Відмінності між версіями «Рівняння нерозривності»

м (Кінцева формула)
 
(Не показані 4 проміжні версії цього користувача)
Рядок 8: Рядок 8:
 
<math>p\cdot V\cdot dx\cdot dy</math> - маса рідини, яка витікає з грань <math>\textbf{\textit{xz}}</math>. <br><br>
 
<math>p\cdot V\cdot dx\cdot dy</math> - маса рідини, яка витікає з грань <math>\textbf{\textit{xz}}</math>. <br><br>
 
<math>[\rho V+dy\cdot \frac{\partial(pV)}{dy}]dx\cdot dz</math> - маса рідини, яка витікає з <math>\textbf{\textit{xz}}</math>: <br><br><math>\frac{\partial(\rho V)}{dy}</math> - приріст <math>\textbf{\textit{pV}}</math><br><br>
 
<math>[\rho V+dy\cdot \frac{\partial(pV)}{dy}]dx\cdot dz</math> - маса рідини, яка витікає з <math>\textbf{\textit{xz}}</math>: <br><br><math>\frac{\partial(\rho V)}{dy}</math> - приріст <math>\textbf{\textit{pV}}</math><br><br>
 
==Загальний вигляд==
 
 
Вздовж осі <math>\textbf{\textit{Oy}}</math> маса рідини змінилася на величину:<br><br>
 
 
<math>\begin{cases} \frac{\partial(\rho V)}{dy}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(pW)}{dz}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(\rho U)}{dx}dx\cdot dy\cdot dz\end{cases}</math><br><br>
 
Приріст маси:<br><br>
 
<math>[\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(pV)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}]dx\cdot dy\cdot dz</math><br><br>
 
З іншого боку, приріст маси може отриматись за рахунок змінної густини<br><br>
 
<math>dm=-\frac{\partial \rho }{\partial t}dx\cdot dy\cdot dz</math><br><br>
 
 
==Кінцева формула==
 
 
Отже, можна отримати рівняння нерозривності у одному з виглядів<br><br>
 
<math>\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(\rho V)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}=-\frac{\partial \rho }{\partial t}</math><br><br>
 
<math>\frac{\partial \rho }{\partial t} + div  \rho V</math>
 
за умови, що <math>p\neq const</math>.<br><br>
 
Припустимо <math>p=const</math>, тоді рівняння нерозривності<br><br>
 
<math>div \vec{V}=0</math><br><br>
 
<math>\frac{\partial U}{\partial x}+\frac{\partial V}{\partial y}+\frac{\partial W}{\partial z}=0</math><br><br>
 
Це рівняння доповнює систему рівнянь Ейлера до замкнутої системи чотирьох рівнянь відносно чотирьох невідомих функцій.
 
  
  
 
==Рівняння нерозривності стаціонарного руху рідини в гідравлічній формі==
 
==Рівняння нерозривності стаціонарного руху рідини в гідравлічній формі==
  
3 Рівняння нерозривності стаціонарного руху рідини в гідравлічній формі
 
 
Розглянемо спочатку елементарну струминку . Відповідно до закону збереження маси можна стверджувати, що масова витрата через усякий живий переріз елементарної струминки є величиною сталою, тобто  
 
Розглянемо спочатку елементарну струминку . Відповідно до закону збереження маси можна стверджувати, що масова витрата через усякий живий переріз елементарної струминки є величиною сталою, тобто  
 
dm=uρdω=const.
 
dm=uρdω=const.
 
Цей висновок випливає з властивостей елементарної струминки: у протилежному випадку масова витрата повинна зростати або зменшуватись необмежено, а це суперечить умові стаціонарного руху рідини.
 
Цей висновок випливає з властивостей елементарної струминки: у протилежному випадку масова витрата повинна зростати або зменшуватись необмежено, а це суперечить умові стаціонарного руху рідини.
 
Отже, для будь-яких живих перерізів стисливої рідини або газу в елементарній струминці справедливою є умова
 
Отже, для будь-яких живих перерізів стисливої рідини або газу в елементарній струминці справедливою є умова
ρ1u1dω1=ρ2u2dω2=..=ρnundωn=const.                  (9)
+
 
 +
'''<math>\rho _{1}u_{1}dw_{1}=\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const </math>'''              (9)
  
 
Рівняння (9) називають рівнянням нерозривності або суцільності руху для елементарної струминки стисливої рідини або газу. Якщо ρ=const, тобто рідина нестислива, то рівняння нерозривності руху (9) можна записати у вигляді
 
Рівняння (9) називають рівнянням нерозривності або суцільності руху для елементарної струминки стисливої рідини або газу. Якщо ρ=const, тобто рідина нестислива, то рівняння нерозривності руху (9) можна записати у вигляді
u1dω1=u2dω2=…..=undωn=const.                              (10)
+
 
 +
 
 +
'''<math>\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const </math> '''                            (10)
  
 
Цей вираз відображає властивість нестисливої рідини, тому його інколи називають рівнянням нестисливості рідини для елементарної струминки.
 
Цей вираз відображає властивість нестисливої рідини, тому його інколи називають рівнянням нестисливості рідини для елементарної струминки.
 
З (10) випливає, що площа живого перерізу елементарної струминки не може дорівнювати нулю, оскільки в такому разі швидкість у цьому перерізі струминки прямуватиме до нескінченості, що фізично неможливе. Тому елементарна струминка в потоці не може обриватися в середині рідини або закінчуватися вістрям.
 
З (10) випливає, що площа живого перерізу елементарної струминки не може дорівнювати нулю, оскільки в такому разі швидкість у цьому перерізі струминки прямуватиме до нескінченості, що фізично неможливе. Тому елементарна струминка в потоці не може обриватися в середині рідини або закінчуватися вістрям.
  
 +
 +
Аналогічно викладеному вище можна одержати рівняння нерозривності руху для реального потоку  якщо просумувати витрати в елементарних струминках в межах кожного живого перерізу окремо. У результаті для стисливої рідини або газу вздовж потоку маємо
  
  
Аналогічно викладеному вище можна одержати рівняння нерозривності руху для реального потоку  якщо просумувати витрати в елементарних струминках в межах кожного живого перерізу окремо. У результаті для стисливої рідини або газу вздовж потоку маємо
+
'''<math>\rho _{1}V_{1}w_{1}=\rho _{2}V_{2}w_{2}=...=\rho _{n}V_{n}w_{n}=const         (11)
ρ1V1ω1=ρ2V2ω2=..=ρnVnωn=const,            (11)
+
</math>'''
  
 
де Vi – середні швидкості у живих перерізах.
 
де Vi – середні швидкості у живих перерізах.
 
При стаціонарному русі рідини, а у деяких випадках і газів (при невеликих швидкостях), зміною питомої маси можна знехтувати, тобто прийняти ρ=const.
 
При стаціонарному русі рідини, а у деяких випадках і газів (при невеликих швидкостях), зміною питомої маси можна знехтувати, тобто прийняти ρ=const.
 
Тоді рівняння (11) можна переписати у вигляді
 
Тоді рівняння (11) можна переписати у вигляді
V1ω1=V2ω2=..=Vnωn=const.              (12)
+
 
 +
<math>V_{1}w_{1}=V_{2}w_{2}=...=V_{n}w_{n}=const </math>            (12)
 +
 
 
Можна сказати, що рівняння (12) є аналітичним записом закону збереження маси в гідравлічній формі для потоку нестисливої рідини. Це і є рівняння нерозривності для потоку рідини, котре формулюється так: витрата рідини через довільний переріз потоку в усталеному русі є величиною сталою. З рівняння (12) для двох перерізів можна записати
 
Можна сказати, що рівняння (12) є аналітичним записом закону збереження маси в гідравлічній формі для потоку нестисливої рідини. Це і є рівняння нерозривності для потоку рідини, котре формулюється так: витрата рідини через довільний переріз потоку в усталеному русі є величиною сталою. З рівняння (12) для двох перерізів можна записати
V1/V2=ω2/ω1.                            (13)
+
 
 +
<math>V_{1}V_{2}/=w_{2}w_{1} </math>                      (13)
 +
 
 
Тобто середні швидкості потоку обернено пропорційні площам відповідних живих перерізів.
 
Тобто середні швидкості потоку обернено пропорційні площам відповідних живих перерізів.
 +
 +
 +
==Загальний диференціальний вигляд==
 +
 +
Вздовж осі <math>\textbf{\textit{Oy}}</math> маса рідини змінилася на величину:<br><br>
 +
 +
<math>\begin{cases} \frac{\partial(\rho V)}{dy}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(pW)}{dz}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(\rho U)}{dx}dx\cdot dy\cdot dz\end{cases}</math><br><br>
 +
Приріст маси:<br><br>
 +
<math>[\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(pV)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}]dx\cdot dy\cdot dz</math><br><br>
 +
З іншого боку, приріст маси може отриматись за рахунок змінної густини<br><br>
 +
<math>dm=-\frac{\partial \rho }{\partial t}dx\cdot dy\cdot dz</math><br><br>
 +
 +
==Кінцева формула==
 +
 +
Отже, можна отримати рівняння нерозривності у одному з виглядів<br><br>
 +
<math>\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(\rho V)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}=-\frac{\partial \rho }{\partial t}</math><br><br>
 +
<math>\frac{\partial \rho }{\partial t} + div  \rho V</math>
 +
за умови, що <math>p\neq const</math>.<br><br>
 +
Припустимо <math>p=const</math>, тоді рівняння нерозривності<br><br>
 +
<math>div \vec{V}=0</math><br><br>
 +
<math>\frac{\partial U}{\partial x}+\frac{\partial V}{\partial y}+\frac{\partial W}{\partial z}=0</math><br><br>
 +
Це рівняння доповнює систему рівнянь Ейлера до замкнутої системи чотирьох рівнянь відносно чотирьох невідомих функцій.
  
 
== Література ==
 
== Література ==

Поточна версія на 22:21, 24 травня 2011

В гідрогазодинаміці в багатьох випадках можна знехтувати стисливістю рідин і газів. Тому використовують єдиний підхід до вивчення їх поведінки, користуючись єдиним поняттям нестисливої рідини - суцільного середовища з однаковою в усіх точках густиною, яка не змінюється з часом. Це своєрідна модель ідеальної рідини, в якій не враховується наявне в рідині внутрішне тертя.


Елементарний об`єм в 3D

Спираючись на закон збереження маси, отримаємо рівняння нерозривності, яке замикає систему рівнянь Ейлера.
Припустимо, що рідина рухається без виникнення пустот. Виділимо елементарний об’єм.

[math]p\cdot V\cdot dx\cdot dy[/math] - маса рідини, яка витікає з грань [math]\textbf{\textit{xz}}[/math].

[math][\rho V+dy\cdot \frac{\partial(pV)}{dy}]dx\cdot dz[/math] - маса рідини, яка витікає з [math]\textbf{\textit{xz}}[/math]:

[math]\frac{\partial(\rho V)}{dy}[/math] - приріст [math]\textbf{\textit{pV}}[/math]


Рівняння нерозривності стаціонарного руху рідини в гідравлічній формі

Розглянемо спочатку елементарну струминку . Відповідно до закону збереження маси можна стверджувати, що масова витрата через усякий живий переріз елементарної струминки є величиною сталою, тобто dm=uρdω=const. Цей висновок випливає з властивостей елементарної струминки: у протилежному випадку масова витрата повинна зростати або зменшуватись необмежено, а це суперечить умові стаціонарного руху рідини. Отже, для будь-яких живих перерізів стисливої рідини або газу в елементарній струминці справедливою є умова

[math]\rho _{1}u_{1}dw_{1}=\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const[/math] (9)

Рівняння (9) називають рівнянням нерозривності або суцільності руху для елементарної струминки стисливої рідини або газу. Якщо ρ=const, тобто рідина нестислива, то рівняння нерозривності руху (9) можна записати у вигляді


[math]\rho _{2}u_{2}dw_{2}=...=\rho _{n}u_{n}dw_{n}=const[/math] (10)

Цей вираз відображає властивість нестисливої рідини, тому його інколи називають рівнянням нестисливості рідини для елементарної струминки. З (10) випливає, що площа живого перерізу елементарної струминки не може дорівнювати нулю, оскільки в такому разі швидкість у цьому перерізі струминки прямуватиме до нескінченості, що фізично неможливе. Тому елементарна струминка в потоці не може обриватися в середині рідини або закінчуватися вістрям.


Аналогічно викладеному вище можна одержати рівняння нерозривності руху для реального потоку якщо просумувати витрати в елементарних струминках в межах кожного живого перерізу окремо. У результаті для стисливої рідини або газу вздовж потоку маємо


[math]\rho _{1}V_{1}w_{1}=\rho _{2}V_{2}w_{2}=...=\rho _{n}V_{n}w_{n}=const (11)[/math]

де Vi – середні швидкості у живих перерізах. При стаціонарному русі рідини, а у деяких випадках і газів (при невеликих швидкостях), зміною питомої маси можна знехтувати, тобто прийняти ρ=const. Тоді рівняння (11) можна переписати у вигляді

[math]V_{1}w_{1}=V_{2}w_{2}=...=V_{n}w_{n}=const[/math] (12)

Можна сказати, що рівняння (12) є аналітичним записом закону збереження маси в гідравлічній формі для потоку нестисливої рідини. Це і є рівняння нерозривності для потоку рідини, котре формулюється так: витрата рідини через довільний переріз потоку в усталеному русі є величиною сталою. З рівняння (12) для двох перерізів можна записати

[math]V_{1}V_{2}/=w_{2}w_{1}[/math] (13)

Тобто середні швидкості потоку обернено пропорційні площам відповідних живих перерізів.


Загальний диференціальний вигляд

Вздовж осі [math]\textbf{\textit{Oy}}[/math] маса рідини змінилася на величину:

[math]\begin{cases} \frac{\partial(\rho V)}{dy}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(pW)}{dz}dx\cdot dy\cdot dz\\ \frac{\partial(\rho U)}{dx}dx\cdot dy\cdot dz\end{cases}[/math]

Приріст маси:

[math][\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(pV)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}]dx\cdot dy\cdot dz[/math]

З іншого боку, приріст маси може отриматись за рахунок змінної густини

[math]dm=-\frac{\partial \rho }{\partial t}dx\cdot dy\cdot dz[/math]

Кінцева формула

Отже, можна отримати рівняння нерозривності у одному з виглядів

[math]\frac{\partial(\rho U)}{dx}+\frac{\partial(\rho V)}{dy}+\frac{\partial(\rho W)}{dz}=-\frac{\partial \rho }{\partial t}[/math]

[math]\frac{\partial \rho }{\partial t} + div \rho V[/math] за умови, що [math]p\neq const[/math].

Припустимо [math]p=const[/math], тоді рівняння нерозривності

[math]div \vec{V}=0[/math]

[math]\frac{\partial U}{\partial x}+\frac{\partial V}{\partial y}+\frac{\partial W}{\partial z}=0[/math]

Це рівняння доповнює систему рівнянь Ейлера до замкнутої системи чотирьох рівнянь відносно чотирьох невідомих функцій.

Література

Милн-Томсон Л. М. «Теоретическая гидродинамика». пер. з англ., М., 1964.

Б.Ф Левицький\Н.П.Лещій 1994р.