Відмінності між версіями «Інжекція»

 
(Не показано 44 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
Інжекція - процес безперервного змішування двох потоків речовин і передачі енергії інжектуючого (робочого) потоку інжектуючому з метою його нагнітання в різноманітні апарати, резервуари і трубопроводи. Змішувані потоки можуть перебувати в газовій, паровій та рідкій фазах і бути рівнофазними, різнофазними і мінливої фазності (напр., пароводяні). Застосовуючі для інжекції струменеві апарати (насоси) називаються інжекторами.
+
'''Інжекція''' - Процес безперервного змішування двох потоків речовин і передачі енергії інжектуючого (робочого) потоку інжектованому з метою його нагнітання в різні апарати, резервуари і трубопроводи. Змішувані потоки можуть знаходитися в газовій, паровій та рідкій фазах і бути різнофазними, однофазними та змінних фаз (напр., пароводяні). Струминні апарати (насоси), які застосовуються для інжекції називаються інжекторами. Змішування робочого та інжектованого потоків з різними швидкостями супроводжується значною втратою кінетичної енергії на удар і перетворення її в теплову, вирівнюванням швидкостей, підвищенням тиску інжектованого потоку.
  
== Інжекції носіїв заряду ==
+
== Основні відомості ==
  
----
+
Явище інжекції відомо з 16 ст. З початку 19 ст. процес інжекції отримав промислове використання для посилення тяги в димарях паровозів.  
Інжекції носіїв заряду - збільшення концентрації носіїв заряду в напівпровіднику (діелектрику) в результаті переносу носіїв струмом з областей з підвищ. концентрацією (металліч. контактів, гетеропереходів) під дією зовн. електричні. поля. І. н. з. призводить до порушення термодінаміч. рівноваги електронної системи в напівпровіднику. Інжектованих носіїв зазвичай термалізуются за час, мале в порівнянні з часом життя носіїв, так що порушеним виявляється лише концентраційне рівновагу (див. Квазіуровні Фермі). Інжекція осн. носіїв відбувається, напр., при подачі зворотного зсуву на р-n-перехід, якщо у катода є шар, збагачений осн. носіями (див. Контактні явища в напівпровідниках). При цьому у зразку з'являється просторів, заряд, що перешкоджає подальшому надходженню носіїв зі збагаченого шару. Щільність j стаціонарного струму визначається умовою, що падіння напруги всередині зразка, обумовлене просторів, зарядом, врівноважується зовн. напругою U (закон Мотта):
 
  
[[Файл:008-23.jpg]]
+
Основи теорії інжекції були закладені в роботах німецького вченого Г. Цейнера і англійського вченого У. Дж. М. Ранкіна в 70-і рр.. 19 в. У СРСР, починаючи з 1918, значний внесок у розвиток теорії і практики інжекції внесли А. Я. Міловіч, Н. І. Гальперін С. А. Християнович, Є. Я. Соколов, П. М. Каменєв та ін Змішання робочого і інжектіруемого потоків з різними швидкостями супроводжується значною втратою кінетичної енергії на удар і перетворенням її в теплову, вирівнюванням швидкостей, підвищенням тиску інжектіруемого потоку. Інжекція описується законами збереження енергії, маси і імпульсів. При цьому втрата енергії на удар пропорційна квадрату різниці швидкостей потоків на початку змішування. При необхідності швидкого і ретельного перемішування двох однорідних середовищ масова швидкість робочого потоку повинна перевищувати масову швидкість інжектіруемого в 2-3 рази. У деяких випадках при інжекції поряд з гідродинамічним відбувається і термічний процес з передачею робочим потоком інжектіруемому теплової енергії, наприклад при нагріванні рідин пором з інтенсивним перемішуванням середовищ - рідини і конденсату.  
  
Тут s0 - електропровідність зразка в. відсутність І. н. з., m - рухливість інжектованих носіїв, t = e/4ps0 - час релаксації, е - діелектріч. проникність, L - довжина зразка у напрямку струму. Лінійний закон Ома переходить в квадратичний закон Мотта при tпр ~ t, де tпр = L2/mU - час прольоту носіїв між електродами. При великому доданому напрузі (1) знову переходить до закону Ома, але з набагато більшою електропровідністю. При цьому зразок заповнюється інжектованих носіїв з практично постійною за обсягом концентрацією, рівною граничної концентрації nгр в збагаченому шарі за відсутності струму. Встановлення омічного режиму відбувається, коли tпp стає порівнянним з t = e/4pеmnгр. При наявності у зразку т. н. пасток (див. Захоплення носіїв заряду) з концентрацією, що перевищує концентрацію осн. носіїв, інжектованих носіїв спочатку майже всі захоплюються пастками і концентрація носіїв у зразку практично не збільшується. Це призводить до подовження першого омічного ділянки вольт-амперної характеристики (ВАХ) та різкого стрибка в кінці його (заповнення всіх пасток), за до-рим слід квадратичний ділянку ВАХ. Подвійна (біполярна) інжекція осн. носіїв виникає, коли електрони і дірки инжектируются з протилежних електродів і рухаються назустріч. Т. оскільки вони можуть нейтралізувати один одного, то струм обмежується лише рекомбінацією носіїв заряду і зазвичай набагато більше струму монополярной І. н. з. в тому ж кристалі. Захоплення носіїв пастками при подвійний інжекції може призводити до появи негативного диференціального опору (S-образної ВАХ). Інжекція неосновних носіїв відбувається при подачі прямого зміщення на р-n-nереход, гетероперехід або контакт метал - напівпровідник внаслідок зменшення різниці потенціалів на контакті. Інжектованих неосновні носії проникають в напівпровідник на глибину, яка визначається рекомбінацією; вона по порядку величини співпадає з дифузійної довжиною в слабких зовн. полях і з дрейфовой довжиною (див. Дрейф носіїв заряду) в сильних полях. Інжекція неосновних носіїв лежить в основі дії напівпровідникового діода, транзистора та ін напівпровідникових приладів. Вивчення стаціонарних і перехідних процесів І. н. з. дозволяє дослідити рухливості носіїв, а також визначити концентрації, енергетичних. положення та перетини захоплення домішкових центрів в високоомних напівпровідниках і діелектриках. Проходження інжекційних струмів є одним з механізмів переносу заряду в тонких діелектріч. плівках. Літ.: Ламперт М., Марк П., Інжекційні струми в твердих тілах, пров. з англ., М., 1973; Бонч-Бруєвич В. Л., Калашников С. Г., Фізика напівпровідників, М., 1977; Адіровіч Е. І., Карагеоргія-Алкалаев П. М., Лейдерман А. К) ., Токи подвійний інжекції в напівпровідниках, М., 1978. Е. М. Епштейн.
+
Принцип інжекції полягає в тому, що тиск Р1 і середня лінійна швидкість и1 інжектується (робочого) потоку газу або рідини, що рухається по трубі, у звуженому перетині змінюються. Швидкість потоку зростає (і2> и1), тиск (Р2 <Р1) падає, тобто зростання кінетичної енергії потоку супроводжується зменшенням його потенційної енергії. При падінні тиску Р2 нижче тиску Р0 в звужену частину труби засмоктується інжектіруемая середовище, яке за рахунок поверхневого тертя захоплюється робочим потоком і змішується з ним. При подальшому русі суміші по трубі з розширюється перетином зменшення швидкості потоку до 3 і його кінетичної енергії супроводжується наростанням потенційної енергії і тиску до величини Р3, причому Р2 <Р0 <Р3 <Р1. Таким чином, в результаті Інжекційне тиск інжектіруемой середовища зростає від Р0 до Р3 за рахунок падіння тиску робочого потоку від Р1 до Р3, а тиск змішаного потоку набуває проміжне значення.  
  
 +
При інжекції з мінливих фазністю середовищ, наприклад з конденсацією робочого пара від зіткнення з холодною інжектіруемой рідиною, можна створювати тиск змішаного потоку, що перевищує тиск робочого потоку. У цьому випадку робота, що витрачається на інжекції, відбувається не тільки енергією струменя, але і зовнішнім тиском при скороченні обсягу конденсирующегося робочого пара, а також за рахунок перетворення його теплової енергії в потенційну енергію змішаного потоку. У порівнянні з механічними способами змішування, нагрівання, стиснення і нагнітання різних середовищ інжекція відрізняється простотою, однак вимагає в 2-3 рази великих витрат енергії. Про застосування інжекції див. у статті Інжектор.
  
== Продемонстрована ефективна інжекція спінів у графен ==
+
== Принцип роботи інжектора ==
  
----
+
[[Файл:298388894.jpg|400px|thumb|upright=3.0|'''Схема роботи інжектора:''' 1 - паровий конус; 2 - водяний конус; 3 - нагнітальний конус; 4 - вістова труба, 5 - паропровід; 6 - труба; 7, 8 - клапани; 9 - бак.]]
 +
Інжектор (франц. injecteur, від лат. Injicio - вкидаю, вприскую * а. Injector; н. Injektor, Strahlpumpe; ф. Injecteur; і. Inyector) - струминний насос для нагнітання газів, парів і рідин в різні апарати, резервуари і трубопроводи , а також стиснення газів і парів.
  
Співробітники Каліфорнійського університету в Ріверсайді знайшли можливість різко збільшити ефективність інжекції спін-поляризованих електронів в графен.
+
Принцип роботи інжектора заснований на перетворенні кінетичної і теплової енергії робочого потоку в потенціальну енергію змішаного (робочого та інжектіруемого) потоку (див. Інжекція). Переваги інжектора - відсутність рухомих частин, можливість підвищення тиску інжектіруемого потоку без безпосередньої затрати механічної енергії, простота конструкції і обслуговування, а також надійність його роботи.
  
Графен вважається перспективним матеріалом спінтроніки, в якій своє практичне застосування знайдуть і заряд, і спін електрона. «При кімнатній температурі він демонструє прекрасні характеристики спінового транспорту, - говорить один з авторів дослідження Роланд Кавакамі (Roland Kawakami). - Але реалізувати його потенціал ми поки не можемо: спочатку необхідно вирішити дві головні проблеми. По-перше, вимірюваний час життя спина [час, протягом якого напрямок спина не змінюється] дуже сильно - на порядки - відрізняється від мікросекундних значень, передбачаються теоретично. По-друге, інжекція спінів з феромагнітного електрода в графен малоефективна ». Останнє пояснюється тим, що провідність металевого електрода не відповідає провідності графену.[[Файл:Contact.jpg]]
+
Перший інжектор для харчування водою парових котлів винайдений французьким конструктором А. Жиффарів в 1858. У залежності від агрегатного стану взаємодіючих середовищ розрізняють інжектора равнофазние (газо-, паро-, водоструминні), разнофазние (газоводяной, водогазовой) і змінюється фазності (пароводяні, водопарогазовие). Інжектор складається з робочого сопла, приймальної і змішувальної камер та дифузора. Приймальна та смесітітельная камери з'єднуються за допомогою конфузор. Потік робочого середовища з великою швидкістю надходить з сопла у приймальну камеру, де за рахунок різниці тисків і поверхневого тертя всмоктує і захоплює за собою інжектіруемую середу низького тиску. У змішувальній камері відбувається вирівнювання швидкостей потоків середовищ, що супроводжується, як правило, підвищенням тиску. Змішаний потік прямує в дифузор, де відбувається подальше зростання тиску і перетворення кінетичної енергії потоку в потенціальну, необхідну для нагнітання або транспортування суміші по трубопроводу. Тиск змішаного потоку на виході з дифузора має проміжне значення між тисками робочого і інжектіруемого потоків, в пароводяних інжекторах може навіть перевищувати тиск робочого потоку, що дозволяє, наприклад, при живленні водою парових котлів нагнітати воду в котел відбираються з нього пором, долаючи додаткові опору в живильному трубопроводі. Найбільшу ступінь підвищення тиску забезпечує камера змішувача циліндричної форми, а оптимальне відстань сопла від камери визначається з умови, що кінцеве перетин вільної струменя само вхідного перерізу камери. Довжина циліндричної камери вибирається в межах 6-10 її діаметрів, а довжина дифузора з кутом розкриття 8-10 ° - в межах 6-7-кратної різниці його вхідного і вихідного діаметрів.
 +
 
 +
Досконалість інжектора визначається величиною коефіцієнта інжекції (співвідношення масових витрат інжектіруемого і робочого потоків) і ккд (відношення кількості енергії, отриманої інжектіруемим потоком для збільшення його тиску і швидкості, до кількості енергії, витраченої робочим потоком при його розширенні до стану змішаного потоку). Коефіцієнт інжекції залежить від тиску, температури і швидкості робочого потоку, фізичних властивостей змішуються потоків. Ккд інжекції, як правило, не перевищує 30 - 35%, однак використання інжектора в багатьох галузях промисловості дозволяє отримати більш прості і надійні технічні рішення в порівнянні з використанням механічних нагнітачів (насосів, газодувок, вентиляторів та ін.) У гірській промисловості інжектор застосовують як струменевих насосів для пневмо-і гідротранспорту (Гідроелеватори) різних сипучих матеріалів (див. Завантажувальний апарат), для підйому і перекачування води з колодязів і свердловин, для створення безперервного вентиляційної потоку, для посилення тяги в димоходах, для перекачування парогазових сумішей хімічно агресивних кородуючої речовин, в абсорбційних і екстракційних апаратах для створення контакту різних фаз і ін.
 +
 
 +
== Автомобільний інжектор ==
 +
 
 +
Інжектор включений в один з важливих вузлів автомобіля по забезпеченню упорскування палива в автомобілі. Щоб інжектор автомобіля виконував всі свої необхідні завдання, необхідно підтримувати його функціональні параметри на належному рівні. Інжектор відноситься до системи розпилення бензину в автомобілі, який на автомобілях подається під заданим тиском, а система піддається контролю за допомогою електронних систем управління. Важливо усвідомлювати, що інжектор автомобіля відноситься до загальної системи, що відповідає за розпорошення бензину у вигляді рівномірного факела. У ситуації, коли в інжекторі з'являються ті чи інші нашарування, то форсунки починають працювати неповноцінно і, відповідно, стає потрібна промивка інжектора автомобіля, або в іншому випадку проводиться промивка інжектора. Сертифіковане професійне обладнання та інструменти використовується на базі підприємства автоцентру при проведенні промивання інжектора автомобіля, відновлення працездатності інжектора і нормалізації розпилення палива. На початковому етапі робіт необхідно виконати спектр операцій, необхідних для проведення заходів з діагностики інжектора з тим, щоб повністю виконати всі необхідні процедури з ремонту інжектора автомобіля. У ході діагностики інжектора здійснюється зняття форсунок і їх інсталяція на спеціальний стенд. Після проведення робіт з ультразвукової обробки з метою очищення від можливих нашарувань інжектора автомобіля. Автосервісне підприємство проводить весь перелік робіт з ремонту автомобілів, який виконується відповідно до технологічних нормативів і вимог.
 +
 
 +
Діагностика інжектора є складовим моментом комплексного обслуговування двигуна машини, в якому діагностиці двигуна приділяється окрему увагу, а діагностика автомобіля виконується відповідно до комплексним методом. Усі заходи з діагностики проводяться кваліфікованими фахівцями із застосуванням професійного обладнання та інструментів. Якщо автомобільний інжектор виходить з ладу, то це викликає певні відхилення в працездатності двигуна, що стає причиною виникнення незручностей під час керування. Автомобільний інжектор в процесі експлуатації піддається повноцінної перевірки та проходить комплекс відновлювальних процедур. Після проведення необхідних робіт з промивки форсунок інжектор на автомобіль починає повноцінно та якісно функціонувати. Інжектор на автомобіль піддається промиванні відповідно до однієї з перевірених методик. Перша методика в своїй основі має на увазі хімічний метод промивання форсунок за рахунок чого відбувається очищення нагару, який виникає в процесі експлуатації машини. У другому випадку промивка інжектора на автомобіль виконується за допомогою методики ультразвукової промивання двигуна, в ході якої виконується діагностика інжектора автомобіля. Коли дефекти і пошкодження стають занадто серйозними і результат виконаних робіт наближається до нуля, потрібно, щоб була виконана заміна форсунок.
 +
 
 +
== Див. також ==
 +
*[http://wiki.tntu.edu.ua/Рівняння_Бернуллі_для_елементарної_струминки_реальної_рідини Рівняння_Бернуллі_для_елементарної_струминки_реальної_рідини]
 +
 
 +
== Джерела інформації ==
 +
*http://uk.wikipedia.org/wiki/Інжекція
 +
 
 +
*http://www.mining-enc.ru/i/inzhekciya/
 +
 
 +
*http://www.mining-enc.ru/i/inzhektor/
 +
 +
*http://www.mobilcarera.ru/ingektor_avtomobylya.html
 +
 
 +
== Література ==
 +
*Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004.

Поточна версія на 14:48, 15 червня 2011

Інжекція - Процес безперервного змішування двох потоків речовин і передачі енергії інжектуючого (робочого) потоку інжектованому з метою його нагнітання в різні апарати, резервуари і трубопроводи. Змішувані потоки можуть знаходитися в газовій, паровій та рідкій фазах і бути різнофазними, однофазними та змінних фаз (напр., пароводяні). Струминні апарати (насоси), які застосовуються для інжекції називаються інжекторами. Змішування робочого та інжектованого потоків з різними швидкостями супроводжується значною втратою кінетичної енергії на удар і перетворення її в теплову, вирівнюванням швидкостей, підвищенням тиску інжектованого потоку.

Основні відомості

Явище інжекції відомо з 16 ст. З початку 19 ст. процес інжекції отримав промислове використання для посилення тяги в димарях паровозів.

Основи теорії інжекції були закладені в роботах німецького вченого Г. Цейнера і англійського вченого У. Дж. М. Ранкіна в 70-і рр.. 19 в. У СРСР, починаючи з 1918, значний внесок у розвиток теорії і практики інжекції внесли А. Я. Міловіч, Н. І. Гальперін С. А. Християнович, Є. Я. Соколов, П. М. Каменєв та ін Змішання робочого і інжектіруемого потоків з різними швидкостями супроводжується значною втратою кінетичної енергії на удар і перетворенням її в теплову, вирівнюванням швидкостей, підвищенням тиску інжектіруемого потоку. Інжекція описується законами збереження енергії, маси і імпульсів. При цьому втрата енергії на удар пропорційна квадрату різниці швидкостей потоків на початку змішування. При необхідності швидкого і ретельного перемішування двох однорідних середовищ масова швидкість робочого потоку повинна перевищувати масову швидкість інжектіруемого в 2-3 рази. У деяких випадках при інжекції поряд з гідродинамічним відбувається і термічний процес з передачею робочим потоком інжектіруемому теплової енергії, наприклад при нагріванні рідин пором з інтенсивним перемішуванням середовищ - рідини і конденсату.

Принцип інжекції полягає в тому, що тиск Р1 і середня лінійна швидкість и1 інжектується (робочого) потоку газу або рідини, що рухається по трубі, у звуженому перетині змінюються. Швидкість потоку зростає (і2> и1), тиск (Р2 <Р1) падає, тобто зростання кінетичної енергії потоку супроводжується зменшенням його потенційної енергії. При падінні тиску Р2 нижче тиску Р0 в звужену частину труби засмоктується інжектіруемая середовище, яке за рахунок поверхневого тертя захоплюється робочим потоком і змішується з ним. При подальшому русі суміші по трубі з розширюється перетином зменшення швидкості потоку до 3 і його кінетичної енергії супроводжується наростанням потенційної енергії і тиску до величини Р3, причому Р2 <Р0 <Р3 <Р1. Таким чином, в результаті Інжекційне тиск інжектіруемой середовища зростає від Р0 до Р3 за рахунок падіння тиску робочого потоку від Р1 до Р3, а тиск змішаного потоку набуває проміжне значення.

При інжекції з мінливих фазністю середовищ, наприклад з конденсацією робочого пара від зіткнення з холодною інжектіруемой рідиною, можна створювати тиск змішаного потоку, що перевищує тиск робочого потоку. У цьому випадку робота, що витрачається на інжекції, відбувається не тільки енергією струменя, але і зовнішнім тиском при скороченні обсягу конденсирующегося робочого пара, а також за рахунок перетворення його теплової енергії в потенційну енергію змішаного потоку. У порівнянні з механічними способами змішування, нагрівання, стиснення і нагнітання різних середовищ інжекція відрізняється простотою, однак вимагає в 2-3 рази великих витрат енергії. Про застосування інжекції див. у статті Інжектор.

Принцип роботи інжектора

Схема роботи інжектора: 1 - паровий конус; 2 - водяний конус; 3 - нагнітальний конус; 4 - вістова труба, 5 - паропровід; 6 - труба; 7, 8 - клапани; 9 - бак.

Інжектор (франц. injecteur, від лат. Injicio - вкидаю, вприскую * а. Injector; н. Injektor, Strahlpumpe; ф. Injecteur; і. Inyector) - струминний насос для нагнітання газів, парів і рідин в різні апарати, резервуари і трубопроводи , а також стиснення газів і парів.

Принцип роботи інжектора заснований на перетворенні кінетичної і теплової енергії робочого потоку в потенціальну енергію змішаного (робочого та інжектіруемого) потоку (див. Інжекція). Переваги інжектора - відсутність рухомих частин, можливість підвищення тиску інжектіруемого потоку без безпосередньої затрати механічної енергії, простота конструкції і обслуговування, а також надійність його роботи.

Перший інжектор для харчування водою парових котлів винайдений французьким конструктором А. Жиффарів в 1858. У залежності від агрегатного стану взаємодіючих середовищ розрізняють інжектора равнофазние (газо-, паро-, водоструминні), разнофазние (газоводяной, водогазовой) і змінюється фазності (пароводяні, водопарогазовие). Інжектор складається з робочого сопла, приймальної і змішувальної камер та дифузора. Приймальна та смесітітельная камери з'єднуються за допомогою конфузор. Потік робочого середовища з великою швидкістю надходить з сопла у приймальну камеру, де за рахунок різниці тисків і поверхневого тертя всмоктує і захоплює за собою інжектіруемую середу низького тиску. У змішувальній камері відбувається вирівнювання швидкостей потоків середовищ, що супроводжується, як правило, підвищенням тиску. Змішаний потік прямує в дифузор, де відбувається подальше зростання тиску і перетворення кінетичної енергії потоку в потенціальну, необхідну для нагнітання або транспортування суміші по трубопроводу. Тиск змішаного потоку на виході з дифузора має проміжне значення між тисками робочого і інжектіруемого потоків, в пароводяних інжекторах може навіть перевищувати тиск робочого потоку, що дозволяє, наприклад, при живленні водою парових котлів нагнітати воду в котел відбираються з нього пором, долаючи додаткові опору в живильному трубопроводі. Найбільшу ступінь підвищення тиску забезпечує камера змішувача циліндричної форми, а оптимальне відстань сопла від камери визначається з умови, що кінцеве перетин вільної струменя само вхідного перерізу камери. Довжина циліндричної камери вибирається в межах 6-10 її діаметрів, а довжина дифузора з кутом розкриття 8-10 ° - в межах 6-7-кратної різниці його вхідного і вихідного діаметрів.

Досконалість інжектора визначається величиною коефіцієнта інжекції (співвідношення масових витрат інжектіруемого і робочого потоків) і ккд (відношення кількості енергії, отриманої інжектіруемим потоком для збільшення його тиску і швидкості, до кількості енергії, витраченої робочим потоком при його розширенні до стану змішаного потоку). Коефіцієнт інжекції залежить від тиску, температури і швидкості робочого потоку, фізичних властивостей змішуються потоків. Ккд інжекції, як правило, не перевищує 30 - 35%, однак використання інжектора в багатьох галузях промисловості дозволяє отримати більш прості і надійні технічні рішення в порівнянні з використанням механічних нагнітачів (насосів, газодувок, вентиляторів та ін.) У гірській промисловості інжектор застосовують як струменевих насосів для пневмо-і гідротранспорту (Гідроелеватори) різних сипучих матеріалів (див. Завантажувальний апарат), для підйому і перекачування води з колодязів і свердловин, для створення безперервного вентиляційної потоку, для посилення тяги в димоходах, для перекачування парогазових сумішей хімічно агресивних кородуючої речовин, в абсорбційних і екстракційних апаратах для створення контакту різних фаз і ін.

Автомобільний інжектор

Інжектор включений в один з важливих вузлів автомобіля по забезпеченню упорскування палива в автомобілі. Щоб інжектор автомобіля виконував всі свої необхідні завдання, необхідно підтримувати його функціональні параметри на належному рівні. Інжектор відноситься до системи розпилення бензину в автомобілі, який на автомобілях подається під заданим тиском, а система піддається контролю за допомогою електронних систем управління. Важливо усвідомлювати, що інжектор автомобіля відноситься до загальної системи, що відповідає за розпорошення бензину у вигляді рівномірного факела. У ситуації, коли в інжекторі з'являються ті чи інші нашарування, то форсунки починають працювати неповноцінно і, відповідно, стає потрібна промивка інжектора автомобіля, або в іншому випадку проводиться промивка інжектора. Сертифіковане професійне обладнання та інструменти використовується на базі підприємства автоцентру при проведенні промивання інжектора автомобіля, відновлення працездатності інжектора і нормалізації розпилення палива. На початковому етапі робіт необхідно виконати спектр операцій, необхідних для проведення заходів з діагностики інжектора з тим, щоб повністю виконати всі необхідні процедури з ремонту інжектора автомобіля. У ході діагностики інжектора здійснюється зняття форсунок і їх інсталяція на спеціальний стенд. Після проведення робіт з ультразвукової обробки з метою очищення від можливих нашарувань інжектора автомобіля. Автосервісне підприємство проводить весь перелік робіт з ремонту автомобілів, який виконується відповідно до технологічних нормативів і вимог.

Діагностика інжектора є складовим моментом комплексного обслуговування двигуна машини, в якому діагностиці двигуна приділяється окрему увагу, а діагностика автомобіля виконується відповідно до комплексним методом. Усі заходи з діагностики проводяться кваліфікованими фахівцями із застосуванням професійного обладнання та інструментів. Якщо автомобільний інжектор виходить з ладу, то це викликає певні відхилення в працездатності двигуна, що стає причиною виникнення незручностей під час керування. Автомобільний інжектор в процесі експлуатації піддається повноцінної перевірки та проходить комплекс відновлювальних процедур. Після проведення необхідних робіт з промивки форсунок інжектор на автомобіль починає повноцінно та якісно функціонувати. Інжектор на автомобіль піддається промиванні відповідно до однієї з перевірених методик. Перша методика в своїй основі має на увазі хімічний метод промивання форсунок за рахунок чого відбувається очищення нагару, який виникає в процесі експлуатації машини. У другому випадку промивка інжектора на автомобіль виконується за допомогою методики ультразвукової промивання двигуна, в ході якої виконується діагностика інжектора автомобіля. Коли дефекти і пошкодження стають занадто серйозними і результат виконаних робіт наближається до нуля, потрібно, щоб була виконана заміна форсунок.

Див. також

Джерела інформації

Література

  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004.