримування заданих значень тиску чи витрати робочого середовища, або змінювання напрямку, пуск і зупинення потоку робочого середовища. Як збірна назва гідроапаратів (пневмоапаратів) використовується термін "гідроапаратура (пневмоапаратура)".
Класифікація
1. Гідроапаратура розподілу потоків рідини:
гідравлічні розподільники;
зворотні клапани та гідрозамки.
2. Гідроапаратура керування величиною потоку рідини:
дроселі;
регулятори витрати;
синхронізатори витрат.
3. Гідроапаратура керування тиском:
запобіжні клапани прямої та непрямої дії;
переливні клапани прямої і непрямої дії;
редукційні і напірні клапани, клапани співвідношення тисків;
розвантажувальний гідроклапан;
гідроклапани послідовності;
гідроклапани витримки часу.
4. Допоміжна гідроапаратура:
засоби кондиціювання рідини;
гідробаки для гідроприводів;
теплообмінники;
гідроакумулятори.
