Відмінності між версіями «Потенціальна течія»
Olenka (обговорення • внесок) |
Olenka (обговорення • внесок) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Як зазначалось вище при потенціальному потоці частинки рідини переміщаються без обертання, тобто кутова швидкість ω і всі її компоненти дорівнюють 0 (1). Тоді вирази (2) можна записати у вигляді | Як зазначалось вище при потенціальному потоці частинки рідини переміщаються без обертання, тобто кутова швидкість ω і всі її компоненти дорівнюють 0 (1). Тоді вирази (2) можна записати у вигляді | ||
+ | |||
+ | <math>${\omega _x} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_z}}}{{\partial y}} - \frac{{\partial {u_y}}}{{\partial z}}} \right) = 0$</math>; <math>${\omega _y} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_x}}}{{\partial z}} - \frac{{\partial {u_z}}}{{\partial x}}} \right) = 0$</math>; <math>${\omega _z} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_y}}}{{\partial x}} - \frac{{\partial {u_x}}}{{\partial y}}} \right) = 0$</math> (3) | ||
+ | |||
+ | що рівносильно | ||
+ | |||
+ | <math>\[\frac{{\partial {u_x}}}{{\partial y}} = \frac{{\partial {u_y}}}{{\partial x}}\]</math>; <math>$\frac{{\partial {u_z}}}{{\partial x}} = \frac{{\partial {u_x}}}{{\partial z}}$</math>; <math>$\frac{{\partial {u_y}}}{{\partial z}} = \frac{{\partial {u_z}}}{{\partial y}}$</math>. (4) | ||
+ | |||
+ | При виконанні умови (1) під час стаціонарного руху рідини існує певна функція координат φ(x, y, z), а при нестаціонарному – функція координат і часу φ(x, y, z, t), яка описує такий рух. | ||
+ | |||
+ | Із теорії криволінійних інтегралів відомо, що співвідношення (4) є необхідними і достатніми умовами для того, щоб рівняння <math>${u_x}dx + {u_y}dy + {u_z}dz$</math> представляло собою повний диференціал функції трьох змінних φ(x, y, z). Таким чином, | ||
+ | |||
+ | <math>${u_x}dx + {u_y}dy + {u_z}dz = d\varphi $</math>. (5) | ||
+ | |||
+ | Якщо повний диференціал функції φ має вигляд | ||
+ | |||
+ | <math>$d\varphi = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial x}}dx + \frac{{\partial \varphi }}{{\partial y}}dy + \frac{{\partial \varphi }}{{\partial z}}dz$</math> (6) | ||
+ | |||
+ | співставляючи вирази (5) і (6) можна отримати | ||
+ | |||
+ | <math>${u_x} = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial x}}$</math>; <math>${u_y} = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial y}}$</math>; <math>${u_z} = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial z}}$</math>. (7) | ||
+ | |||
+ | Місцева або локальна швидкість | ||
+ | |||
+ | <math>$u = \sqrt {{u_x}^2 + {u_y}^2 + {u_z}^2} = \sqrt {{{\left( {\frac{{\partial \varphi }}{{\partial x}}} \right)}^2} + {{\left( {\frac{{\partial \varphi }}{{\partial y}}} \right)}^2} + {{\left( {\frac{{\partial \varphi }}{{\partial z}}} \right)}^2}} $</math>. (8) |
Версія за 15:11, 3 червня 2013
У гідродинаміці потенціальний потік характеризується відсутністю вихрового руху, де швидкість визначається як функція одного аргументу – потенціалу швидкості. Поступальний рух рідини в якому елементарні частинки не мають обертальних рухів називають безвихровим (потенціальним) і описують потенціалом швидкості. Умовою безвихрового потенціального потоку є rot V=0 – ротор поля в будь-якій точці дорівнює нулю. Безвихрового руху в природі не буває оскільки при русі рідини вздовж твердих кордонів утворюються вихори. Якщо вважати, що вся завихреність в локальних зонах то, можна припустити, що в решті потоку рух буде безвихровим.
Коли ефект в’язкості є незначним, наприклад при великих числах Рейнольдса, де домінує конвективний перенос імпульсу, коли здійснюється аналіз зовнішніх потоків над твердою поверхнею і потік далі залишається ламінарним, коли прикордонний шар з твердим тілом дуже тонкий у розрахунках використовують явище Потенціального потоку.
По своїй суті явище Потенціального потоку є ідеалізацією руху рідини але в окремих випадках це припущення має важливе практичне значення і значно полегшує розрахунок основних характеристик руху.
Потенціал швидкостей
Поняття потенціалу швидкості було введено Л.Ейлером. При безвихровому русі
[math]{\omega _{\rm{x}}} = {\omega _{\rm{y}}} = {\omega _{\rm{z}}} = 0[/math], (1)
де ω – кутова швидкість; [math]{\omega _{\rm{x}}},{\rm{ }}{\omega _{\rm{y}}},{\rm{ }}{\omega _{\rm{z}}}[/math] – проекції вектора кутової швидкості.
Відомо що при вихровому русі частинка рідини, так само як і тверде тіло, обертається з кутовою швидкістю [math]\omega {\rm{ }}({\omega _{\rm{x}}},{\rm{ }}{\omega _{\rm{y}}},{\rm{ }}{\omega _{\rm{z}}})[/math] відносно деякої миттєвої осі. Величини [math]{\omega _{\rm{x}}},{\rm{ }}{\omega _{\rm{y}}},{\rm{ }}{\omega _{\rm{z}}}[/math] виражають міру обертання рідини і становлять компоненти так званої вихрової швидкості.
Якщо б частинка була твердою і оберталась довкола миттєвої осі з кутовою швидкістю ω то з теоретичної механіки відомо, що проекції вектора кутової швидкості становили б
[math]{\omega _x} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_z}}}{{\partial y}} - \frac{{\partial {u_y}}}{{\partial z}}} \right)[/math]; [math]{\omega _y} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_x}}}{{\partial z}} - \frac{{\partial {u_z}}}{{\partial x}}} \right)[/math]; [math]{\omega _z} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_y}}}{{\partial x}} - \frac{{\partial {u_x}}}{{\partial y}}} \right)[/math], (2)
де [math]{u_x},{u_y},{u_z}[/math] – компоненти швидкості зафіксованої частинки рідини.
Як зазначалось вище при потенціальному потоці частинки рідини переміщаються без обертання, тобто кутова швидкість ω і всі її компоненти дорівнюють 0 (1). Тоді вирази (2) можна записати у вигляді
[math]{\omega _x} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_z}}}{{\partial y}} - \frac{{\partial {u_y}}}{{\partial z}}} \right) = 0[/math]; [math]{\omega _y} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_x}}}{{\partial z}} - \frac{{\partial {u_z}}}{{\partial x}}} \right) = 0[/math]; [math]{\omega _z} = \frac{1}{2}\left( {\frac{{\partial {u_y}}}{{\partial x}} - \frac{{\partial {u_x}}}{{\partial y}}} \right) = 0[/math] (3)
що рівносильно
[math]\frac{{\partial {u_x}}}{{\partial y}} = \frac{{\partial {u_y}}}{{\partial x}}[/math]; [math]\frac{{\partial {u_z}}}{{\partial x}} = \frac{{\partial {u_x}}}{{\partial z}}[/math]; [math]\frac{{\partial {u_y}}}{{\partial z}} = \frac{{\partial {u_z}}}{{\partial y}}[/math]. (4)
При виконанні умови (1) під час стаціонарного руху рідини існує певна функція координат φ(x, y, z), а при нестаціонарному – функція координат і часу φ(x, y, z, t), яка описує такий рух.
Із теорії криволінійних інтегралів відомо, що співвідношення (4) є необхідними і достатніми умовами для того, щоб рівняння [math]{u_x}dx + {u_y}dy + {u_z}dz[/math] представляло собою повний диференціал функції трьох змінних φ(x, y, z). Таким чином,
[math]{u_x}dx + {u_y}dy + {u_z}dz = d\varphi [/math]. (5)
Якщо повний диференціал функції φ має вигляд
[math]d\varphi = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial x}}dx + \frac{{\partial \varphi }}{{\partial y}}dy + \frac{{\partial \varphi }}{{\partial z}}dz[/math] (6)
співставляючи вирази (5) і (6) можна отримати
[math]{u_x} = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial x}}[/math]; [math]{u_y} = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial y}}[/math]; [math]{u_z} = \frac{{\partial \varphi }}{{\partial z}}[/math]. (7)
Місцева або локальна швидкість
[math]u = \sqrt {{u_x}^2 + {u_y}^2 + {u_z}^2} = \sqrt {{{\left( {\frac{{\partial \varphi }}{{\partial x}}} \right)}^2} + {{\left( {\frac{{\partial \varphi }}{{\partial y}}} \right)}^2} + {{\left( {\frac{{\partial \varphi }}{{\partial z}}} \right)}^2}} [/math]. (8)