Відмінності між версіями «Швидкість звуку у рідинах»
 
(Не показано 17 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
−
Швидкість звуку - швидкість розповсюдження пружних хвиль у середовищі - як поздовжніх у газах, рідинах і твердих тілах, так і поперечних (зсувних) у твердій середовищі. Визначається пружністю і щільністю середовища. Швидкість звуку в газах, рідинах і ізотропних твердих середовищах зазвичай незмінною для даної речовини.  
+
[[Файл:Поздовжні хвилі.gif|thumb|300px|Тиск-імпульсу або стиснення хвилі ( поздовжні хвилі ) обмежується у площині.  Це єдиний тип звукової хвилі, що присутній у рідинах і газах]]
 +
 +
'''Швидкість звуку''' - швидкість розповсюдження пружних хвиль у середовищі - як поздовжніх у газах, рідинах і твердих тілах, так і поперечних (зсувних) у твердім середовищі. Визначається пружністю і щільністю середовища. Швидкість звуку в газах, рідинах і ізотропних твердих середовищах зазвичай є незмінною для даної речовини.
 +
Як правило, у газах швидкість звуку менша, ніж в рідинах, а в рідинах швидкість звуку менша, ніж у твердих тілах, тому при зріджуванні газу швидкість звуку зростає.
 +
У широкому розумінні звукові хвилі — це будь-які механічні хвилі (тобто хвилі в пружних середовищах). У вузькому значенні звук — це такі пружні хвилі, дія яких створює у людини слухові відчуття.
 +
Більшість людей чує звуки, яким відповідають частоти коливань від 16÷20 Гц до 20 кГц. Більш низькі частоти відповідають інфразвуку, а більш високі — ультразвуку.
 +
Швидкість звуку в речовинах визначається їх пружністю і густиною й обчислюється за формулою:
 +
 
 +
<math>\
 +
v = \sqrt {\frac{E}{\rho }}
 +
\
 +
</math>,
 +
 
 +
де E — модуль Юнга,<math>\
 +
\rho
 +
\
 +
</math> — густина.
 +
Швидкість звуку мінімальна у газах (за нормальних умов у повітрі<math>\
 +
v = 330 - 340
 +
\
 +
</math>м\с ,залежно від температури: чим більше значення T, тим більша швидкість; максимальна у твердих тілах<math>\
 +
v = 6000\frac{}{}
 +
\
 +
</math>м/с (у сталях ); рідини займають проміжне положення<math>\
 +
v = 1500\frac{}{}
 +
\
 +
</math>м\с (у воді ).
 +
У динаміці рідини , швидкість звуку в рідкому середовищі (газ або рідина) використовується як відносна міра своєї власної  швидкості. Швидкість (на відстані в одиницю часу), поділена на швидкість звуку в рідині називається числом Маха. Об'єкти, які рухаються із швидкістю більшою, ніж Mach 1 рухаються на надзвукових швидкостях.
 +
Швидкість звуку в ідеальному газі не залежить від частоти, але слабо залежить від частоти для всіх реальних фізичних процесах.  Це функція квадратного кореня від температури, але майже не залежить від тиску і щільності для даного газу.  Для різних газів, швидкість звуку залежить від квадратного кореня із середньої молекулярної маси газу, в якій молекули газу можуть зберігати тепло від стиснення , тому що звук у газах тип стиснення.  Хоча, у випадку газів тільки, швидкість звуку може бути виражена в термінах відносних як щільність і тиск, ці величини не є повністю незалежними один від одного.
 +
У твердих тілах, звукові хвилі поширюються у вигляді двох різних типів. Поздовжня хвиля пов'язана з компресією і декомпресією в напрямку руху, той же процес, як і поширення звукових хвиль у газах і рідинах. Поперечної хвилі,характеризуються пружною деформацією середовища перпендикулярно напрямку руху хвилі; напрямок зсуву деформації називається "поляризація" даного типу хвиль. Загалом, поширення поперечних хвиль відбуваються в парі ортогональних поляризацій. Ці різні хвилі (хвилі стиснення і різної поляризації поперечних хвиль) можуть мати різні швидкості на тій же частоті. Таким чином, вони досягають спостерігача в різний час, можливий приклад час землетрусу , де хвилі стиснення прибувають першими, а хитання поперечних хвиль на кілька секунд пізніше.
 +
 
 +
Швидкість пружних хвиль у будь-якому середовищі визначається стисливістю та щільністю. Швидкість поперечних хвиль , які можуть виникнути тільки в твердих тілах, визначається твердістю матеріалу жорсткістю, щільністю і стисненням.
 +
 
 +
==Історична довідка==
 +
*Звуки почали вивчати ще в далекій давнині. Перші спостереження з акустики були проведені в VI столітті до нашої ери. Піфагор встановив зв'язок між висотою тону і довжиною струни або труби видавати звуки.
 +
 
 +
*У IV ст. до н.е. Аристотель першим правильно уявив, як поширюється звук у повітрі. Він сказав, що звучить тіло викликає стискання і розрідження повітря і пояснив луну відбиттям звуку від перешкод.
 +
 
 +
*У XV столітті Леонардо да Вінчі сформулював принцип незалежності звукових хвиль від різних джерел.
 +
 
 +
*В 1660 році в дослідах Роберта Бойля було доведено, що повітря є провідником звуку (в вакуумі звук не поширюється).
 +
 +
*Саверіо, дав перший розрахунок довжини хвилі звуку і прийшов до висновку, добре відомому зараз у фізиці, що для будь-якої відкритої труби довжина хвилі випускається звуку дорівнює подвоєною довжині труби. "І в цьому складаються найголовніші звукові явища".
 +
 
 +
*Після експериментальних досліджень Саверіо до математичного розгляду задачі про коливається струні в 1715 році приступив англійський математик Брук Тейлор, поклавши цим початок математичної фізики у власному розумінні слова. Йому вдалося розрахувати залежність числа коливань струни від її довжини, ваги, натягу та місцевого значення прискорення сили тяжіння. Це завдання відразу ж стала широко відома і привернула увагу майже всіх математиків XVIII століття, викликавши довгу і плідну дискусію. Нею займалися серед інших Йоганн Бернуллі та його син Данило Бернуллі, Ріккаті і Даламбер. Останній знайшов рівняння з частинними похідними, що визначають малі коливання однорідної струни, і проінтегрувати їх методом, вживаним і понині. Але найбільш істотний внесок зробив Ейлер. Йому ми зобов'язані повною теорією коливань струни, початок побудови якої було покладено в 1739 році в його праці
 +
 
 +
*"Досвід нової теорії музики" і продовжувалося в численних подальших доповідях. Зокрема, з теорії Ейлера випливало, що швидкість поширення хвилі по струні не залежить від довжини хвилі збуджуваного звуку. Ейлер виробляв також теоретичні дослідження коливань стрижнів, кілець, дзвонів, але отримані результати не збіглися з результатами експериментальної перевірки, здійсненої німецьким фізиком Ернестом Флорес Фрідріхом Хладні, якого вважають батьком експериментальної акустики. Хладні першим точно досліджував коливання камертона і в 1796 році встановив закони коливань стрижнів.  
  
−
Як правило, у газах швидкість звуку менша, ніж в рідинах, а в рідинах швидкість звуку менша, ніж у твердих тілах, тому при зріджуванні газу швидкість звуку зростає.
+
*Фактичне пояснення луни, явища досить примхливого, також належить Хладні, принаймні в істотних частинах. Йому ми зобов'язані і новим експериментальним визначенням верхньої межі чутності звуку, що відповідає 20 000 коливань у секунду. Ці вимірювання, неодноразово повторені фізиками до сих пір, вельми суб'єктивні й залежать від інтенсивності і характеру звуку. Але особливо відомі досліди Хладні в 1787 році по дослідженню коливань пластин, при яких утворюються красиві "акустичні фігури", що носять назви фігур Хладні і виходять, якщо посипати коливається платівку піском. Ці експериментальні дослідження поставили нове завдання математичної фізики - задачу про коливання мембрани.
−
Рідини і гази
+
 
 +
*Хладні почав дослідження поздовжніх хвиль у твердих тілах і зіставив поздовжні і поперечні коливання стрижня при різних способах збудження (ударом, тертям та ін.) Дослідження поздовжніх хвиль були продовжені експериментально Саварен, а теоретично - Лапласом і Пуассоном.
 +
 
 +
*У XVIII столітті було досліджено багато інших акустичних явищ (швидкість поширення звуку у твердих тілах і в газах, резонанс, комбінаційні тону та ін.) Всі вони пояснювалися рухом частин вагається тіла і частинок середовища, в якому розповсюджується звук. Іншими словами, всі акустичні явища пояснювалися як механічні процеси.
 +
 
 +
*У 1787 році Хладні, основоположник експериментальної акустики відкрив поздовжні коливання струн, пластин, камертонів і дзвонів. Він першим досить точно виміряв швидкість поширення звукових хвиль в різних газах. Довів, що в твердих тілах звук поширюється не миттєво, а з кінцевою швидкістю, і в 1796 році визначив швидкість звукових хвиль у твердих тілах стосовно звуку в повітрі. Він винайшов ряд музичних інструментів. У 1802 році вийшла праця Ернеста Хладні "Акустика", де він дав систематичний виклад акустики.
 +
 
 +
*Після Хладні французький вчений Жан Батіст Біо в 1809 році вимірював швидкість звуку в твердих тілах.  
 +
 
 +
*У 1816 році французький фізик П'єр Симон Лаплас вивів формулу для швидкості звуку в газах.
 +
 
 +
*У 1827 році Ж. Колладон і Я. Штурм провели досвід на Женевському озері з визначення швидкості звуку у воді, отримавши значення 1435 м/с.
  
 +
==Теорія==
 +
===Звук в рідинах і газах===
 
Звук в рідинах і газах описується рівннями Ейлера, неперервності і адіабатичного процесу.
 
Звук в рідинах і газах описується рівннями Ейлера, неперервності і адіабатичного процесу.
−
<math>\[
+
 
 +
<math>\
 
\frac{{\partial v}}{{\partial t}} + v(\nabla  \cdot v) =  - \frac{1}{\rho }\nabla p
 
\frac{{\partial v}}{{\partial t}} + v(\nabla  \cdot v) =  - \frac{1}{\rho }\nabla p
−
\]
+
\
 
</math>
 
</math>
−
\[
+
 
 +
<math>\
 
\frac{{\partial \rho }}{{\partial t}} + div\rho v = 0
 
\frac{{\partial \rho }}{{\partial t}} + div\rho v = 0
−
\]
+
\
−
\[
+
</math>
 +
 
 +
<math>\
 
pV^\gamma  = const
 
pV^\gamma  = const
−
\]
+
\
−
Тут\[
+
</math>
 +
 
 +
Тут <math>\
 
v
 
v
−
\]
+
\
−
— швидкість змішення частинок, ρ — густина, p — тиск, γ — адіабатичний показник.
+
</math> — швидкість змішення частинок, ρ — густина, p — тиск, γ — адіабатичний показник.
 +
 
 
Поширення звуку — адіабатичний процес, бо воно відбувається швидше, ніж відбувається поширення тепла. Як наслідок, при проходженні звуку температура дещо зрозстає в областях стиску і спадає, при розширенні.
 
Поширення звуку — адіабатичний процес, бо воно відбувається швидше, ніж відбувається поширення тепла. Як наслідок, при проходженні звуку температура дещо зрозстає в областях стиску і спадає, при розширенні.
  
 
Вважаючи збурення при проходженні звуку малими, ця система рівнянь зводиться до хвильового рівняння
 
Вважаючи збурення при проходженні звуку малими, ця система рівнянь зводиться до хвильового рівняння
−
\[
+
 
 +
<math>\
 
\Delta p - \frac{1}{s}\frac{{\partial ^2 p}}{{\partial t^2 }} = 0
 
\Delta p - \frac{1}{s}\frac{{\partial ^2 p}}{{\partial t^2 }} = 0
−
\]
+
\
 +
</math>
 +
 
 
де
 
де
−
\[
+
 
 +
<math>\
 
s^2  = \left( {\frac{{\partial p}}{{\partial \rho }}} \right)
 
s^2  = \left( {\frac{{\partial p}}{{\partial \rho }}} \right)
−
\]
+
\
 +
</math>
 +
 
 
Величина s визначає швидкість звуку.
 
Величина s визначає швидкість звуку.
  
 
Для ідеального газу
 
Для ідеального газу
−
\[
+
 
 +
<math>\
 
s = \sqrt {\gamma \frac{{RT}}{m}}  
 
s = \sqrt {\gamma \frac{{RT}}{m}}  
−
\]
+
\
 +
</math>
 +
 
 
де R — газова стала, m — молярна маса.
 
де R — газова стала, m — молярна маса.
  
 
Оскільки стисливість рідин менша, ніж газів, то швидкість звуку в них більша. Ті ж міркування справедливі для твердих тіл.
 
Оскільки стисливість рідин менша, ніж газів, то швидкість звуку в них більша. Ті ж міркування справедливі для твердих тіл.
−
Швидкість звуку у воді
 
  
−
У чистій воді швидкість звуку становить 1 348 м / с (див. досвід Колладона-Штурма). Прикладне значення також має швидкість звуку в солоній воді океану. Швидкість звуку збільшується в більш солоної і більше теплій воді. При більшому тиску швидкість також зростає, тобто чим глибше, тим швидкість звуку більше. Розроблено кілька теорій розповсюдження звуку у воді.
+
==Швидкість звуку у воді==
 +
[[Файл:Швидкість звуку.png|thumb|300px|Швидкість звуку в залежності від глибини]]
  
−
Наприклад, теорія Вільсона 1960 року для нульової глибини дає таке значення швидкості звуку:
+
У чистій воді швидкість звуку становить 1 348 м / с. Прикладне значення також має швидкість звуку в солоній воді океану. Швидкість звуку збільшується в більш солоной і більш теплій воді. При більшому тиску швидкість також зростає, тобто чим глибше, тим швидкість звуку більша. Розроблено кілька теорій розповсюдження звуку у воді.Наприклад
 +
*теорія Вільсона 1960 року для нульової глибини дає таке значення швидкості звуку:
 
c = 1449,2 + 4,623 (T) - 0,0546 (T2) + 1,39 (S - 35),
 
c = 1449,2 + 4,623 (T) - 0,0546 (T2) + 1,39 (S - 35),
  
Рядок 52: Рядок 128:
 
де z - глибина в метрах. Ця формула забезпечує точність порядку 0,1 м / с для T <20 ° C і z <8 000 м.
 
де z - глибина в метрах. Ця формула забезпечує точність порядку 0,1 м / с для T <20 ° C і z <8 000 м.
  
−
При температурі 24 ° C, солоності 35 проміле і нульовий глибині (пляж), швидкість звуку дорівнює близько 1 640 м / c. При T = 4 ° C, глибині 100 м і тієї ж солоності (підводний човен на завданні) швидкість звуку дорівнює 1 570 м / с [2].
+
При температурі 24 ° C, солоності 35 проміле і нульовий глибині (пляж), швидкість звуку дорівнює близько 1 640 м / c. При T = 4 ° C, глибині 100 м і тієї ж солоності (підводний човен на завданні) швидкість звуку дорівнює 1 570 м / с [2].ї
 +
==Експерментальні методи визначення швидкості звуку==
 +
Ряд різних методів існують для вимірювання рівня звуку в повітрі. Найбільш ранні досить точні оцінки швидкості звуку в повітрі виступив Вільям Дерхам , і визнається Ісаак Ньютон .  Дерхам був телескоп у верхній частині вежі церкви святого Лаврентія в Апмінстер , Англія.  На спокійний день, синхронізовані кишеньковий годинник буде приділено помічник, який буде стріляти рушницю на заздалегідь визначений час з помітною точкою деякі миль, у сільській місцевості.  Це може бути підтверджено за допомогою телескопа.  Потім він виміряв інтервалу між бачачи Гансмок і прибуття шуму за допомогою півсекунди маятника.  Відстані від місця пістолет був звільнений був знайдений тріангуляції, і простим поділом (час / відстань) за умови, швидкості.  Нарешті, зробивши багато зауважень, з використанням цілого ряду різних відстанях, неточності півсекунди маятник може бути усереднені, даючи свою остаточну оцінку швидкості звуку.  Сучасні секундоміри включити цей метод, який використовується сьогодні на відстані максимально коротким 200-400 метрів, і не потребують в той же голосно, як рушницю.
 +
===Покадрові методи===
 +
Найпростіша концепція вимірювання з використанням двох мікрофонів і швидко записуючого пристрою, такі як цифрові рамки зберігання.  Цей метод використовує наступну думку.
 +
 +
Якщо джерело звуку і два мікрофони розташовані по прямій лінії, з джерела звуку на одному кінці, то наступний може бути виміряна:
 +
1.  Відстань між мікрофонами (х), називається основі мікрофона.  2.  Час прибуття між сигналами (затримка), досягаючи різних мікрофонів (T)Тоді V = X /m
 +
===Інші методи===
 +
У цих методах час вимірювання була замінена виміру зворотного часу ( частота ).
 +
 
 +
в трубці Кундта приклад експерименту, який може бути використаний для вимірювання швидкості звуку в невеликому обсязі.  Він має перевагу, що дозволяє вимірювати швидкість звуку в будь-який газ.  Цей метод використовує порошок, щоб зробити вузли і пучності видно людському оку.  Це приклад компактного експериментальної установки.
 +
 
 +
Камертону може бути проведений в гирлі довго труби який занурення в бочку з водою .  У цій системі це справа, що труба може бути доведена до резонансу, якщо довжина повітряного стовпа в трубі дорівнює (1 +2 {N} λ / 4), де N є цілим числом.  Як antinodal точкою для труб на відкритому кінці трохи за межами устя труби краще знайти двох або більше точок резонансу і потім виміряти половину довжини хвилі між ними.
 +
==Таблиці==
 +
В наступній таблиці представлено швидкість звуку в різних середовищах.
 +
{| border=1
 +
|colspan=2 bgcolor=#FFCC00|'''Швидкості звуку в різних середовищах'''
 +
|-
 +
|bgcolor=#CCFF00|'''Речовина'''
 +
|bgcolor=#CCFF00|'''Швидкість звуку, м/с'''
 +
|-
 +
|Повітря (при 20 °C)"
 +
|343,1
 +
|-
 +
|Вода
 +
|1 483
 +
|-
 +
|Водень
 +
|1 284
 +
|-
 +
|Гума
 +
|1 800
 +
|-
 +
|Дерево
 +
|3 320
 +
|-
 +
|Залізо
 +
|5 850
 +
|-
 +
|Морська вода
 +
|1 530
 +
|}
 +
При нормальних умовах залежність швидкості, а також густини повітря від температури можна представити наступною таблицею.
 +
{| border="3" cellpadding="5" cellspacing=5
 +
|bgcolor=#66FFFF|'''θ в °C'''
 +
|bgcolor=#66FFFF|'''s в м/с'''
 +
|bgcolor=#66FFFF|'''ρ в кг/м3'''
 +
|bgcolor=#66FFFF|'''Z в N·с/м-3'''
 +
|-
 +
|'''−10'''
 +
|325.2
 +
|1.342
 +
|436.1
 +
|-
 +
|'''−5'''
 +
|328.3
 +
|1.317
 +
|432.0
 +
|-
 +
|'''0'''
 +
|331.3
 +
|1.292
 +
|428.4
 +
|-
 +
|'''5'''
 +
|334.3
 +
|1.269
 +
|424.3
 +
|-
 +
|'''10'''
 +
|337.3
 +
|1.247
 +
|420.6
 +
|-
 +
|'''15'''
 +
|340.3
 +
|1.225
 +
|416.8
 +
|-
 +
|'''20'''
 +
|343.2
 +
|1.204
 +
|413.2
 +
|-
 +
|'''25'''
 +
|346.1
 +
|1.184
 +
|409.8
 +
|-
 +
|'''30'''
 +
|349.0
 +
|1.165
 +
|406.3
 +
|}
 +
==Джерела==
 +
*Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968;
 +
*Фізика: Підр. для 9 кл. серед. шк.: Затв. Держ. ком. СРСР по нар. освіті. — К.: Рад. шк., 1990. — 208 с.: іл. [ISBN 5-330-00570-1];
 +
*А. М. Федорченко Теоретична механіка, Київ: Вища школа, 1975., 516 с.;
 +
http://en.wikipedia.org/wiki/Speed_of_sound#Speed_of_sound_in_liquids
 +
 
 +
http://de.wikipedia.org/wiki/Schallgeschwindigkeit

Поточна версія на 10:20, 5 червня 2011

Тиск-імпульсу або стиснення хвилі ( поздовжні хвилі ) обмежується у площині. Це єдиний тип звукової хвилі, що присутній у рідинах і газах

Швидкість звуку - швидкість розповсюдження пружних хвиль у середовищі - як поздовжніх у газах, рідинах і твердих тілах, так і поперечних (зсувних) у твердім середовищі. Визначається пружністю і щільністю середовища. Швидкість звуку в газах, рідинах і ізотропних твердих середовищах зазвичай є незмінною для даної речовини. Як правило, у газах швидкість звуку менша, ніж в рідинах, а в рідинах швидкість звуку менша, ніж у твердих тілах, тому при зріджуванні газу швидкість звуку зростає. У широкому розумінні звукові хвилі — це будь-які механічні хвилі (тобто хвилі в пружних середовищах). У вузькому значенні звук — це такі пружні хвилі, дія яких створює у людини слухові відчуття. Більшість людей чує звуки, яким відповідають частоти коливань від 16÷20 Гц до 20 кГц. Більш низькі частоти відповідають інфразвуку, а більш високі — ультразвуку. Швидкість звуку в речовинах визначається їх пружністю і густиною й обчислюється за формулою:

[math]\ v = \sqrt {\frac{E}{\rho }} \[/math],

де E — модуль Юнга,[math]\ \rho \[/math] — густина. Швидкість звуку мінімальна у газах (за нормальних умов у повітрі[math]\ v = 330 - 340 \[/math]м\с ,залежно від температури: чим більше значення T, тим більша швидкість; максимальна у твердих тілах[math]\ v = 6000\frac{}{} \[/math]м/с (у сталях ); рідини займають проміжне положення[math]\ v = 1500\frac{}{} \[/math]м\с (у воді ). У динаміці рідини , швидкість звуку в рідкому середовищі (газ або рідина) використовується як відносна міра своєї власної швидкості. Швидкість (на відстані в одиницю часу), поділена на швидкість звуку в рідині називається числом Маха. Об'єкти, які рухаються із швидкістю більшою, ніж Mach 1 рухаються на надзвукових швидкостях. Швидкість звуку в ідеальному газі не залежить від частоти, але слабо залежить від частоти для всіх реальних фізичних процесах. Це функція квадратного кореня від температури, але майже не залежить від тиску і щільності для даного газу. Для різних газів, швидкість звуку залежить від квадратного кореня із середньої молекулярної маси газу, в якій молекули газу можуть зберігати тепло від стиснення , тому що звук у газах тип стиснення. Хоча, у випадку газів тільки, швидкість звуку може бути виражена в термінах відносних як щільність і тиск, ці величини не є повністю незалежними один від одного. У твердих тілах, звукові хвилі поширюються у вигляді двох різних типів. Поздовжня хвиля пов'язана з компресією і декомпресією в напрямку руху, той же процес, як і поширення звукових хвиль у газах і рідинах. Поперечної хвилі,характеризуються пружною деформацією середовища перпендикулярно напрямку руху хвилі; напрямок зсуву деформації називається "поляризація" даного типу хвиль. Загалом, поширення поперечних хвиль відбуваються в парі ортогональних поляризацій. Ці різні хвилі (хвилі стиснення і різної поляризації поперечних хвиль) можуть мати різні швидкості на тій же частоті. Таким чином, вони досягають спостерігача в різний час, можливий приклад час землетрусу , де хвилі стиснення прибувають першими, а хитання поперечних хвиль на кілька секунд пізніше.

Швидкість пружних хвиль у будь-якому середовищі визначається стисливістю та щільністю. Швидкість поперечних хвиль , які можуть виникнути тільки в твердих тілах, визначається твердістю матеріалу жорсткістю, щільністю і стисненням.

Історична довідка

  • Звуки почали вивчати ще в далекій давнині. Перші спостереження з акустики були проведені в VI столітті до нашої ери. Піфагор встановив зв'язок між висотою тону і довжиною струни або труби видавати звуки.
  • У IV ст. до н.е. Аристотель першим правильно уявив, як поширюється звук у повітрі. Він сказав, що звучить тіло викликає стискання і розрідження повітря і пояснив луну відбиттям звуку від перешкод.
  • У XV столітті Леонардо да Вінчі сформулював принцип незалежності звукових хвиль від різних джерел.
  • В 1660 році в дослідах Роберта Бойля було доведено, що повітря є провідником звуку (в вакуумі звук не поширюється).
  • Саверіо, дав перший розрахунок довжини хвилі звуку і прийшов до висновку, добре відомому зараз у фізиці, що для будь-якої відкритої труби довжина хвилі випускається звуку дорівнює подвоєною довжині труби. "І в цьому складаються найголовніші звукові явища".
  • Після експериментальних досліджень Саверіо до математичного розгляду задачі про коливається струні в 1715 році приступив англійський математик Брук Тейлор, поклавши цим початок математичної фізики у власному розумінні слова. Йому вдалося розрахувати залежність числа коливань струни від її довжини, ваги, натягу та місцевого значення прискорення сили тяжіння. Це завдання відразу ж стала широко відома і привернула увагу майже всіх математиків XVIII століття, викликавши довгу і плідну дискусію. Нею займалися серед інших Йоганн Бернуллі та його син Данило Бернуллі, Ріккаті і Даламбер. Останній знайшов рівняння з частинними похідними, що визначають малі коливання однорідної струни, і проінтегрувати їх методом, вживаним і понині. Але найбільш істотний внесок зробив Ейлер. Йому ми зобов'язані повною теорією коливань струни, початок побудови якої було покладено в 1739 році в його праці
  • "Досвід нової теорії музики" і продовжувалося в численних подальших доповідях. Зокрема, з теорії Ейлера випливало, що швидкість поширення хвилі по струні не залежить від довжини хвилі збуджуваного звуку. Ейлер виробляв також теоретичні дослідження коливань стрижнів, кілець, дзвонів, але отримані результати не збіглися з результатами експериментальної перевірки, здійсненої німецьким фізиком Ернестом Флорес Фрідріхом Хладні, якого вважають батьком експериментальної акустики. Хладні першим точно досліджував коливання камертона і в 1796 році встановив закони коливань стрижнів.
  • Фактичне пояснення луни, явища досить примхливого, також належить Хладні, принаймні в істотних частинах. Йому ми зобов'язані і новим експериментальним визначенням верхньої межі чутності звуку, що відповідає 20 000 коливань у секунду. Ці вимірювання, неодноразово повторені фізиками до сих пір, вельми суб'єктивні й залежать від інтенсивності і характеру звуку. Але особливо відомі досліди Хладні в 1787 році по дослідженню коливань пластин, при яких утворюються красиві "акустичні фігури", що носять назви фігур Хладні і виходять, якщо посипати коливається платівку піском. Ці експериментальні дослідження поставили нове завдання математичної фізики - задачу про коливання мембрани.
  • Хладні почав дослідження поздовжніх хвиль у твердих тілах і зіставив поздовжні і поперечні коливання стрижня при різних способах збудження (ударом, тертям та ін.) Дослідження поздовжніх хвиль були продовжені експериментально Саварен, а теоретично - Лапласом і Пуассоном.
  • У XVIII столітті було досліджено багато інших акустичних явищ (швидкість поширення звуку у твердих тілах і в газах, резонанс, комбінаційні тону та ін.) Всі вони пояснювалися рухом частин вагається тіла і частинок середовища, в якому розповсюджується звук. Іншими словами, всі акустичні явища пояснювалися як механічні процеси.
  • У 1787 році Хладні, основоположник експериментальної акустики відкрив поздовжні коливання струн, пластин, камертонів і дзвонів. Він першим досить точно виміряв швидкість поширення звукових хвиль в різних газах. Довів, що в твердих тілах звук поширюється не миттєво, а з кінцевою швидкістю, і в 1796 році визначив швидкість звукових хвиль у твердих тілах стосовно звуку в повітрі. Він винайшов ряд музичних інструментів. У 1802 році вийшла праця Ернеста Хладні "Акустика", де він дав систематичний виклад акустики.
  • Після Хладні французький вчений Жан Батіст Біо в 1809 році вимірював швидкість звуку в твердих тілах.
  • У 1816 році французький фізик П'єр Симон Лаплас вивів формулу для швидкості звуку в газах.
  • У 1827 році Ж. Колладон і Я. Штурм провели досвід на Женевському озері з визначення швидкості звуку у воді, отримавши значення 1435 м/с.

Теорія

Звук в рідинах і газах

Звук в рідинах і газах описується рівннями Ейлера, неперервності і адіабатичного процесу.

[math]\ \frac{{\partial v}}{{\partial t}} + v(\nabla \cdot v) = - \frac{1}{\rho }\nabla p \[/math]

[math]\ \frac{{\partial \rho }}{{\partial t}} + div\rho v = 0 \[/math]

[math]\ pV^\gamma = const \[/math]

Тут [math]\ v \[/math] — швидкість змішення частинок, ρ — густина, p — тиск, γ — адіабатичний показник.

Поширення звуку — адіабатичний процес, бо воно відбувається швидше, ніж відбувається поширення тепла. Як наслідок, при проходженні звуку температура дещо зрозстає в областях стиску і спадає, при розширенні.

Вважаючи збурення при проходженні звуку малими, ця система рівнянь зводиться до хвильового рівняння

[math]\ \Delta p - \frac{1}{s}\frac{{\partial ^2 p}}{{\partial t^2 }} = 0 \[/math]

де

[math]\ s^2 = \left( {\frac{{\partial p}}{{\partial \rho }}} \right) \[/math]

Величина s визначає швидкість звуку.

Для ідеального газу

[math]\ s = \sqrt {\gamma \frac{{RT}}{m}} \[/math]

де R — газова стала, m — молярна маса.

Оскільки стисливість рідин менша, ніж газів, то швидкість звуку в них більша. Ті ж міркування справедливі для твердих тіл.

Швидкість звуку у воді

Швидкість звуку в залежності від глибини

У чистій воді швидкість звуку становить 1 348 м / с. Прикладне значення також має швидкість звуку в солоній воді океану. Швидкість звуку збільшується в більш солоной і більш теплій воді. При більшому тиску швидкість також зростає, тобто чим глибше, тим швидкість звуку більша. Розроблено кілька теорій розповсюдження звуку у воді.Наприклад

  • теорія Вільсона 1960 року для нульової глибини дає таке значення швидкості звуку:

c = 1449,2 + 4,623 (T) - 0,0546 (T2) + 1,39 (S - 35),

де c - швидкість звуку в метрах за секунду, T - температура в градусах Цельсія, S - солоність в проміле.

Іноді також користуються спрощеною формулою Лероя: c = 1492,9 + 3 (T - 10) - 0,006 (T - 10) 2 - 0,04 (T - 18) 2 + 1,2 (S - 35) - 0,01 (T - 18) (S - 35) + z / 61,

де z - глибина в метрах. Ця формула забезпечує точність порядку 0,1 м / с для T <20 ° C і z <8 000 м.

При температурі 24 ° C, солоності 35 проміле і нульовий глибині (пляж), швидкість звуку дорівнює близько 1 640 м / c. При T = 4 ° C, глибині 100 м і тієї ж солоності (підводний човен на завданні) швидкість звуку дорівнює 1 570 м / с [2].ї

Експерментальні методи визначення швидкості звуку

Ряд різних методів існують для вимірювання рівня звуку в повітрі. Найбільш ранні досить точні оцінки швидкості звуку в повітрі виступив Вільям Дерхам , і визнається Ісаак Ньютон . Дерхам був телескоп у верхній частині вежі церкви святого Лаврентія в Апмінстер , Англія. На спокійний день, синхронізовані кишеньковий годинник буде приділено помічник, який буде стріляти рушницю на заздалегідь визначений час з помітною точкою деякі миль, у сільській місцевості. Це може бути підтверджено за допомогою телескопа. Потім він виміряв інтервалу між бачачи Гансмок і прибуття шуму за допомогою півсекунди маятника. Відстані від місця пістолет був звільнений був знайдений тріангуляції, і простим поділом (час / відстань) за умови, швидкості. Нарешті, зробивши багато зауважень, з використанням цілого ряду різних відстанях, неточності півсекунди маятник може бути усереднені, даючи свою остаточну оцінку швидкості звуку. Сучасні секундоміри включити цей метод, який використовується сьогодні на відстані максимально коротким 200-400 метрів, і не потребують в той же голосно, як рушницю.

Покадрові методи

Найпростіша концепція вимірювання з використанням двох мікрофонів і швидко записуючого пристрою, такі як цифрові рамки зберігання. Цей метод використовує наступну думку.

Якщо джерело звуку і два мікрофони розташовані по прямій лінії, з джерела звуку на одному кінці, то наступний може бути виміряна: 1. Відстань між мікрофонами (х), називається основі мікрофона. 2. Час прибуття між сигналами (затримка), досягаючи різних мікрофонів (T)Тоді V = X /m

Інші методи

У цих методах час вимірювання була замінена виміру зворотного часу ( частота ).

в трубці Кундта приклад експерименту, який може бути використаний для вимірювання швидкості звуку в невеликому обсязі. Він має перевагу, що дозволяє вимірювати швидкість звуку в будь-який газ. Цей метод використовує порошок, щоб зробити вузли і пучності видно людському оку. Це приклад компактного експериментальної установки.

Камертону може бути проведений в гирлі довго труби який занурення в бочку з водою . У цій системі це справа, що труба може бути доведена до резонансу, якщо довжина повітряного стовпа в трубі дорівнює (1 +2 {N} λ / 4), де N є цілим числом. Як antinodal точкою для труб на відкритому кінці трохи за межами устя труби краще знайти двох або більше точок резонансу і потім виміряти половину довжини хвилі між ними.

Таблиці

В наступній таблиці представлено швидкість звуку в різних середовищах.

Швидкості звуку в різних середовищах
Речовина Швидкість звуку, м/с
Повітря (при 20 °C)" 343,1
Вода 1 483
Водень 1 284
Гума 1 800
Дерево 3 320
Залізо 5 850
Морська вода 1 530

При нормальних умовах залежність швидкості, а також густини повітря від температури можна представити наступною таблицею.

θ в °C s в м/с ρ в кг/м3 Z в N·с/м-3
−10 325.2 1.342 436.1
−5 328.3 1.317 432.0
0 331.3 1.292 428.4
5 334.3 1.269 424.3
10 337.3 1.247 420.6
15 340.3 1.225 416.8
20 343.2 1.204 413.2
25 346.1 1.184 409.8
30 349.0 1.165 406.3

Джерела

  • Справочник по радиоэлектронике. — М., «Энергия», 1968;
  • Фізика: Підр. для 9 кл. серед. шк.: Затв. Держ. ком. СРСР по нар. освіті. — К.: Рад. шк., 1990. — 208 с.: іл. [ISBN 5-330-00570-1];
  • А. М. Федорченко Теоретична механіка, Київ: Вища школа, 1975., 516 с.;

http://en.wikipedia.org/wiki/Speed_of_sound#Speed_of_sound_in_liquids

http://de.wikipedia.org/wiki/Schallgeschwindigkeit

Отримано з https://wiki.tntu.edu.ua/index.php?title=Швидкість_звуку_у_рідинах&oldid=6843